ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/5309/14 15.05.14
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА"
до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Статус"
про стягнення страхового відшкодування
Суддя Полякова К.В.
Представники:
від позивача: Сидорова А.О. (дов.№17 від 08.01.2014)
від відповідача: не з'явився
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "УНІКА" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Статус" про стягнення страхового відшкодування.
Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що виконавши умови договору страхування майнових інтересів власника автомобіля і виплативши йому у зв'язку з пошкодженням автомобіля при дорожньо-транспортній пригоді суму страхового відшкодування, отримав право вимоги до осіб, відповідальних за завдані збитки, якими є відповідач, як особа, що застрахувала цивільну відповідальність винної у пригоді особи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.03.2014 порушено провадження у справі №910/5309/14 та призначено її до розгляду на 15.04.2014 року.
15.04.2014 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду м. Києва від позивача надійшло клопотання про долучення додаткових документів до матеріалів справи та від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшли докази, витребувані ухвалою суду від 28.03.2014 року.
15.04.2014 судом винесена ухвала про відкладення розгляду справи на 15.05.2014, якою витребувано у Києво-Святошинському районному суді Київської області належним чином засвідчені копії матеріалів по адміністративним справам №3-3940/12 та №3-3941/12 про притягнення до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відповідно, за вчинення ДТП, що мала місце 13.11.2012 по а/д Київ-Чоп.
25.04.2014 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду м. Києва від Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшли докази, витребувані ухвалою суду від 15.04.2014 року.
У судовому засіданні 15.05.2014 представник позивача надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог та підтримав позов у повному обсязі.
Представник відповідача у судові засідання не з'являвся, вимоги ухвал суду від 15.04.2014 та 15.05.2014 не виконав та відзиву на позовну заяву не надав, тому справа розглядається за наявними у ній матеріалами, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України. Про належне повідомлення представника відповідача про дату, час та місце проведення судових засідань свідчать наявні у матеріалах справи поштові повідомлення із відміткою про вручення поштового відправлення. (а. с.)
Згідно із п. 3.9.2 постанови N 18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
За таких обставин, незважаючи на те, що представник відповідача не з'явився до судового засідання, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, а неявка вказаних учасників судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
27.10.2011 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія «УНІКА» (страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» (страхувальник та вигодонабувач) укладено Договір №245001/4098/0000010 добровільного страхування наземних транспортних засобів, за яким предметом страхування є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечить закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом марки "Volkswagen", державний номер НОМЕР_1. (а. с. 13-17)
20.10.2011 Товариство з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» (лізингодавець) передало на підставі Договору про фінансовий лізинг Товариству з обмеженою відповідальністю «МетРесурс» (лізингоодержувач) ТЗ "Volkswagen", державний номер НОМЕР_1. (а. с. 20)
Відповідно до довідки №9106743 про дорожньо-транспортну пригоду, 13.11.2012 на дорозі М-06 Київ-Чоп відбулась дорожньо-транспортна пригода (зіткнення) між транспортним засобом марки "Volkswagen", державний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_2 (на підставі наказу №5-0000000011 від 01.02.2012), та транспортним засобом марки "МАЗ 6303", державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3 (а. с. 9-10; 21)
Особами, винними у спричиненні дорожньо-транспортної пригоди визначено, відповідно до довідки №9106743, обох водіїв та направлено матеріали ДТП до Києво-Святошинського районного суду Київської області.
Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19.11.2012 у справі №3-3941/12 водія ОСОБА_3, який керував ТЗ "МАЗ 6303", державний номер НОМЕР_2, визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. (а. с. 66)
Наявність вини у спричиненні ДТП 13.11.2012 іншого водія - ОСОБА_2, який керував ТЗ "Volkswagen", державний номер НОМЕР_1, також підтверджено відповідною постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19.11.2012 у справі №3-3940/12. (а. с. 77)
Як вбачається із матеріалів справи, 16.11.2012 ТОВ «Метресурс» у особі водія ОСОБА_2 звернулось до позивача заявою про настання події, що має ознаки страхового випадку та на виплату страхового відшкодування за Договором №245001/4098/0000010, у якій також зазначено прохання виплатити суму страхового відшкодування згідно рахунку СТО. (а. с. 18)
Відповідно до п.10.1.1 Договору №245001/4098/0000010, виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з умовами договору на підставі заяви страхувальника або вигодонабувача, і страхового акта.
15.05.2013 Страхувальник (вигодонабувач) звернувся до страховика (позивач) із листом №103808 із проханням перерахувати страхове відшкодування на рахунок СТО - ТОВ "Порше Інтер Авто Україна". (а. с. 22)
Пункт 10.1.14 вищевказаного договору встановлює, що розрахунок страхового відшкодування здійснюється на основі звіту (дослідження) експерта/оцінювача, або на основі аварійного сертифікату, калькуляції вартості відновлювального ремонту на СТО.
Згідно із страховим актом №00103808 від 16.05.2013 та розрахунком до нього, розмір страхового відшкодування визначений позивачем на підставі рахунку-фактури №2012009204/1 від 28.12.2012, виставленого Товариством з обмеженою відповідальністю "Порше Інтер Авто Україна", у розмірі 6108,06 грн. (а. с. 23; 33)
У матеріалах справи також наявний звіт №57С/12/12 від 26.12.2012 про оцінку вартості матеріального шкоди, завданої власнику ТЗ "Volkswagen", державний номер НОМЕР_1, відповідного до якого вартість матеріального збитку становить 6820,47 грн. (а. с. 24-25)
Позивач, на виконання умов договору №245001/4098/0000010 від 27.10.2011 та відповідно заяви страхувальника, перерахував на рахунок СТО ТОВ "Порше Інтер Авто Україна" суму страхового відшкодування у розмірі 6108,06 грн., що підтверджується платіжним дорученням №017094 від 21.05.2013 року. (а. с. 34)
Статтею 993 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статтею 27 Закону України "Про страхування" визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_3, який керував ТЗ "МАЗ 6303", державний номер НОМЕР_2, на момент скоєння ДТП застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія «Статус» (відповідач у справі), за полісом №АВ3733079, відповідно до інформації з Єдиної централізованої бази даних МТСБУ. (а. с. 42)
Отже, до позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, тому 05.06.2013 позивач звернувся до відповідача із заявою №149 про сплату страхового відшкодування, однак коштів станом на день розгляду справи судом так і не отримав. (а. с. 35)
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Нормами частини 1 статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Пунктом 1 частини 2 зазначеної статті визначені підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, якими зокрема є договори та інші правочини.
Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Таким чином, норма п.3 ч.1 ст.1188 ЦК України щодо визначення розміру відшкодування у відповідній частці за умов наявності обопільної вини кожного з водіїв, які керували автомобілями (джерелами підвищеної небезпеки) свідчить про встановлення іншого (меншого) розміру відшкодування шкоди в розумінні ч.1 ст.1191 ЦК України.
Цивільним кодексом України встановлено, що цивільно-правова відповідальність виникає лише за наявності вини особи. Цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішенням суду (п. 5 ст. 11 ЦК України).
Наявними у матеріалах справи постановами Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19.11.2012 у справах №3-3940/12 та №3-3941/12 про притягнення до адміністративної відповідальності водія ОСОБА_2 та водія ОСОБА_3 встановлено та визнано ними обоюдну вину у спричиненні дорожньо-транспортної пригоди 13.11.2012 року. (а. с. 66; 77)
Для повного та всебічного встановлення обставин справи, судом витребувані копії матеріалів адміністративних справ №3-3940/12 та №3-3941/12, у яких також міститься схема місця ДТП, протоколи про адміністративне правопорушення та пояснення кожного з водіїв-учасників ДТП.
З вищезазначених документів вбачається, що обома водіями порушені Правила дорожнього руху, а саме одночасно не дотримано безпечного інтервалу, що призвело до спричинення ДТП.
Відтак, матеріалами справи встановлено та підтверджено обоюдну вину водіїв ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у скоєнні ДТП, що обумовлює виплату страхового відшкодування у рівних частинах кожною з винних осіб.
Цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_3, який керував ТЗ "МАЗ 6303", державний номер НОМЕР_2, на момент скоєння ДТП застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія «Статус» (відповідач у справі), за полісом №АВ3733079, відповідно до інформації з Єдиної централізованої бази даних МТСБУ. (а. с. 42)
Пунктом 37.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Таким чином відповідач - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія «Статус» є відповідальною особою за завдані збитки власнику транспортного засобу марки "Volkswagen", державний номер НОМЕР_1.
Як визначено пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до п. 36.4 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Згідно статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Статтею 25 Закону України "Про страхування" передбачено, що виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта, який складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що визначається страховиком.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач, у відповідності до чинного законодавства, умов Договору №245001/4098/0000010, та заяви страхувальника щодо виплати страхового відшкодування на рахунок СТО, перерахував визначену на підставі рахунку-фактури №2012009204/1 суму у розмірі 6108,06 грн. на рахунок СТО ТОВ "Порше Інтер Авто Україна", що підтверджується платіжним дорученням №017094 від 21.05.2013 року.
Враховуючи, що у скоєнні ДТП, що мала місце 13.11.2012, наявна обоюдна вина водіїв ОСОБА_2 та ОСОБА_3, внаслідок одночасного не дотримання ними безпечного інтервалу, що підтверджується матеріалами справи, то страхове відшкодування має бути виплачено у рівних частинах кожною з винних осіб, тобто по 50%.
Позивач при поданні даного позову заявив до стягнення з відповідача 50% суми виплаченого ним страхового відшкодування, враховуючи викладені вище обставини.
Виходячи з наведеного, сума, що підлягає стягненню з відповідача має становити 3054,03 грн. (6108,06 грн. /2 = 3054,03 грн.).
Згідно статті 9 Закону України "Про страхування" франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договору страхування.
Як передбачено п. 12.1. ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.
Згідно із умовами полісу № АВ3733079, розмір франшизи становить 1000,00 грн., яка вирахувана позивачем із заявленої до стягнення в межах даного позову суми страхового відшкодування, яка становить 2054,03 грн.
Відповідно до п. 1.6. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092, відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин тому проведення операцій, що не впливають на поновлення справності та роботоздатності автомобіля та не можуть здійснюватися шляхом відновлення чи заміни частин таких як мийка, полірування тощо, не повинне відшкодовуватись за обов'язковим страхуванням цивільної відповідальності власників транспортних засобів.
Як вбачається із матеріалів справи, до рахунку-фактури №2012009204/1, на підставі якого визначалась вартість страхового відшкодування, включено вартість мийки транспортного засобу "Volkswagen", державний номер НОМЕР_1, у розмірі 35,63 грн. (а. с. 23)
З системного аналізу вищенаведеного, суд дійшов висновку, про зменшення суми страхового відшкодування на вартість мийки у сумі 35,63 грн., а отже, загальна сума, що підлягає стягненню з відповідача має становити 2018,40 грн.
Положеннями статті 509 ЦК України, визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статті 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
У відповідності до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зазначені вище норми ЦК України кореспондуються з положеннями статті 193 Господарського кодексу України (далі ГК України).
Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідачем - Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Статус" не надано доказів, що підтверджують відсутність у нього зобов'язання по виплаті страхового відшкодування у порядку регресу.
З'ясувавши обставини справи та надавши оцінку доказам за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, щодо обґрунтованості позовних вимог, які підлягають задоволенню частково.
Нормами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати - судовий збір - відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 32, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Статус" про стягнення страхового відшкодування - задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Статус" (02218, місто Київ, вулиця Райдужна, будинок 59-Б, офіс 3, ідентифікаційний код 31201694) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" (01032, місто Київ, вулиця Саксаганського, 70-А, ідентифікаційний код 20033533) 2018 (дві тисячі вісімнадцять) гривень 40 копійок страхового відшкодування та 1795 (одну тисячу сімсот дев'яносто п'ять) гривень 31 копійку судового збору.
В інший частині позову - відмовити.
Рішення постановлено у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 15.05.2014 року.
Повне рішення буде складено протягом п'яти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення
складено та підписано 20.05.2014 року
Суддя К.В. Полякова