Головуючий у 1 інстанції - Моцний О.С.
Суддя-доповідач - Васильєва І. А.
20 травня 2014 року справа №2а-1369/11/0543
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Васильєвої І.А., Яманко В.Г., Казначеєва Е.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Селидівського міського управління юстиції Донецької області на ухвалу Селидівського міського суду Донецької області від 17 березня 2014 року про відмову в задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення у справі № 2а-1369/11/0543 за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради Донецької області про перерахунок та виплату не донарахованих сум на оздоровлення за 2004-2005, 2007, 2008 роки, -
25 серпня 2009 року позивач звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради Донецької області, в якому просив визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради Донецької області про відмову в перерахунку та доплати недоотриманих сум щорічної компенсації на оздоровлення за 2004-2005, 2007, 2008 роки в розмірі 4 мінімальних заробітних плат, встановлених на момент виплати протиправними та зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради Донецької області відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» провести доплату сум належної позивачу щорічної компенсації на оздоровлення за 2004-2005, 2007, 2008 роки виходячи з 4 мінімальних заробітних плат, встановлених на момент виплати, в розмірі 5976,50 грн. (а.с. 1-2).
Постановою Селидівського міського суду Донецької області від 12 листопада 2009 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково, визнано дії Управління праці та соціального захисту населення Селидівської ради по відмові у перерахунку та виплаті недонарахованих сум на оздоровлення за 2004 та за 2005 роки неправомірними, стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 недоотриману суму щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2004 рік у розмірі 1138,50 грн., за 2005 рік у розмірі 1238,00 грн. Відмовлено ОСОБА_2 у задоволенні інших позовних вимог (а.с. 22-24).
Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 18 серпня 2010 року цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради про перерахунок та виплату не донарахованих сум на оздоровлення за 2004-2005,2007,2008 роки - знято з апеляційного розгляду та повернуто до Селидівського міського суду Донецької області для належного оформлення (а.с.31).
04 березня 2014 року Відділ державної виконавчої служби Селидівського міського управління юстиції Донецької області звернувся до суду першої інстанції з поданням в порядку ст. 263 КАС України, в якому просили роз'яснити державному виконавцю хто і яким чином повинен виконати виконавчий лист № 2-а-1369 виданий 24 листопада 2009 року Селидівським міським судом про стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради за рахунок коштів Державного бюджету на користь ОСОБА_2 недоотриману суму щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2004 рік у розмірі 1138,50 грн., за 2005 рік у розмірі 1238,00 грн. (а.с. 35-36).
Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 17 березня 2014 року відмовлено відділу ДВС Селидівського МУЮ в роз'ясненні заяви, поданої в порядку ст. 263 КАС України, про роз'яснення порядку виконання виконавчого листа № 2-а-1369, виданого 24 листопада 2009 року Селидівським міським судом (а.с. 45).
Відділ державної виконавчої служби Селидівського міського управління юстиції Донецької області з ухвалою суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. Просив скасувати ухвалу суду першої інстанції від 17 березня 2014 року (а.с. 48-50).
В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на те, що на примусовому виконанні у відділі ДВС Селидівського міського управління юстиції перебував виконавчий лист № 2-а-1369 виданий 24 листопада 2009 року Селидівським міським судом про стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради за рахунок коштів Державного бюджету на користь ОСОБА_2 недоотриману суму щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2004 рік у розмірі 1138,50 грн., за 2005 рік у розмірі 1238,00 грн., але у зв'язку з набранням чинності з 01 січня 2013 року Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» , 03 квітня 2013 року вказаний виконавчий лист повернутий стягувачеві для пред'явлення до виконання до Управління Державного казначейства в м. Селидове.
Апелянт звертає увагу, що 24 січня 2014 року на виконання до відділу державної виконавчої служби Селидівського міського управління юстиції знов надійшов виконавчий лист № 2-а-1369 виданий 24 листопада 2009 року Селидівським міським судом про стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради за рахунок коштів Державного бюджету на користь ОСОБА_2 недоотриману суму щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2004 рік у розмірі 1138,50 грн., за 2005 рік у розмірі 1238,00 грн. з відповіддю з Управління Державної казначейської служби України в м. Селидове про неможливість прийняття до виконання вищезазначеного виконавчого листа у зв'язку з тим, що виконавчий лист виданий до набрання чинності Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень». На підставі цього просить роз'яснити хто і яким чином повинен виконувати вказаний виконавчий лист.
Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. За приписами п.2 ч.1 ст.197 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи колегією суддів здійснюється в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Відповідно до ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту. Отже підставою для роз'яснення судового рішення є його незрозумілість.
Відповідно до ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції Відділ державної виконавчої служби Селидівського міського управління юстиції Донецької області, в поданні про роз'яснення судового рішення, посилається на те, що незрозуміло хто і яким чином повинен виконувати виконавчий лист № 2-а-1369 виданий 24 листопада 2009 року Селидівським міським судом Донецької області.
Разом з тим, судова колегія звертає увагу на те, що вимоги, які містяться в поданні Відділу державної виконавчої служби Селидівського міського управління юстиції Донецької області є фактично вимогою про роз'яснення норм матеріального законодавства, а вказані обов'язки на суд не покладені. В своїй діяльності державний виконавець повинен керуватися нормами Закону України «Про виконавче провадження».
Крім того, судова колегія звертає увагу на те, що вимоги ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України не надають право Відділу державної виконавчої служби Селидівського міського управління юстиції Донецької області звернення до суду з заявою щодо роз'яснення, який саме орган повинен виконувати судові рішення, а надає право звернення з заявою про відстрочку, розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення, що не є тотожним з питанням постановленим Відділом державної виконавчої служби Селидівського міського управління юстиції Донецької області.
На підставі викладеного, судова колегія робить висновок, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Селидівського міського управління юстиції Донецької області на ухвалу Селидівського міського суду Донецької області від 17 березня 2014 року у справі № 2а-1369/11/0543 - залишити без задоволення.
Ухвалу Селидівського міського суду Донецької області від 17 березня 2014 року у справі № 2а-1369/11/0543 - залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили. Ухвала прийнята за наслідками розгляду в письмовому проваджені набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.
Колегія суддів І.А. Васильєва
В.Г. Яманко
Е.Г. Казначеєв