Номер провадження: 11/785/327/14
Номер справи місцевого суду: 1531/320/2012
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
22.05.2014 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю прокурора - ОСОБА_5
обвинуваченого - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в залі суду апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 у інтересах ОСОБА_6 на вирок Фрунзівського районного суду Одеської області, яким
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець смт. Затишшя Фрунзівського району, Одеської області, українець, гр. України, військовозобов'язаний, з базовою загальною середньою освітою, одружений, не працюючий, раніше не судимий;
засуджений:
- за ст. 121 ч. 2 КК України до 7 років позбавлення волі;
Згідно вироку суду ОСОБА_6 визнано виним у скоєні злочинів з наступних обставинах.
Так, 15 липня 2010 року близько 16 годин ОСОБА_6 , знаходився в будинку своєї матері ОСОБА_8 за адресою АДРЕСА_1 . В той же час, ОСОБА_6 під час чергової сварки зі співмешканцем матері ОСОБА_9 , з яким він перебував у неприязних стосунках, маючи умисел на заподіяння тілесних ушкоджень, став наносити останньому руками і ногами удари по різним частинам тіла, заподіявши йому тілесні ушкодження у вигляді: обширного синця особи з правого боку: набряк м'яких тканин обличчя, перелом тіла грудини (прямий); перелому 2-8 ребер по право середньоключичной лінії (не прямі); перелому 2-9 ребер ПО ЛІВІЙ ередньоключичнои лінії (не прямі), обширний крововилив у м'яких тканинах, грудної клітки. Дані пошкодження заподіяні при неодноразовому дії травмуючої сили тупого предмета в область обличчя, грудної клітини, яким міг бути кулак, нога взута в щільне взуття та інше.
Згідно з висновком експерта № 72 - а від 30.08.2010 року дані тілесні ушкодження відносяться до тяжких і в момент їх заподіяння небезпечні для життя. Після чого ІНФОРМАЦІЯ_2 від отриманих ушкоджень ОСОБА_9 помер. Смерть ОСОБА_9 знаходиться в прямому причинному зв'язку з травмою грудної клітини у вигляді множинних переломів ребер і походить від шоку. Згідно додаткового висновку експерта № 72-6 від 06.10.2010 року смерть ОСОБА_9 настала не більше 24 годин з моменту заподіяння тілесних ушкоджень.
В апеляцій захисник ОСОБА_7 просить змінити вирок Фрунзівського районного суду Одеської області та перекваліфікувати дії ОСОБА_6 зі ст. 121 ч.2 КК України на ст. 124 КК України посилаючись на те, що досудове та судове слідство проведено однобічно та не повно, оскільки судом не взяти до уваги показання ОСОБА_8 , та сестри і брата обвинуваченого, та поступки потерпілого, згідно яких, ОСОБА_6 мав душевне хвилювання, у зв'язку з чим, у момент нанесення тілесних ушкоджень він знаходився у стані ефекту, що підтверджує перше заключення психолого-психіатричної експертизи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, думку ОСОБА_6 , який підтримав апеляційну скаргу, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції, вивчивши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляція адвоката задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Вина обвинуваченого ОСОБА_6 у скоєнні кримінального правопорушення при обставинах, викладених у вироку, та правильність кваліфікації його дій, підтверджується доказами, які містяться в матеріалах кримінальної справи, дослідженими у судовому засідання та приведеними у вироку, яким суд дав належну оцінку.
Доводи адвоката, що ОСОБА_6 причинив тілесні ушкодження у разі перевищення меж необхідної оборони, колегія суддів не може прийняти до уваги оскільки згідно матеріалів справи пошкодження потерпілому були застосовані неодноразово.
Крім того, жодних доказів про те, що потерпілий ОСОБА_9 застосовував до обвинуваченого ОСОБА_6 якісь недозволені дії, внаслідок яких обвинувачений ОСОБА_6 міг перевищувати межи необхідно оборони, апеляційним судом не встановлено.
Також, жодний свідок не вказав, що бачив у ОСОБА_6 тілесні ушкодження, заподіяні потерпілим.
Крім того, коли ОСОБА_6 , як він стверджує, побачив на його матері тілесні ушкодження, причинені ОСОБА_9 , він мав право визвати робітників міліції, які б засвідчили тілесні ушкодження причинені його матері і прийняли б до ОСОБА_9 необхідні міри, які встановленні законом.
Крім того винність ОСОБА_6 підтверджується матеріалами справи, а саме:
- свідченням неповнолітнього свідка ОСОБА_6 , який пояснив суду першої інстанції, що він проживає в будинку своєї матері ОСОБА_8 . Влітку 2010 року його мати та вітчим ОСОБА_9 перебували в стані алкогольного сп'яніння та лаялися, а потім вітчим почав бити матір. Він побіг і сказав про все, що відбувається своєму братові ОСОБА_10 , який відразу пішов до них додому, а він залишився у ОСОБА_11 вдома, де і ночував. Додав, що сварки між матір'ю і вітчимом ОСОБА_9 відбувалися дуже часто і завжди він ходив до брата ОСОБА_12 , який тих розбороняв.
- свідченнями свідка ОСОБА_13 , яка пояснила суду першої інстанції, що вона живе разом з ОСОБА_14 . По сусідству з їх будинком проживає мати ОСОБА_11 - ОСОБА_15 зі своїм співмешканцем ОСОБА_9 15.07.2010 року до них додому прийшов брат ОСОБА_16 і повідомив, що вітчим ОСОБА_9 б'є матір. ОСОБА_13 та ОСОБА_6 відразу пішли до будинку матері, щоб дізнатися, що там відбувається. ОСОБА_9 почав виганяти їх з будинку. ОСОБА_9 та ОСОБА_6 шарпалися руками. Потім ОСОБА_17 штовхнув ОСОБА_9 , який впав на ліжко та лежачи висловлювався нецензурною лайкою. Потім вона з ОСОБА_14 пішли додому та вжили 250 грам горілки.
- свідченнями свідка ОСОБА_18 , яка пояснила суду першої інстанції, що вона проживає у своєї бабусі. По сусідству проживає її матір ОСОБА_15 зі своїм співмешканцем ОСОБА_9 а також її братами і сестрою. 15.07.2010 року вона зайшла до матері то в її будинку перебували ОСОБА_17 , ОСОБА_9 , ОСОБА_13 і мати. Поговоривши з ними вона пішла з дому і що відбувалося далі не знає.
- свідченням свідка ОСОБА_19 , яка пояснила суду першої інстанції, що вона проживає по сусідству з ОСОБА_20 та її співмешканцем ОСОБА_9 . Проживаючи по сусідству, вона часто бачила, що ті удвох зловживають спиртними напоями і на цьому грунті між ними часто відбувалися сварки і бійки. 15 липня 2010 року близько 20 годин вона перебувала вдома і побачила як по вулиці йшов ОСОБА_17 з якимось залізним предметом у руках, що то був за предмет вона не розібрала. Вона бачила як ОСОБА_17 , лаючись, зайшов у двір своєї матері і майже відразу звідти почулися крики ОСОБА_8 , яка просила сина ОСОБА_11 не бити ОСОБА_9 . Потім її чоловік пішов до будинку ОСОБА_8 і бачив, що ОСОБА_9 лежав на ліжку, біля ліжка була розлита вода з кров'ю. Коли ОСОБА_9 перевели до сусіда на диван, то вона бачила його побитого, він стогнав і " -газував на ребра, оскільки говорити не міг. Обличчя в нього також було опухле.
- свідченнями свідка ОСОБА_21 , який пояснив суду першої інстанції, що він проживає по сусідству з ОСОБА_20 та її співмешканцем ОСОБА_9 . Проживаючи по сусідству, він часто бачив, що ті удвох зловживають спиртними напоями і на цьому ґрунті між ними часто відбувалися сварки і бійки. Влітку 2010 року ввечері він знаходився вдома, точного часу не пам'ятає, він почув як його покликала сусідка ОСОБА_15 . Коли він вийшов на вулицю то відразу побачив ОСОБА_22 , яка була сильно стривожена і попросила піти до неї додому і заспокоїти її сина ОСОБА_12 , який бив ОСОБА_9 . Він відразу з ОСОБА_20 пішов до них додому. Коли він увійшов у ОСОБА_23 то відразу побачив в кімнаті ОСОБА_12 , який сидів на стільці та ОСОБА_9 , який лежав на дивані обличчям до стіни. З ОСОБА_9 він не розмовляв і нічого у того не питав, оскільки подумав, що останній знаходиться в нетверезому стані. Ознак побиття на ОСОБА_9 він не бачив.
- свідченнями свідка ОСОБА_24 , який пояснив суду першої інстанції, що він проживає по сусідству з будинком де проживає ОСОБА_15 та її співмешканець ОСОБА_9 . Влітку 2010 року ввечері він знаходився вдома і чув як з будинку ОСОБА_8 долинали крики Людмили, яка просила ОСОБА_12 не бити ОСОБА_9 . Так як таке відбувалося часто, він не надав цьому значення і до них додому не заходив. На наступний день він пішов до свого брата ОСОБА_25 , який також проживає по сусідству. Прийшовши до брата додому він побачив ОСОБА_9 , який лежав у кімнаті брата на дивані, все його обличчя було синім і опухлим. Потім він дізнався, що ОСОБА_9 помер у будинку його брата.
- поясненнями свідка ОСОБА_8 від 22.09.2010 року, які були оголошені в судовому засіданні суду першої інстанції, згідно яких вбачається, що у травні місяці 2008 р. вона стала проживати в незареєстрованому шлюбі з ОСОБА_9 , проживали вони в її будинку. Також з нею проживали її діти. Недалеко від її будинку, також по цій вулиці проживає її син ОСОБА_17 зі своєю сім'єю. Перший час спільного проживання ОСОБА_9 поводився добре, допомагав їй по господарству. З червня місяця 2010 року ОСОБА_9 став сильно вживати спиртні напої і кілька разів її бив. З цього приводу її син ОСОБА_26 , який сварився з ОСОБА_9 говорив, щоб він не бив її і не зловживав спиртними напоями. Однак ОСОБА_9 на його розмови не звертав уваги. 15.07.2010 року близько 12:00 годин до неї прийшов син ОСОБА_26 , якого вона попросила прийти і відремонтувати телевізор. ОСОБА_9 в цей час знаходився в будинку і був вже в нетверезому вигляді. Так як ОСОБА_11 не вдалося відремонтувати телевізор, то він пішов додому. Через деякий час ОСОБА_17 прийшов до них назад вже зі своєю співмешканкою ОСОБА_27 . Знаходилися вони у неї приблизно до 15 годин, а потім пішли. Приблизно в цей же час ОСОБА_9 , який був у нетверезому стані, вдарив її долонею по обличчю і ліг сі Близько 16 годин, коли вони перебували в будинку, то до них в кімнату увійшли ОСОБА_26 з ОСОБА_28 . ОСОБА_26 побачивши у неї на обличчі слід від удару, став кричати на ОСОБА_9 , щоб той припинив вживати алкоголь і бити матір. ОСОБА_9 який лежав на ліжку, піднявся, підійшов до ОСОБА_11 і вдарив того рукою в плече, ОСОБА_26 також вдарив ОСОБА_9 в плече і той впав на підлогу. Після того як ОСОБА_9 впав на підлогу, ОСОБА_26 став наносити удари ногами по тулубу ОСОБА_9 . Побачивши це вона стала просити ОСОБА_11 припинити бити ОСОБА_29 , проте той на її зауваження не реагував, а продовжував бити лежачого на підлозі ОСОБА_9 . До ОСОБА_11 підійшла ОСОБА_28 і заспокоїла його, після чого він вийшов з будинку разом зі співмешканкою і пішов. Вона допомогла піднятися ОСОБА_9 з підлоги і той ліг на ліжко. Після цього вона допомагала йому піднятися і виводила того на вулицю. Близько 22 годин вона лягла спати. 16.07.2010 року вранці близько 8:00 години вона піднялася і пішла впоратися по господарству, ОСОБА_9 в той час лежав у кімнаті на ліжку і скаржився на болі в області грудної клітини. Вона сказала йому, що необхідно викликати швидку допомогу, однак той відповів відмовою. Близько 15 годин ОСОБА_9 стало зовсім погано і вона викликала швидку допомогу. До приїзду швидкої ОСОБА_9 ще з нею розмовляв і просив попити води. Потім він помер на ліжку в кімнаті. Про пригоду вона відразу повідомила в міліцію. Додала, що її син ОСОБА_17 постійно допомагав їй по господарству, надавав матеріальну допомогу хоча мав свою сім'ю, не забував своїх рідних. У тому, що сталося з ОСОБА_9 , вона вважає, що її син не міг винести того, що той постійно знущався над нею. ОСОБА_17 неодноразово просив ОСОБА_9 забрати свої речі з будинку і піти, щоб вона жила спокійно (а.с. 38-40).
- поясненнями свідка ОСОБА_30 від 12.10.2010 року, які були оголошені в судовому засіданні суду першої інстанції, згідно яких вбачається, що свідчення останнього свідчать про те, що 15 липня 2010 в денний час він перебував у себе вдома. Близько 16 годин він чув з боку будинку ОСОБА_31 крики, однак що там відбувалося не бачив і до їхнього будинку не ходив. Через деякий час після скандалу, який він чув, до нього додому прийшла ОСОБА_15 і з собою вона привела свого співмешканця ОСОБА_9 , сам той йти не міг. Обличчя і тулуб ОСОБА_9 були в крові, самостійно пересуватися не міг. Він та ОСОБА_15 завели ОСОБА_9 в його будинок і поклали в одній з кімнат на ліжко. Він запитував у ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , що сталося, ОСОБА_15 сказала, що ОСОБА_9 побив її син ОСОБА_17 , проте як той бив ОСОБА_9 , вона не розповідала. Крім того ОСОБА_15 сказала, що прийшли вони до нього додому тільки тому, що боялися повернення ОСОБА_12 до них додому і продовження побиття ОСОБА_9 . Він намагався поговорити з ОСОБА_9 , однак йому, по всій видимості було важко розмовляти, але з вимовлених слів ОСОБА_9 він зрозумів тільки те, що окрім того, що ОСОБА_17 бив того руками і ногами по різних частинах тіла, ОСОБА_17 ще й стрибав на тулуб ОСОБА_9 ногами. Всю ніч ОСОБА_15 та ОСОБА_9 перебували в його будинку і нікуди не відлучалися, правда він чув як ОСОБА_15 виводила ОСОБА_9 на вулицю близько 23 години, але приблизно через хвилин п'ять вони повернулися назад у будинок. 16 липня 2010 року з ранку до нього додому прийшов його рідний брат ОСОБА_32 , який побачивши побитого ОСОБА_29 запропонував викликати швидку допомогу, проте ОСОБА_15 сказала, що ніякої швидкої допомоги не треба, після чого брат пішов. ОСОБА_15 та ОСОБА_9 залишалися в будинку і нікуди не відлучалися. Крім його брата до нього додому приходили і сусіди ОСОБА_33 , які також справлялися про здоров'я ОСОБА_9 проте приходили вони вже після того як ОСОБА_9 близько 15 годин помер на ліжку в його будинку (а.с. 76-78).
- показаннями судово-медичного експерта ОСОБА_34 , данні в судовому засіданні суду першої інстанції, згідно яких експерт вбачається, що питання чи можливо було зберегти життя ОСОБА_9 якщо б йому своєчасно була надана медична допомога входить до компетенції комісійної експертизи. Кількість пошкоджень у ОСОБА_9 викликало шок, а шок - це такий стан людини, коли смерть може наступити відразу, а можливо й на протязі 2-3 діб.
- висновком судово-медичної експертизи № 72-а від 30.08.2010 року (а.с.28) згідно якої смерть ОСОБА_9 знаходиться в прямому причинному зв'язку з травмою грудної клітини у вигляді множинних переломів ребер і походить від шоку. При обстеженні трупа ОСОБА_9 виявлені пошкодження у вигляді обширного синця особи з правого боку; набряк м'яких тканин обличчя, перелом тіла грудини (прямий); перелому 2-8 ребер по право средньоключичной лінії (прямі); перелому 2-9 ребер по лівій средньоключичной лінії (не прямі), обширний крововилив у м'яких тканинах, грудної клітки. Дані пошкодження заподіяні при неодноразовому дії травмуючої сили тупого предмета в область обличчя, грудної клітини, яким міг кулак, нога взута в щільну взуття та інше. Дані тілесні ушкодження відносяться до тяжких і в момент їх заподіяння небезпечні для життя.
- додатковим висновком судово-медичного експерта № 72-6 від 06.10.2010 року (а.с. 65) згідно якого, смерть ОСОБА_9 настала не більше 24 годин з моменту заподіяння тілесних ушкоджень.
- додатковим висновком судово-медичного експерта № 72-в від 15.02.2012 року (а.с. 116), згідно якого наявні у ОСОБА_9 тілесні ушкодження не могли бути спричинені при падінні через бильце ліжка на ліжко, а потім на підлогу.
- повідомлення ОСОБА_8 від 16.07.2010 року, яке суд першої інстанції дослідив у судовому засіданні (а.с.2);
- протоколом огляду місця події та фототаблицями, який суд першої інстанції дослідив у судовому засіданні (а.с. 3-11);
- явкою з повинною, в якій ОСОБА_6 визнає свою ОСОБА_35 і показує, що 15.07.2010 року близько 21 години він наніс руками та ногами по різним частинам тіла тілесні ушкодження ОСОБА_9 , яку суд першої інстанції дослідив у судовому засіданні (а.с. 21-22);
- актом повторної комісійної стаціонарної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи №49 від 18.04.2013 року, яку суд першої інстанції дослідив у судовому засіданні (207-217);
Також з протоколу судового засідання вбачаються пояснення ОСОБА_6 , який суду пояснив, що свідчення які він давав на досудовому слідстві вірні (а.с.165).
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд першої інстанції, у відповідності до ст. 65 КК України, врахував ступень тяжкості скоєного злочину, особу обвинуваченого, пом'якшуючи і обтяжуючі вину обставини, та прийшов до правильного висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_6 можливо лише в умовах його ізоляції від суспільства.
Тому кваліфікація ОСОБА_6 за ст. 121 ч. 2 КК України є вірною.
Крім того, суд першої інстанції призначаючи покарання по ст. 121 ч.2 КК України, призначив мінімальне покарання яке передбачене санкцією статті.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України ( у редакції ст. 1960 р.), колегія суддів
Апеляцію адвоката ОСОБА_7 у інтересах ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Вирок Фрунзівського районного суду Одеської області у відношенні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - без змін.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
Копія вірна:
Суддя апеляційного суду
Одеської області ОСОБА_2