15 травня 2014 р. Справа № 876/1161/14
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Матковської З.М.,
суддів: Затолочного В.С., Костіва М.В.
при секретарі судового засідання: Дутка І.С.
з участю представників: позивача ОСОБА_1, відповідача Білоуса А.Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2013 року у адміністративній справі №813/8125/13-а за позовом ОСОБА_3 до Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про поновлення на роботі,-
ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Стрийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про зобов'язання відповідача поновити позивача на роботі на посаді старшого державного податкового інспектора в Стрийській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів та стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 20.08.2013 р. до дня поновлення на роботі; виплатити позивачу моральну шкоду у розмірі трьох середньомісячних заробітків.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що наказ відповідача №22-о від 20.08.2013р. про звільнення з посади старшого державного податкового інспектора відділу інформатизації та обліку платників податків ДПІ у Сколівському районі Львівської області ДПС є протиправним, оскільки відповідач не запропонував іншої роботи при звільненні з ДПІ у Сколівському районі Львівської області ДПС та не врахував переважного права на залишення на роботі з урахуванням стажу, достатнього практичного досвіду роботи, наявності інвалідності. Вважає, що у зв'язку з незаконним звільненням, позивач перебуває у вимушеному прогулі, а тому відповідач зобов'язаний виплатити їй середній заробіток за час вимушеного прогулу, а також відшкодувати моральну шкоду, завдану незаконним звільненням.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24.12.2013 р. в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції позивачем подана апеляційна скарга, в якій вказує на те, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального права та неповним з'ясуванням обставин у справі, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, невідповідністю висновків суду обставинам справи. В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції не враховано того факту, що позивач не була присутня на засіданні профспілкового комітету коли була надана згода на її звільнення, посади запропоновано працівникам, які мають менший стаж роботи ніж позивач, позивачу не було запропоновано посади головного державного ревізора - інспектора у Стрийській ОДПІ. З урахуванням наведеного просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову в повному обсязі.
В судовому засіданні апеляційного розгляду справи, представник позивача апеляційну скаргу підтримав з підстав вказаних у скарзі, просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.
Представник відповідача проти апеляційної скарги заперечив, зазначив, що позивача було попереджено про наступне звільнення із займаної посади відповідно до п.1 ст.40 КЗпП України, що підтверджується її підписом на попередженні та запропоновано позивачу посаду головного державного ревізора-інспектора Сколівського відділення Стрийської ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області за строковим договором на час відпустки по догляду за дитиною основного працівника, однак позивач відмовилася від підпису в графі погодження чи відмови від запропонованої посади на бланку попередньо сформованої пропозиції, що підтверджується актом про відмову від підпису. Просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне. ОСОБА_3 буда прийнята 14.09.2006р. на роботу в ДПІ у Сколівському районі Львівської області ДПС на посаду старшого державного податкового інспектора. Стаж роботи в органах Державної податкової служби України становить 6 років та 11 місяців.
18.06.2013р. позивача попереджена про наступне звільнення із займаної посади 19.08.2013р. згідно з п.1 ст.40 КЗпП України.
17.07.2013р. ОСОБА_3 запропонували посаду головного державного ревізора-інспектора Сколівського відділення Стрийської ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області за строковим договором на час відпустки по догляду за дитиною ОСОБА_4, однак із запропонованою посадою позивач не погодилася та відмовилася ставити свій підпис під вказаною пропозицією, про що складено акт.
20.08.2013р. головою комісії з проведення реорганізації ДПІ у Сколівському районі Львівської області ДПС видано наказ №22-о про звільнення з посади старшого державного податкового інспектора відділу інформатизації та обліку платників податків ДПІ у Сколівському районі ДПС Львівської області ОСОБА_3, у зв'язку зі скороченням штатної чисельності та зміною істотних умов праці.
Суд першої інстанції в задоволенні позову відмовив з тих підстав, що відповідачем правомірно винесено наказ про звільнення позивача на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх вірними, такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що Наказом голови комісії з проведення реорганізації ДПІ у Стрийському районі Львівської області ДПС від 06 червня 2013 року №365 «Про питання реорганізації державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області Державної податкової служби та порядок підписання документів під час реорганізації» з метою реалізації постанов Кабінету Міністрів України від 09 січня 2013 року № 14 «Про внесення змін у додатки до постанов Кабінету Міністрів України від 7 вересня 2011 року № 937 і від 14 листопада 2011 року № 1184 (якою передбачено скорочення чисельності працівників, які виконували функції органів, що реорганізуються) від 20 березня 2013 року № 229 «Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів», відповідно до Порядку здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2011 року № 1074, враховуючи вимоги наказу ДПС України від 03.06.2013 року № 31 «Про реорганізацію територіальних органів Державної податкової служби у Львівській області», 26.04.2013р. №11 «Про реорганізацію ДПС в окремих областях, м. Києві, м.Севастополі, Центрального офісу», вимоги наказу ДПС у Львівській області від 29.04.2013р. №282 «Про питання реорганізації ДПС у Львівській області та порядок підписання документів під час реорганізації», наказу начальника Стрийської ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області від 05.06.2013р. №2 «Про організацію роботи Стрийської ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області» реорганізовано ДПІ у Стрийському районі Львівської області ДПС (п.3 наказу).
Згідно з наказом Міністерства доходів і зборів від 22.05.2013р. №120 «Про затвердження чисельності працівників державних податкових інспекцій головних управлінь Міндоходів» чисельність працівників Стрийської ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області становить 120 осіб (в т.ч. 23 працівники Сколівського відділення). Відповідно до штатного розпису на 2013р. ДПІ у Сколівському районі Львівської області ДПС штатна чисельність працівників вказаної інспекції на момент проведення реорганізації становила 39 працівників. Таким чином, суд встановив, що штатна чисельність працівників Сколівського відділення Стрийської ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області в порівнянні зі штатною чисельністю ДПІ у Сколівському районі Львівської області ДПС зменшилась, а саме, відбулось скорочення на 16 посад.
Позивач не заперечує її попередження під розписку про наступне звільнення з займаної посади з 19.08.2013р., про що свідчить його підпис на листі з попередженням із зазначенням дати попередження - 18.06.2013 року.
Що стосується доводів апеляційної скарги, то суд зазначає наступне.
Відповідно до акту відмови від підпису від 17.07.2013р., ОСОБА_3 запропонували посаду головного державного ревізора-інспектора Сколівського відділення Стрийської ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області за строковим договором на час відпустки по догляду за дитиною ОСОБА_4, однак із запропонованою посадою позивач не погодилася та відмовилася ставити свій підпис під вказаною пропозицією.
У період з 19.06.2013р. по 31.08.2013р. позивач перебувала у відпустці, у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, що підтверджується листками тимчасової непрацездатності АВН №094650, АВР №343112, АВН №094744, АВН №095294, тому зважаючи на тривалу відсутність позивача на робочому місці, у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, у відповідача не було можливості запропонувати позивачу посаду в Стрийській ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області особисто та така пропозиція була здійснена в телефонному режимі.
Крім цього, що нормативно порядок здійснення пропозиції про заняття посади не визначений, відтак, пропозиція роботи, здійснена в телефонному режимі, за умов тривалої відсутності позивача на роботі, може вважатись здійсненою належним чином.
Акт відмови від запропонованої посади підписаний заступником начальника начальником Сколівського відділення Стрийської ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області, головою комісії з проведення реорганізації ДПІ у Сколівському районі Львівської області та членом комісії з проведення реорганізації ДПІ у Сколівському районі Львівської області ДПС.
В суді першої інстанції, заступник начальника Стрийської ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області начальник Сколівського відділення Стрийської ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області Мелех В.М., допитаний у судовому засіданні 12.12.2013р. в якості свідка, зазначив, що особисто телефонував позивачу та зачитував їй текст пропозиції на заняття посади.
Крім цього, допитані у судовому засіданні 12.12.2013р. свідки голова комісії з проведення реорганізації ДПІ у Сколівському районі Львівської області ДПС Баландович О.Я. , член комісії з проведення реорганізації ДПІ у Сколівському районі Львівської області ДПС Кашаник Л.-Й.Я., вони в липні 2013р. виїжджали за місцем проживання позивача та пропонували їй особисто ознайомитись з вказаною пропозицією на заняття посади. У зв'язку з відмовою позивача підписати пропозицію, відразу після повернення на робоче місце 17.07.2013р. доповіли Мелех В.М. про результати поїздки, склали та підписали акт відмови від підпису.
Таким чином, позивачу пропонувалась посада головного державного ревізора-інспектора Сколівського відділення Стрийської ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області по строковому договору на час відпустки до догляду за дитиною ОСОБА_4
Що стосується доводів апелянта про надання згоди профспілки на її звільнення без її присутності на засіданні профспілкового комітету 25.07.2013 р., то з урахуванням вимог п. 1. ч ст. 40 КЗпП України, відсутність ОСОБА_3 на засіданні комітету, не може бути підставою для визнання такої згоди профспілки незаконною.
Щодо переважного права позивача на залишення на роботі, то суд апеляційної інстанції виходив з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 42 КЗпП України, при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.
Апелянт обґрунтовує своє переважне право на залишення на роботі сумлінним виконанням своїх посадових обов'язків, що підтверджується атестаційними листами за 2001р., 2010р.
З матеріалів справи видно, що комісія з проведення реорганізації ДПІ у Сколівському районі Львівської області ДПС здійснила порівняльний аналіз працівників ДПІ у Сколівському районі Львівської області ДПС, при проведенні якого враховувались: стаж роботи в податковій службі, дні тимчасової непрацездатності, догани, курси підвищення кваліфікації, з матеріалів якого вбачається, що у ДПІ у Сколівському районі Львівської області ДПС посаду старшого податкового інспектора обіймали такі працівники: ОСОБА_19 (19р. 5м.), ОСОБА_9 (3р. 0м.), ОСОБА_10 (18р.10м.), ОСОБА_11 (2р. 7м.), ОСОБА_12 (1р. 9м.), ОСОБА_4 (5р. 4м.), ОСОБА_13 (21р. 8м.), ОСОБА_14 (0р. 3м.), ОСОБА_3 (6р. 8м.), ОСОБА_15 (22р. 11м.), ОСОБА_16 (18р.10м.).
Особи, які рекомендовані на посади у Стрийській ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області, а саме ОСОБА_19, ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_16, які у порівнянні з позивачем мають більший стаж роботи в органах податкової служби. Крім цього, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_4 мають дітей віком до 3 років, а тому, відповідно до ст.184 КЗпП України їх звільнення з ініціативи власника чи уповноваженого ним органу не допускається.
При вирішенні питання щодо рекомендації працівників на посаду у Стрийській ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області, відповідачем враховано, що у 2012р. позивач 91 день перебувала у відпустці, у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, а в першому півріччі 2013р. сукупна тривалість днів такої відпустки становила 31 день, що свідчить про нижчу продуктивність праці позивача, в порівнянні з тими працівниками, яким запропоновано посаду у Стрийській ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області.
Таким чином, апелянтом не надано доказів переважного право на залишення на роботі при скороченні штату.
Щодо наявності у позивача 3 групи інвалідності, то вказана обставина, відповідно до норм чинного трудового законодавства, не надає переважного права на залишення на роботі при скороченні штату.
З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що ДПІ у Сколівському районі Львівської області ДПС правомірно видано наказ №22-о від 20.08.2013р. про звільнення з посади старшого державного податкового інспектора відділу інформатизації та обліку платників податків ДПІ у Сколівському районі ДПС Львівської області ОСОБА_3, у зв'язку із скороченням штату працівників відповідно до п.1 ст.40 КЗпП України.
Відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та чинним законодавством України.
Виходячи з наведеного від сутні підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
Приведені в апеляційні скарзі доводи, висновку суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування постанови суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.
Керуючись статтями 160 ч. 3, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2013 року у адміністративній справі №813/8125/13-а - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у разі складення в повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий суддя З.М. Матковська
Судді В.С. Затолочний
М.В. Костів
Повний текст ухвали складено 20.05.2014 р.