номер провадження справи 8/46/14
14.05.2014 Справа № 908/1194/14
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікерсон-Цваан Україна" (03028, м.Київ, Стратегічне шосе, 16)
до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (72011, АДРЕСА_1)
про стягнення 50390 грн. основного боргу за договором від 01.04.2013 р., 2941 грн. 94 коп. пені, 1001 грн. 96 коп. річних процентів, 957 грн. 41 коп. втрат від інфляції грошових коштів
Суддя І. А. Попова
Представники:
Позивача - Салівонський О.М., дов. від 26.03.2014 р.
Відповідача - не з'явився
Заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 50390 грн. основного боргу за договором від 01.04.2013 р., 2941 грн. 94 коп. пені, 1001 грн. 96 коп. річних процентів, 957 грн. 41 коп. втрат від інфляції грошових коштів
Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в судовому засіданні 14.05.2014р.
Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених в позові, відповідно до ст. ст. 525, 526, 549, 611, 625, 629, 692, 712 ЦК України, 4, 173-175, 193, 230, 265 ГК України. В обґрунтування вимог вказує, що на виконання договору поставки, укладеного з відповідачем 01.04.2013 р., за видатковою накладною № 25/04/2011 останньому передано товар на суму 60390 грн. Відповідно до п. 3 додаткової угоди № 1 до договору поставки розрахунки за товар здійснюються до 15.08.2013 р. Порушуючи умови договору, відповідач здійснив часткову оплату отриманого товару в сумі 10000 грн., внаслідок чого за ним склалась заборгованість у сумі 50390 грн., яку позивач просить стягнути з ФО-П ОСОБА_2 Крім того, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань згідно п. 7.2 договору позивач просить стягнути з відповідача 2941 грн. 94 коп. пені, нарахованої за період з 16.08.2013 р. по 16.01.2014 р. Також, відповідно до ст. 625 ЦК України до стягнення заявлено 1001 грн. 96 коп. річних процентів, нарахованих за період з 16.08.2013 р. по 04.04.2014 р., та 957 грн. 41 коп. втрат від інфляції грошових коштів, нарахованих за зазначений період.
Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, не скористався правом надати відзив на позов, в судове засідання представник не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Ухвалу від 11.04.2014 р. про порушення провадження по даній справі відповідач отримав 19.04.2014 р., про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштової кореспонденції, та мав достатньо часу на підготовку до розгляду справи та обґрунтування своїх заперечень за їх наявності. Згідно з п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Оскільки всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду, проте відповідач не скористався своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, суд дійшов висновку про можливість розгляду позовної заяви по суті в судовому засіданні 14.05.2014 року за відсутності представника відповідача.
Згідно до ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.
Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд встановив, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Нікерсон-Цваан Україна» (позивач у справі, постачальник) та Фізичною особою - підприємцем (відповідач у справі, покупець) 01.04.2013 р. укладено договір поставки б/н, за умовами якого постачальник зобов'язався передати покупцю насіння сільськогосподарських культур, а покупець - прийняти й оплатити товар, найменування і кількість якого зазначаються у додатках до доданого договору. Пунктом 3.1 договору узгоджено, що порядок розрахунків визначається в додатках до договору.
Як свідчать вивчені матеріали, на виконання умов договору поставки від 01.04.2013 р. сторонами підписано Специфікацію (додаток № 1) від 25.07.2013 р. (а.с 13), якою узгоджено найменування, кількість, вартість та строк поставки товару. Відповідно до п. 2 Специфікації № 1 від 25.04.2013 р. загальна вартість товару становить 53680 грн. Оплата здійснюється на банківський рахунок постачальника в строк до 15 серпня 2013 р. (п. 3 Специфікації). Постачальник зобов'язаний поставити товар покупцю в строк до 30 квітня 2013 р. (п. 4 Специфікації).
Судом встановлено, що за видатковою накладною № 25/04/11 від 25.04.2013 р. (а.с. 16) позивачем відвантажено відповідачу товар на загальну суму 53680 грн., який отримано відповідачем, про що свідчить підпис відповідача на зазначеній накладній, завірений печаткою. На оплату відвантаженої продукції відповідачу пред'явлено рахунок № 25/04/10 від 25.04.2013 р. на суму 53680 грн. Додатковою угодою № 1 від 01.07.2013 р. сторонами внесено зміни до Додатку № 1 договору поставки від 01.04.2013 та викладено Специфікацію в новій редакції, відповідно до якої загальна вартість товару становить 60390 грн. (п.2), оплата здійснюється в строк до 15.08.2013 р. (п. 3).
Згідно представленого позивачем розрахунку відповідач здійснив часткову оплату за отриманий товар в сумі 10000 грн., про що свідчать банківська виписка від 03.10.2013 р., внаслідок чого за ним склалася заборгованість в розмірі 50390 грн.
Пунктом першим статті 193 Господарського Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в статті 526 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно з вимогами пункту 7 статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до частини другої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою для виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.
Відповідачем зобов'язання щодо оплати товару у обумовлений термін не виконані, що свідчить про порушення відповідачем умов договору. Оскільки відповідач не надав суду доказів виконання зобов'язання щодо оплати отриманого від позивача товару в узгодженому розмірі та у визначені строки, заявлені позовні вимоги не спростував, суд вважає вимоги про стягнення основного боргу в сумі 50390 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Вимоги про стягнення пені в розмірі 2941 грн. 94 коп., нарахованої за період з 16.08.2013 р. по 16.01.2014 р., позивач обґрунтовує п. 7.2 договору від 01.04.2013 р., згідно до якого у випадку несплати у строк платежів за даним договором сторона, що прострочила своє зобов'язання, повинна сплатити іншій стороні штрафну санкцію у вигляді процентів в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
За приписами частини першої статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною третьою статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. У відповідності до частини першої статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Частиною шостою статті 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Розрахунок заявленої до стягнення пені, здійснений позивачем з урахуванням часткової оплати, судом перевірено. Суд знаходить представлений розрахунок обґрунтованим, вимоги не суперечними ст. 232 ГК України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та такими, що підлягають задоволенню.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, оскільки судом встановлено, що відповідач прострочив виконання зобов'язань по оплаті отриманого товару, вимоги про стягнення втрат від інфляції грошових коштів в розмірі 957 грн. 41 коп., нарахованих за період з жовтень 2013 р. - березень 2014 р., та річних процентів в сумі 1001 грн. 96 коп., нарахованих за період з 16.08.2013 р. по 04.04.2014 р., суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Позовні вимоги задовольняються.
Судові витрати покладаються на відповідача, в тому числі витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 4000 грн.
На підставі викладеного, ст. ст. 193, 232 ГК України, ст. ст. 526, 549, 625, 692 ЦК України, керуючись ст.ст. 49, 82-84 ГПК України, суд
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (72011, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки фізичної особи - платника податківНОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікерсон-Цваан Україна" (03028, м.Київ, Стратегічне шосе, 16, ЄДРПОУ 34691463) 50390 (п'ятдесят тисяч триста дев'яносто) грн. основного боргу, 2941 (дві тисячі дев'ятсот сорок одна) грн. 94 коп. пені, 1001 (одна тисяча одна) грн. 96 коп. річних процентів, 957 (дев'ятсот п'ятдесят сім) грн.. 41 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 5827 (пять тисяч вісімсот двадцять вісім) грн. судових витрат. Видати наказ.
Повне рішення складено 19 травня 2014 року.
Суддя І.А. Попова