Головуючий у 1 інстанції - Тарасенко І. М.
Суддя-доповідач - Міронова Г.М.
21 травня 2014 року справа №805/2893/14 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Міронової Г.М., суддів: Юрко І.В., Блохіна А.А., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 березня 2014 року у справі № 805/2893/14 за позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області до Відділу державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції Донецької області про визнання бездіяльності державного виконавця протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач 04.03.2014 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції Донецької області, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що на примусовому виконанні у відповідача знаходяться виконавчий лист № 2а-373/2009 від 17.11.2009 року про стягнення суми переплати пенсії у розмірі 2240,70 грн. з ОСОБА_2. 09.01.2014 року позивач ознайомився зі станом реалізації виконавчого провадження, за результатами чого вважає, що в діях державного виконавця вбачається неналежне виконання його службових обов'язків, а саме: несвоєчасно та не в повному обсязі проведені необхідні виконавчі дії з виконання виконавчого листа. 24.02.2014 року позивачу стало відомо про неможливість ознайомлення з матеріалами справи, оскільки державним виконавцем прийнято постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві, при цьому на момент ознайомлення постанова з виконавчим документом на адресу позивача не надходила. Згідно даних Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень постанова про повернення документу стягувачеві винесена 31.01.2014 року. Просив суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо несвоєчасного направлення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві та зобов'язати відповідача провести виконавчі дії з примусового виконання виконавчого листа.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27 березня 2014 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з таким судовим рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та задовольнити позов в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом при винесенні рішення неповно з'ясовано обставини у справі. Апелянт посилається на норми Закону України «Про виконавче провадження» та зазначає, що з боку відповідача не було вчинено достатніх та належних дій для примусового виконання виконавчих документів.
Відповідачем на адресу суду надіслано письмові заперечення на апеляційну скаргу та заяву про розгляд справи у відсутність його представника.
Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
За нормами пункту другого частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, так як не прибула жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги та надані заперечення, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, з наступних підстав.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що 29.04.2013 року відповідачем відкрито виконавче провадження ВП № 37780340 з примусового виконання виконавчого листа № 2а-373/2009 від 17.11.2009 року виданого Краматорським міським судом про стягнення суми переплати пенсії з ОСОБА_2 на користь держави у розмірі 2240, 70 грн. (а.с. 7, 8).
Державним виконавцем було направлено запити до ДПІ м. Краматорську про встановлення місця отримання доходу боржника та про наявність номерів рахунків, відкритих у банках та інших фінансових установах.
Як вбачається з відповіді Державної податкової інспекції м. Краматорську від 30.04.2013 року № 1000800767 інформація щодо сум доходу боржника, нарахованого (сплаченого) податковим агентом на користь платників податків, сум утриманого з них податку в ДРФО відсутня (а.с. 40).
12.09.2013 року відповідачем повторно зроблено запит до Державної податкової інспекції м. Краматорську та отримано відповіді № 1001563480 від 13.09.2013 року та № 1001570581 від 13.09.2013 року, відповідно до яких, ОСОБА_2 на обліку не перебуває та будь-яка інформація щодо нарахованого або сплаченого податковим агентом на користь платника податку, та сум утриманого з них податку в ДРФО відсутня (а.с. 41, 42).
З метою отримання інформації щодо оренди приміщення або торгівельного місця для ведення підприємницької діяльності відповідачем був зроблений запит до ТОВ «Колгоспний ринок» (а.с. 43).
З відповіді ТОВ «Колгоспний ринок» від 29.11.2013 року № 182 вбачається, що ОСОБА_2 не має договорів оренди з ТОВ «Колгоспний ринок» (а.с. 44).
15.07.2013 року відповідачем зроблено запит до відділу адресно-довідкої роботи ГУ ДМС МВС для отримання відомостей відносно місця проживання ОСОБА_2 (а.с. 45).
Відповідно до здійснених відповідачем заходів встановлено, що ОСОБА_2 отримує пенсію в УПФУ в м. Краматорську у зв'язку з чим державним виконавцем було прийнято постанову про звернення стягнення на доходи боржника та направлено до УПФУ в м. Краматорську для утримання з пенсії (а.с. 46).
11.10.2013 року пенсійним органом були повернуті вищезазначені документи, у зв'язку з тим, що ОСОБА_2 не перебуває на обліку (а.с. 47).
04.11.2013 року відповідачем прийнято постанову про привід боржника, яку направлено для виконання до Краматорського МВ ГУ МВС України (а.с. 48).
Крім того, відповідачем зроблено запит до Головного управління Держземагенства у Донецькій області щодо наявності у боржника земельної ділянки (а.с. 49).
Головним управлінням Держземагенства у Донецькій області надано відповідь від 20.11.2013 року № 01-11/3305-2/1, з якої вбачається, що за даними Державного земельного кадастру на території м. Краматорська ОСОБА_2 земельні ділянки у власність та користування не передавались.
19.12.2013 року державним виконавцем здійснено вихід за домашньою адресою боржника, але, оскільки останньої не було вдома, державним виконавцем залишено повістку та складено відповідний акт (а.с. 50).
20.12.2013 року відповідачем було прийнято постанову про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження.
Також відповідачем було зроблено запит до Головного управління державної міграційної служби у Донецькій області щодо наявності у ОСОБА_2 паспорту громадянина України для виїзду за кордон та отримано відповідь від 29.11.2013 року № 02.5-20934/2, згідно якої ОСОБА_2 паспортом громадянина України для виїзду за кордон в ГУ ДМС України в Донецькій області не документувалась (а.с. 51).
31.01.2014 року державним виконавцем складено акт про відсутність майна боржника, на яке може бути звернуто стягнення і вжитими державним виконавцем заходами щодо розшуку такого майна виявились безрезультатними (а.с. 52).
31.01.2014 року державним виконавцем на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» прийнято постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві у зв'язку з відсутністю майна, на яке може бути звернуто стягнення.
Відповідно до журналу реєстрації вихідних документів вказана постанова була надіслана на адресу Управління Пенсійного фонду України у місті Краматорську 31.01.2014 року.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні вимог позивача з огляду на наступне.
Насамперед, колегія суддів вважає за потрібне визначити термін «бездіяльність». Бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод та інтересів фізичної чи юридичної особи.
Матеріалами справи спростовуються доводи апелянта відносно бездіяльності відповідача.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» № 606 XIV (далі - Закон № 606) державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону № 606 у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення, державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
За правилами ч. 1 ст. 31 Закону № 606 копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією.
Згідно із ст. 32 Закону № 606 заходами примусового виконання рішень є:
1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб;
2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні;
4) інші заходи, передбачені рішенням.
Статтею 52 Закону № 606 визначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються. На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.
Згідно з ч. 1 - 4 ст. 57 Закону № 606 арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.
Копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті та органам, що ведуть Державний реєстр обтяжень рухомого майна. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Колегія суддів звертає увагу апелянта та той факт, що, отримавши виконавчий лист 17 листопада 2009 року, пенсійний орган здав його на примусове виконання 25 квітня 2013 року, в той час, коли в виконавчому листі визначено строк пред'явлення останнього до виконання - 18 листопада 2012 року (а.с. 7, 8).
Тому виникає природнє питання: хто проявив бездіяльність? Оскільки матеріали справи не містять документального підтвердження щодо наявності документа про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Не зайве також відзначити, що позивач з позовною вимогою про зобов'язання відповідача провести виконавчі дії з примусового виконання виконавчого листа заявив після повідомлення про повернення виконавчого листа пенсійному органу.
Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо відсутності бездіяльності з боку відповідача, оскільки державним виконавцем було проведено відкриття виконавчого провадження, звернення стягнення на доходи боржника, здійснені заходи щодо встановлення рухомого та нерухомого майна боржника.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.
Керуючись ст.ст. 167, 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області у справі № 805/2893/14 - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 березня 2014 року у справі № 805/2893/14 за позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області до Відділу державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції Донецької області про визнання бездіяльності державного виконавця протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.
Головуючий суддя Г.М.Міронова
Судді І.В. Юрко
А.А.Блохін