Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"19" травня 2014 р.Справа № 922/537/14
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Лавренюк Т.А.
при секретарі судового засідання Вознюк С.В.
розглянувши справу
за позовом АК "Харківобленерго" м. Харків
до ТОВ "Алеко" м. Харків
про внесення змін до договору
за участю представників сторін:
позивача - Жарая К.П., дов. № 01-62юр/960 9 від 02.12.13р., Кишинський О.В., дов. № 01-62юр/4404 від 29.05.13р.;
відповідача - Іванцов Я.І., дов. № 9/С від 28.02.14р., Єрощенков Д.С., директор, наказ № 1 від 03.01.95р.;
представник відділу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики у Харківській області - Без'язичний В.Ф., дов. № 53 від 05.05.14р.
Позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить суд внести зміни до додатку 8 "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" до договору про постачання електричної енергії № 058-356 від 29.09.04р., укладеного між Акціонерною компанією "Харківобленерго" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Алеко" в редакції, викладеній позивачем у позовній заяві, а також покласти на відповідача понесені витрати зі сплати судового збору.
В судовому засіданні 14.05.14р., в порядку ст.77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву для надання відповідачу можливості підготувати обґрунтовані заперечення стосовно заявленого позову. Після перерви судове засідання продовжено.
Представник позивача позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечує, вважає позовні вимоги необґрунтованими, просить суд в задоволенні позову відмовити.
Представник відділу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики у Харківській області надав суду письмові пояснення, в яких виклав свою позицію по суті спору. Вважає позов законним та обґрунтованим.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
29.09.04р. між Акціонерною компанією "Харківобленерго" (позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Алеко" (відповідач у справі) було укладено договір про постачання електричної енергії № 058-356 (далі договір), відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов'язання постачати електричну енергію відповідачу, а відповідач оплачувати її вартість та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до нього, що є його невід'ємними частинами.
Під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором сторони зобов'язалися керуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією, затвердженими в установленому порядку.
Відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням електричної енергії регулюються Законом України "Про електроенергетику", Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 02.08.96р. за № 417/1442 (далі - Правила), та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.
Відповідно до вимог Закону України "Про електроенергетику" та Положення про Національну комісію регулювання електроенергетики України, затвердженого Указом Президента України від 14.03.1995 № 213 (із змінами), Національна комісія регулювання електроенергетики України постановою від 17.10.2005 № 910 внесла зміни до вказаних Правил, виклавши їх в новій редакції та затвердивши нову форму типового договору на постачання електричної енергії.
Згідно з пунктами 5.1, 5.2 Правил договір є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. При укладанні договору про постачання електричної енергії сторони визначають його зміст на основі типового договору, який викладено в Додатку 3 до Правил користування електричною енергією.
Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відбулась зміна власника мереж та, відповідно, меж балансової та експлуатаційної відповідальності між електропередавальною організацією та відповідачем. Електроустановки відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Алеко" підключені безпосередньо до мереж компанії, і відповідач є споживачем електричної енергії, а не субспоживачем з моменту передачі вказаного обладнання на баланс позивача з балансу Нововодолазької селищної ради Нововодолазького району Харківської області.
Позивач вважає, що зазначені зміни повинні бути відображені в додатку 8 "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" до договору.
З метою внесення змін до договору шляхом підписання додатку 8 до нього у новій редакції, позивач направив на адресу відповідача офіційну пропозицію про внесення змін до спірного договору шляхом підписання додатку № 8 до договору в новій редакції. Дану пропозицію позивачем було надіслано з урахуванням ст.188 Господарського кодексу України.
Відповідно до статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Згідно зі статтею 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Таким чином, суд вважає за необхідне зазначити, що для внесення змін до договору обов'язковою умовою повинна бути наявність істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні цього договору.
Позивач зазначеною обставиною вважає зміну межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності, посилаючись на рішення Нововодолазької селищної ради Нововодолазького району Харківської області № 850 від 30.11.12р., яким прийнято в комунальну власність територіальної громади смт. Нова Водолага та села Новоселівка в особі Нововодолазької селищної ради трансформаторну підстанцію та кабелі мережі за адресою вул. Заводська, 1-б, смт. Нова Водолага та передано мережі та об'єкти за зазначеною адресою у власність АК «Харківобленерго». Таким чином, у зв'язку зі зміною власника мереж відповідач став не субспоживачем, а споживачем, який отримує електричну енергію від постачальника електричної енергії АК «Харківобленерго».
Суд вважає за необхідне зазначити, що дана підстава вже була предметом дослідження у справі № 922/2306/13 між тими ж сторонами та зі схожим предметом позову, де Харківський апеляційний господарський суд у постанові від 19.09.13р. дійшов висновку, що з наданих позивачем рішень Нововодолазької селищної ради, додатків до нього, актів прийому - передачі від 29.12.12р. та технічного стану мереж ПЛ, КЛ, ТП, ЗТП, які передаються з комунальної власності по Нововодолазькому району від 25.12.12р., не вбачається, що АК «Харківобленерго» отримало на баланс саме те обладнання, через яке ТОВ «Алеко» отримує електричну енергію (абз. 8 том І а.с. 153).
Після чого Харківський апеляційний господарський суд зробив висновок про неможливість вважати доведеним позивачем факт, що в правовідносинах між сторонами відбулася істотна зміна обставин (зокрема, зміна статусу відповідача з субспоживача електричної енергії на споживача), яка є підставою для зміни договору в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України (абз. 2 том І а.с. 154).
Відповідно до ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу обставини, встановлені рішенням суду у господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно до п.1.4 Правил користування електричною енергією на межі балансової належності електроустановок споживача установлюється точка продажу електричної енергії, що зазначається в договорі про постачання електричної енергії або в договорі про купівлю-продаж електричної енергії.
Як вбачається з матеріалів справи, сторони додатком № 8 до спірного договору встановили балансову належність електромереж, підписавши під час укладання договору Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, що повністю відповідає фактичному місцезнаходженню точки продажу електричної енергії та Правилам користування електричною енергією.
Зазначений висновок був зроблений господарським судом у рішенні, прийнятому за результатами розгляду справи № 922/2306/13 (абз.1 том І а.с. 147).
Доказів того, що балансова належність електроустановок відповідача змінилась позивачем суду надано не було.
Згідно зі ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Позивач не довів суду, що в правовідносинах між сторонами відбулася істотна зміна обставин, зокрема, зміна балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності відповідача, яка є підставою для зміни договору в порядку ст. 652 Цивільного кодексу України.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що позивачем при звернені з позовом до суду не було вказано до якого саме розділу, пункту чи підпункту додатку № 8 до договору про постачання електричної енергії № 058-356 від 29.09.04р. слід внести зміни.
Відповідно до пункту 9.8. постанови Вищого господарського суду України від 23.03.12р. № 6 "Про судове рішення" у рішенні зі спору, що виник при укладанні або зміні договору, має зазначатись рішення з кожної спірної умови договору у вигляді конкретного формулювання відповідної умови (розділу, пункту, підпункту) договору, однак позивачем у позові не було вказано до якого розділу, пункту або підпункту необхідно внести зміни, вказані у позові.
На підставі вищевикладеного, господарський суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, а тому суд відмовляє в задоволенні позову.
Вирішуючи питання розподілу судового збору суд керується ст.49 Господарського процесуального кодексу України відповідно до якої судовий збір при відмові в позові покладається на позивача.
Керуючись ст.188 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В позові відмовити повністю.
Повне рішення складено 22.05.2014 р.
Суддя Т.А. Лавренюк