ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/4879/14 14.05.14
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ДОКА Україна Т.О.В.»
доТовариства з обмеженою відповідальністю «Солстрой»
простягнення 38 134,69 грн.
Суддя Босий В.П.
Представники сторін:
від позивача:Гринюк О.М.
від відповідача:не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОКА Україна Т.О.В.» (надалі - ТОВ «ДОКА Україна Т.О.В.») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Солстрой» (надалі - ТОВ «Солстрой») про стягнення 38 134,69 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем у повному обсязі виконано обов'язок з поставки товару на виконання умов договору купівлі-продажу №10.3Т від 25.05.2010 р., а відповідач належним чином зобов'язання по оплаті поставленого товару не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 38 134,69 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.03.2014 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 16.04.2014 р.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.04.2014 р. розгляд справи відкладено до 14.05.2014 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача та неподанням витребуваних доказів.
В судове засідання представник позивача з'явилася, на виконання вимог ухвали суду надала документи та пояснення стосовно суті спору, позовні вимоги підтримала повністю.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, на виконання вимог ухвали суду 14.05.2014 р. надав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на пропуск позивачем строку позовної давності для звернення до суду.
В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
25.05.2010 р. між ТОВ «ДОКА Україна Т.О.В.» (продавець) та ТОВ «Солстрой» (покупець) було укладено договір купівлі-продажу №10.3Т (надалі - «Договір»).
Відповідно до п. 2 Договору продавець зобов'язується передати у власність покупця товар (будівельну опалубку), асортимент, кількість та ціна якого визначені у специфікації, яка є невід'ємною частиною договору (додаток 1 до договору), а покупець приймає на себе зобов'язання прийняти такий товар та оплатити його повну вартість в обумовлений договором строк.
Пунктом 3.2 Договору визначено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцю 30% від загальної вартості товару, що складає 217 623,79 грн., протягом 3 банківських днів з моменту підписання цього договору, але не пізніше 31.05.2010 р. Решту 70% від загальної вартості товару, що складає 507 788,83 грн., покупець сплачує продавцю протягом 3 банківських днів з моменту отримання кожної наступної партії товару.
Згідно з п. 9.2 Договору він набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 01.09.2010 р., але в будь-якому разі до моменту повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.
Додатковою угодою №1 до Договору сторони змінили специфікацію до договору, а також загальну вартість товару.
На виконання умов Договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 545 486,62 грн., що підтверджується видатковими накладними №ДК-0000065 від 25.06.2010 р., №ДК-0000068 від 30.06.2010 р., №ДК-0000092 від 28.07.2010 р., №ДК-000100 від 27.08.2010 р., №ДКН-000133 від 28.08.2010 р., №ДК-0000105 від 10.09.2010 р., №ДК-0000115 від 24.09.2010 р., №ДК-0000131 від 05.10.2010 р., №ДК-0000135 від 13.10.2010 р. та №ДК-0000136 від 14.10.2010 р.
Відповідач частково розрахувався за поставлену позивачем продукції, сплативши 507 351,93 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача та поясненнями представників сторін.
Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов'язання по оплаті товару, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 38 134,69 грн.
Укладений сторонами договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Із матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято товар згідно наступних видаткових накладних №ДК-0000065 від 25.06.2010 р., №ДК-0000068 від 30.06.2010 р., №ДК-0000092 від 28.07.2010 р., №ДК-000100 від 27.08.2010 р., №ДКН-000133 від 28.08.2010 р., №ДК-0000105 від 10.09.2010 р., №ДК-0000115 від 24.09.2010 р., №ДК-0000131 від 05.10.2010 р., №ДК-0000135 від 13.10.2010 р. та №ДК-0000136 від 14.10.2010 р. на загальну суму 545 486,62 грн.
Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 3.2 Договору, відповідач був зобов'язаний розрахуватися за поставлений товар протягом 3 банківських днів з моменту отримання кожної наступної партії товару.
Відповідач частково розрахувався за поставлену позивачем продукції, сплативши 507 351,93 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача та поясненнями представників сторін.
Таким чином, заборгованість відповідача становить 38 134,69 грн. а строк виконання грошового зобов'язання на момент розгляду справи настав.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 38 134,69 грн. за поставлений товар. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
ТОВ «Солстрой» обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.
Посилання відповідача на сплив строку позовної давності встановлений ст. 257 ЦК України не може бути прийнятий судом входячи з наступного.
Згідно із ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно ч. 1 ст. 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого
обов'язку.
Частиною 3 статті 264 ЦК України передбачено, що після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до
нового строку не зараховується.
Із матеріалів справи вбачається, що у період з травня 2010 року по лютий 2013 року відповідачем здійснювалась часткова оплата поставленого товару за Договором (з посиланням в призначенні платежу на оплату товару за Договором), що в розумінні приписів в ч. 1 ст. 264 ЦК України свідчить про визнання ним свого боргу за таким Договором та має наслідком переривання строку позовної давності.
За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «ДОКА Україна Т.О.В.» про стягнення з ТОВ «Солстрой» заборгованості у розмірі 38 134,69 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОКА Україна Т.О.В.» задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Солстрой» (02140, м. Київ, вул. Б. Гмирі, 1-А; ідентифікаційний код 30210582) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОКА Україна Т.О.В.» (04210, м. Київ, просп. Героїв Сталінграда, 20-А; ідентифікаційний код 30530955) заборгованість у розмірі 38 134 (тридцять вісім тисяч сто тридцять чотири) грн. 69 коп. та судовий збір у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 19.05.2014 р.
Суддя В.П. Босий