Головуючий у 1 інстанції - Вірченко О.М.
Суддя-доповідач - Гайдар А.В.
21 травня 2014 року справа №249/1339/14-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя: Гайдар А.В.,
судді: Ханова Р.Ф., Яковенко М.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 16 квітня 2014 року по адміністративній справі № 249/1339/14-а за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Шахтарську та Шахтарському районі Донецької області про стягнення недоплачених сум пенсії, -
Постановою Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 16 квітня 2014 року по адміністративній справі № 249/1339/14-а в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Шахтарську та Шахтарському районі Донецької області про стягнення недоплачених сум пенсії - відмовлено. (арк.справи 64-66)
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач - ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, пославшись на незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції, прийняту с порушенням норм матеріального права, просив постанову суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. (арк.справи 67-69).
У відповідності до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
За правилами частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний перегляд постанови суду першої інстанції здійснюється в межах апеляційної скарги.
Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідно до ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни гарантії, їх соціального захисту» до інвалідів війни належать особи з числа військовослужбовців діючої армії та флоту, партизанів, підпільників, працівників, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків) чи пов'язаних з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з'єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, визнаних законодавством України, в районі воєнних дій, на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Великої Вітчизняної воєн або з участю в бойових діях у мирний час.
ОСОБА_1 з листопада 1981 року проходив строкову службу у Збройних силах СРСР - Військово-Морському Флоті.
Відповідно до архівної ксерокопії, наданої філіалом Центрального військово-морського архіву (на Балтійському флоті м.Калінінград), свідоцтва про хворобу № 104/БЧ від 20 березня 1985 року, виданого Госпітальною військово-лікарською комісією в/ч НОМЕР_1 , ОСОБА_1 під час відбування покарання в дисциплінарному батальйоні, 28 вересня 1884 року під час господарських робіт в частині отримав травму поперекового відділу хребта, п.17-б) - травма отримана внаслідок нещасного випадку, не пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби.
Згідно із довідкою до акту огляду МСЕК серія 10 ААА № 402737 від 23 травня 2011 року позивачеві повторно було встановлено третю групу інвалідності безстроково, причина інвалідності - травма, отримана при виконанні обов'язків військової служби.
Відповідно до п. 13 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженого Постановою правління ПФУ України від 25 листопада 2005 року № 22-1, при призначенні до пенсій надбавок, допомог, додаткової пенсії, компенсації надаються документи про визнання заявника інвалідом війни, або особою, на яку поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
У відповідності до п. 19 вказаного Порядку за документ, який засвідчує, що особі встановлено статус ветерана війни, особи, на яку поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», приймаються завірені в установленому порядку копії посвідчень: учасника війни, учасника бойових дій, інваліда війни та особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Такі посвідчення видаються органами праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації громадянина.
Згідно із посвідченням серії НОМЕР_2 , виданим позивачеві Управлінням праці та соціального захисту населення Шахтарської райдержадміністрації 09 червня 2011 року, він є інвалідом 3 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 постанови Кабінету Міністрів України № 302 від 12.05.1994 року «Про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни», «Посвідчення інваліда війни», «Посвідчення учасника війни» і відповідні нагрудні знаки, «Посвідчення члена сім'ї загиблого» видаються органами праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації громадянина.
Згідно з п. 13-1 зазначеної постанови у разі виникнення підстав, за якими особа втрачає право на статус, визначений Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», видане їй раніше посвідчення вилучається уповноваженим на видачу посвідчень органом, з повідомленням органу, який видав таке посвідчення.
Позивач з 30 квітня 1993 року отримував пенсію по 3 групі інвалідності. 10 квітня 2013 року до УПФУ надійшла копія Протоколу засідання комісії по перевірці встановлених статусів від 04 квітня 2013 року, відповідно до якого посвідчення інваліда війни, видане позивачу, вважається недійсним.
Як вбачається з протоколу № 07-12/01 від 04 квітня 2013 року засідання комісії по перевірці встановлених статусів прийнято рішення, відповідно до якого у зв'язку з відсутністю в досліджених документах підстав, викладених у ст. 1, ст. 4, ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» позивачу скасовано статус «інвалід війни» та рекомендовано йому звернутись до Обласної МСЕК № 3 для повторного розгляду питання гіг причину інвалідності.
ОСОБА_1 оскаржив дії УПСЗН в судовому порядку. Постановою Шахтарського міськрайонного суду від 13 листопада 2013 року позивачу було відмовлено в задоволенні позовних вимог до УПСЗН Шахтарської райдержадміністрації про визнання протоколу та рішення про позбавлення статусу інваліда війни недійсним. Ухвалою Донецького апеляційною адміністративного суду від 20 грудня 2013 року вказану постанову залишено без змін. (арк.. справи 20-29)
На підставі протоколу № 07-12/01 від 04 квітня 2013 року засідання комісії по перевірці встановлених статусів відповідачем у квітні 2013 року приведено у відповідність пенсійну справу ОСОБА_1 , виплата надбавки як інваліду війни призупинена з 04 квітня 2013 року. Пенсія по інвалідності 3 групи ОСОБА_1 обчислена як інваліду армії у розмірі 994 грн.
Колегія суддів зазначає, що в даному випадку відповідач при прийнятті розпорядження № 218059 від 18.04.2013 року про зміну надбавки до пенсії позивачу в зв'язку з втратою статусу «інвалід війни» діяв в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений Законами України.
Крім того, позивачем не оскаржується розпорядження № 218059 від 18.04.2013 року про зміну надбавки до пенсії позивачу в зв'язку з втратою статусу «інвалід війни». Таким чином, позивачем обраний помилковий спосіб судового захисту, оскільки в даному випадку негативні наслідки для позивача несе саме розпорядження відповідача про перерахунок пенсії, а не дії суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність прийнятого судом першої інстанції рішення.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Керуючись статтями 2, 11, 159, 160, 167, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 16 квітня 2014 року по адміністративній справі № 249/1339/14-а - залишити без задоволення.
Постанову Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 16 квітня 2014 року по адміністративній справі № 249/1339/14-а- залишити без змін.
Направити особам, які беруть участь у справі протягом трьох днів з моменту підписання копії даної ухвали.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя А.В.Гайдар
Судді Р.Ф.Ханова
М.М.Яковенко