"12" травня 2014 р.Справа № 921/208/14-г/17
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Андрусик Н.О.
Розглянув справу
за позовом Заступника прокурора Київської області в інтересах держави, в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України, м. Київ в особі Аграрного фонду, м. Київ
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Бучачагрохлібпром", м. Бучач Тернопільської області
про стягнення заборгованості в сумі 8 512 514,64 грн.
за участю представників:
позивача: Коритко І.І., уповноважений, довіреність № 387 від 23.04.14р.;
відповідача: Лось А.М., уповноважений, доручення без номеру від 24.03.14р.;
прокурор: Ковальчук О.Р., посвідчення № 001015 від 20.08.12р., представник прокуратури м. Тернополя
В судовому засіданні представникам сторін та прокурору роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 29, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Судом в порядку ст. 811 ГПК України фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася через відсутність клопотання сторін.
Заступник прокурора Київської області звернувся в інтересах держави - Міністерства аграрної політики та продовольства України, м. Київ в особі Аграрного фонду, м. Київ, 09.03.14р. (згідно штампу на поштовому конверті) до господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бучачагрохлібпром", м. Бучач Тернопільської області, про стягнення 8512514,64 грн. грошових коштів у зв'язку з невиконанням відповідачем умов форвардного біржового контракту №895Ф від 24.10.2012р., з яких: 1468800,00 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами, 3697488,00 грн. нарахованого штрафу від вартості недопоставленого товару в розмірі 20%, 2052105,84 грн. нарахованої пені та 1294120,80 грн. штрафу у розмірі 7% вартості за прострочення виконання зобов'язань більше, ніж на 30 днів.
Позов обґрунтовується копією форвардного біржового контракту №898Ф від 24.10.2012р.; копією платіжного доручення №2789 від 25.10.2012р.; копією розрахунку заборгованості станом на 21.01.2014р.; письмовими поясненнями; іншими матеріалами.
Ухвалою господарського суду від 14.03.2014р. призначено судове засідання по розгляду справи на 25.03.2014р. з оголошенням в судовому засіданні перерви до 08.04.2014р. та відкладенням розгляду справи на 24.04.2014р. та на 12.05.2014р. через необхідність подання сторонами та прокурором додаткових документів.
Представник позивача та прокурор в судових засіданнях позовні вимоги підтримали. Крім того, до початку судового засідання 12.05.2014р. Аграрним фондом надано письмові пояснення підстав заявлення до стягнення 1468800,00 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами
Відповідач в судових засіданнях та згідно відзиву на позов від 19.03.2013р. позовні вимоги не визнав, зазначивши, що згідно листа №1690 від 11.09.2013р. позивача повідомлено про неможливість виконання умов біржового контракту не з вини Товариства, а у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин, що підтверджено зокрема висновком Торгово-промислової палати України №2100 від 11.09.2013р. Крім того вказує, що 30.08.2013р. позивачу було повернуто авансовий платіж, сплачений згідно форвардного біржового контракту №895Ф від 24.10.2012р., в розмірі 10800000,00 грн., тому з урахуванням п.п. 8.1., 8.2., 8.3., 8.4. контракту вважає, що Товариство звільняється від відповідальності за невиконання договірних зобов'язань в частині застосованих штрафних санкцій, відтак, просить в позові відмовити.
Позивач згідно письмових пояснень №26-04 від 08.04.2014р. стверджує, що відповідачем пропущено передбачений п. 8.2. контракту п'ятиденний термін, встановлений для повідомлення про наявність форс-мажорних обставин, тому підстав для звільнення Товариства від відповідальності за невиконання умов договору не вбачає.
Крім того, зазначає, що відповідачем не доведено причинно-наслідкового зв'язку між наявністю форс-мажорних обставин та неможливістю виконання зобов'язання перед позивачем у справі та виконання ним всіх умов договору, що необхідні для звільнення від відповідальності, адже умовами форвардного контракту передбачено поставку зерна пшениці без визначення шляхів його отримання відповідачем (вирощування, придбання, купівля - продаж тощо).
Розглянувши матеріали справи та додатково представлені докази, заслухавши доводи та заперечення представників сторін, думку прокурора, господарський суд встановив наступне.
Згідно вимог ст. 121 Конституції України, Закону України "Про прокуратуру", ст. 29 ГПК України на органи прокуратури покладається представництво інтересів громадян та держави в судах у випадках, визначених Законом. Прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави.
В силу ст. ст. 20, 36-1 Закону України "Про прокуратуру" при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право звертатись до суду з заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб при наявності порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. Обираючи форму представництва, передбачену частиною п'ятою статті 36-1 Закону України "Про прокуратуру", прокурор визначає, в чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави чи громадянина, обґрунтовує необхідність їх захисту.
Аграрний фонд (далі - Фонд) є державною спеціалізованою бюджетною установою, уповноваженою Кабінетом Міністрів України реалізувати цінову політику в агропромисловому секторі економіки держави (ст.9 Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України"), порушення майнових прав Аграрного фонду, шкодить економічним інтересам держави.
Спір, що виник безпосередньо зачіпає економічні та соціальні інтереси держави, у зв'язку з чим прокурор звертається до суду з позовною заявою.
На виконання Порядку проведення державних форвардних закупівель зерна, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2007 року №736, Аграрний фонд провів форвардні закупівлі зерна майбутнього вражаю за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на відповідний рік, шляхом укладення на Аграрній біржі між Аграрним фондом та товаровиробниками, контракту, форма якого затверджується Мінагрополітики.
24.10.2012р. між Аграрним фондом, як Покупцем та сільськогосподарським товаровиробником зерна - Товариством з обмеженою відповідальністю "Бучачагрохлібпром", як Продавцем, в особі Брокера-продавця - Брокерської контори №197 -- Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАТУС. КВО» (разом Сторони), укладено форвардний біржовий контракт № 895Ф (далі - Контракт), згідно якого (п. 1.1.) Продавець передає Покупцю у власність товар: пшеницю м'яку 3 класу, що відповідає ДСТУ 3768-2010 (Товар), а Покупець зобов'язується прийняти Товар та оплатити його.
Згідно розділу 1 контракту кількість товару: 12000,00 тон (п. 1.2. контракту); термін поставки до « 01» жовтня 2013 року (п. 1.3. контракту); базис поставки: ЕХW ТОВ «Бучачагрохлібпром» (п. 1.4. контракту); ціна контракту 21600000,00 грн., у тому числі 3600000,00 грн. ПДВ, з подальшим коригуванням шляхом укладання додаткових угод, в тому числі по бюджетних періодах: 2012р. - 10800000,00 грн. та 2013р. - 10800000,00 грн. (п. 1.5. Контракту).
Відповідно до п. п.2.1., 2.2. Контракту, Брокер-продавець поставляє Брокеру-покупцю Товар на базисі поставки: ЕХW ТОВ «Бучачагрохлібпром», м. Бучач Тернопільської області, вул. Галицька, 160, в термін до 01 жовтня 2013р. Поставка вважається здійсненою в момент підписання акта приймання-передавання Товару на базисі поставки відповідно до умов цього Контракту.
Згідно п. 1.10. Договору авансовий платіж в розмірі 50% вартості зерна сплачується протягом поточного бюджетного періоду.
У розділі 5 Контракту сторони обумовили, що Покупець упродовж п'яти робочих днів з моменту укладання Контракту на торгах Аграрної біржі зобов'язується перерахувати кошти (авансовий платіж) на поточний рахунок Продавця в розмірі 50 % вартості зерна, розрахованої на підставі мінімальної інтервенційної ціни на момент укладення Контракту на поточний рахунок Продавця (п. 5.1. Контракту).
На виконання п.п. 3.2. Контракту між сторонами укладено договір застави майбутнього врожаю №3278 від 25.10.2012р., згідно п. 1.1. якого Заставодержатель (позивач у даній справі) має право у разі невиконання Заставодавцем (відповідачем) своїх обов'язків за основним договором (форвардними біржовими контрактами № 895 Ф від 24.10.2012р. та № 898 Ф від 24.10.2012р.) одержати задоволення власних вимог за рахунок заставленого майна, перелік якого зазначений в п. 1.4. договору застави, переважно перед іншими кредиторами.
Даний контракт набирає чинності з моменту його підписання сторонами та реєстрації на Аграрній біржі і діє до 31.12.2013р. (п. 10.3. контракту).
Матеріали справи свідчать, що на виконання п.п. 1.10., 5.1. Договору Покупцем 25.10.2012р. згідно платіжного доручення №2788 від 25.10.2012р. перераховано Продавцю авансовий платіж в сумі 10800000,00 грн., однак Товариством порушено взяті на себе зобов'язання з поставки 12000,00 тон пшениці м'якої 3 класу в передбачений п. 1.3. Контракту строк.
Згідно п. 7.2. Контракту, за невиконання Продавцем умов Контракту щодо обсягів поставки ним сплачується штраф у розмірі 20 відсотків вартості недопоставленого Товару, виходячи з вартості товару за ціною фіксингу, що діяла на останній день поставки.
Крім того, у разі виконання Покупцем пункту 5.1 та невиконання Продавцем пункту 2.1 Контракту з Продавця стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості недопоставленого Товару, з якого допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків указаної вартості (п. 7.6. Контракту).
У зв'язку з наведеним, прокурор звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача, як Продавця, на користь позивача - Аграрного фонду 20% штрафу в сумі 36974880,00 грн., пені в розмірі 0,1% за період з 02.10.2013р. по 20.01.2014р., що за підрахунками позивача складає 2052105,84 грн.; штрафу 7% - 1294120,80 грн., нарахованого згідно п.п. 7.2., 7.6. Контракту, ст. ст. 526, 610, 611 Цивільного кодексу України.
Також, посилаючись на п. 1.6. Контракту, згідно якого визначено вартість користування коштами (авансовим платежем), для окремих об'єктів державного цінового регулювання на відповідний маркетинговий період в сумі 1468800,00 грн., прокурор просить стягнути в судовому порядку вказану суму як борг за користування коштами, правовою підставою стягнення, яких згідно письмових пояснень №22-05 від 12.05.2014р., є ст.ст. 536, 625 ЦК України. Позивач повністю підтримав вимоги прокуратури з підстав, викладених у позовній заяві.
Оцінивши подані сторонами та прокурором докази в їх сукупності, господарський суд дійшов висновку про безпідставність заявленого позову. При цьому, суд враховує таке.
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно п. 14.1.45.3. п. 14.1.45.3. ст. 14 Податкового кодексу України форвардний контракт це цивільно-правовий договір, за яким продавець зобов'язується у майбутньому в установлений строк передати базовий актив у власність покупця на визначених умовах, а покупець зобов'язується прийняти в установлений строк базовий актив і сплатити за нього ціну, визначену таким договором.
Як вбачається із визначення форвардного контракту, останній за своєю правовою природою є договором поставки, згідно якого, в силу ст. 712 Цивільного кодексу України продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. При цьому, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Приписи статті 610 ЦК України встановлюють, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Положеннями ст. 693 Цивільного кодексу України передбачено, у разі якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
В обґрунтування позовних вимог, прокурор та позивач посилаються на порушення відповідачем зобов'язання щодо поставки зерна пшениці відповідно до умов форвардного біржового контракту в кількості 12000 тонн, внаслідок чого вважають, що до відповідача повинна бути застосована відповідальність у вигляді стягнення штрафних санкцій та відсотків за користування чужими коштами.
Разом з тим, як стверджує відповідач та вбачається з наданого Товариством висновку Торгово-промислової палати України №2100/05-4 від 11.09.2013р., внаслідок несприятливих погодних умов протягом 2012-2013рр. на площах ТОВ «Бучачагрохлібпром» загинули посіви озимої пшениці на площі 1375 га; озимого ячменю на площі 246 га; озимого ріпаку на площі 300 га; гороху на площі 100 га; ярого ячменю на площі 220 га; ярої пшениці на площі 59 га, що додатково підтверджено актами від 12.04.2013р. та від 15.07.2013р., складеними за участю представників управління агропромислового розвитку Бучацької райдержадміністрації, відповідача та погоджено управлінням агропромислового розвитку Бучацької райдержадміністрації.
Згідно висновку Торгово-промислової палати України №2100/05-4 від 11.09.2013р. визнано несприятливі погодні умови що спричинили загибель сільськогосподарських культур у 2013 році на площах Товариства з обмеженою відповідальністю "Бучачагрохлібпром" станом на 12.04.2013р. та 15.07.2013р. форс-мажорними обставинами.
Згідно з ч. 1 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Водночас, згідно ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Отже, в силу вказаних норм, для звільнення від відповідальності особи, яка допустила порушення зобов'язання, ця особа повинна довести, що таке порушення сталося не з її вини, а в даному випадку внаслідок непереборної сили - форс-мажорних обставин.
Відповідно до п. 8.1. контракту сторони звільняються від відповідальності за неналежне виконання зобов'язань унаслідок обставин непереборної сили (форс - мажор) за умови, що дані обставини сталися не з вини сторін та безпосередньо вплинули на своєчасне виконання договірних зобов'язань. У цьому разі термін виконання зобов'язань переноситься відповідно до терміну дії зазначених обставин, про що укладається відповідний договір .
Виходячи з аналізу вказаних правових норм та умов контракту, звільнення сторони від відповідальності у разі настання обставин непереборної сили (форс-мажор) відбувається за умови якщо, по-перше, дані обставини сталися не з вини сторін, по-друге, такі обставини безпосередньо вплинули на своєчасне виконання договірних зобов'язань.
В підтвердження відсутності вини у невиконанні зобов'язань за форвардним контрактом відповідач посилається на настання несприятливих погодних умов у період з грудня 2012р. по липень 2013р. включно. В підтвердження зазначених обставин, Товариством надано довідку Тернопільського обласного центру з гідрометеорології від 09.09.2013 р. № 36-32-б, акти від 12.04.2013р. та від 15.07.2013р., складені працівниками відповідача за участю посадових осіб Управління агропромислового розвитку Бучацької райдержадміністрації, якими підтверджується факт загибелі посівів сільськогосподарських культур на площах відповідача у зв'язку з складними кліматичними умовами.
Так, згідно акту від 12.04.2013р. встановлено, що у зв'язку несприятливими умовами перезимівлі, а саме: випрівання та вимокання загинуло, зокрема, озимої пшениці на площі 829 га, озимого ячменю на площі 246 га та озимого ріпаку на площі 300 га, а згідно акту від 15.07.2013р. виявлено, що внаслідок зливових дощів та градобою, які пройшли 14.07.2013р. на полях ТОВ "Бучачагрохлібпром" повністю загинули такі сільськогосподарські культури: озима пшениця - 1597 га, озимий ячмінь - 124 га, озимий ріпак - 300 га, горох - 100 га, озимий ячмінь - 220 га, пшениця яра - 59 га.
Відповідно до п. 8.4 контракту, якщо обставини непереборної сили діють більше трьох місяців, то такий факт підтверджується довідкою Торгово-промислової палати України.
Як зазначалось вище відповідачем надано висновок Торгово-промислової палати України №2100/05-4 від 11.09.2013р., в якому зазначено, що несприятливі погодні умови, які спричинили пошкодження і загибель посівів сільськогосподарських культур на площах ТОВ "Бучачагрохлібпром" станом на 12.04.2013р. та на 15.07.2013 р. є форс-мажорними обставинами.
Враховуючи викладене та завідомо знаючи про неможливість виконання зобов'язань відповідачем у справі 30.08.2013р. згідно платіжного доручення №3320 повернуто суму попередньої оплати по форвардному біржовому контракту №895 Ф від 24.10.2012р. в повному обсязі в розмірі 10800000,00 грн. Даний факт сторони та прокурор не заперечили.
Також, суд вважає, що саме настання форс-мажорних обставин безпосередньо вплинуло на виконання відповідачем договірних зобов'язань щодо поставки Покупцю зернових культур, отриманих з врожаю звітного року, а не шляхом вчинення інших правочинів з метою набуття у власність товару (зерна) для подальшої поставки позивачу такого товару, адже наведене суперечило б умовам укладеного між сторонами форвардного біржового контракту №895Ф від 24.10.2012р., постанові Кабінету Міністрів України від 16 травня 2007 р. N 736 "Про запровадження державних форвардних закупівель зерна", а тому посилання прокурора та позивача на відсутність причинно-наслідкового зв'язку між форс-мажорними обставинами та неможливістю виконання зобов'язань за контрактом є безпідставними та необґрунтованими.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, відповідач листом-повідомленням № 1690 від 11.09.2013р. (з посиланням на акти списання посівів від 12.04.2013р., 15.07.2013р., висновки Тернопільського обласного центру з гідрометеорології та висновок Торгово-промислової палати України №2100/05-4 від 11.09.2013р.) повідомляв позивача в порядку ст. 617 ЦК України та згідно п. 8.1. контракту про наявність форс-мажорних обставин, просив надати підтвердження отримання доказів непереборної сили та звільнити Товариство від відповідальності за порушення господарського зобов'язання.
Отримання даного повідомлення позивачем не заперечується, проте, Аграрний фонд вважає, що відповідачем не дотримано строку повідомлення про наявність форс-мажорних обставин згідно п. 8.2. Контракту.
Так, згідно п. 8.2. Контракту сторона, для якої склалися форс-мажорні обставини, повинна в короткий строк, але не пізніше 5 днів, повідомити іншу сторону про настання і припинення обставин, які перешкоджають виконанню договірних зобов'язань. Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про настання або припинення даних обставин непереборної сили позбавляє сторону права посилатися на дані обставини (п. 8.3. Контракту).
Критично оцінюються судом доводи позивача щодо недотримання відповідачем строку повідомлення про настання таких умов, відповідно до п. 8.2 контракту та те, що такий строк (5 днів) слід рахувати від дати оформлення акту про загибель посівів від 12.04.2013р., оскільки умовами договору не визначено в який спосіб (письмово чи усно) слід повідомляти дану інформацію, як і не встановлено, з якого саме моменту обраховується п'ятиденний строк для повідомлення про настання чи припинення обставин непереборної сили. Навпаки, згідно п. 8.4. контракту, якщо обставини непереборної сили діють більше трьох місяців, то такий факт підтверджується довідкою Торгово-промислової палати України, без наявності якої неможливо підтвердити чи несприятливі погодні умови є форс-мажорними обставинами.
Таким чином, оскільки висновок щодо наявності форс-мажорних обставин Торгово-промисловою палатою України отримано відповідачем 11.09.2014р. і цього ж дня відповідачем надіслано на адресу позивача повідомлення № 1690 від 11.09.2013р. про наявність форс-мажорних обставин, відтак, поданими доказами спростовуються твердження прокурора про невиконання Товариством умов п. 8.2. Контракту щодо повідомлення Покупця про неможливість виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 4 ст. 219 ГК України сторони зобов'язання можуть передбачити певні обставини, які через надзвичайний характер цих обставин є підставою для звільнення їх від господарської відповідальності у випадку порушення зобов'язання через дані обставини, а також порядок засвідчення факту виникнення таких обставин.
Таким чином, суд погоджується з доводами відповідача щодо належного повідомлення позивача про наявність форс-мажорних обставин, а будь-які посилання на ті чи інші обставини та документи, з якими можна було б пов'язати відлік строку щодо повідомлення стороною про наявність форс-мажорних обставин, є лише думками та припущеннями сторін контракту або трактуванням на власний розсуд його умов, тому не можуть вважатися узгодженими умовами біржового контракту.
З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку, що відповідач в порядку п. 8.1. Контракту, згідно ст. 617 ЦК України, ч. 4 ст. 219 ГК України звільняється від відповідальності за неналежне виконання зобов'язань, а саме від сплати штрафних санкцій за форвардним біржовим контрактом, оскільки невиконання зобов'язань Продавця з поставки пшениці виникли внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору), які сталися не з вини відповідача, що знайшло своє підтвердження в судових засіданнях.
Відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Станом на день розгляду господарської справи по суті, суд не знаходить достатніх правових підстав для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої розділом 7 контракту, а саме: 3697488,00 грн. 20% штрафу від вартості недопоставленого товару, 2052105,84 грн. нарахованої пені та 1294120,80 грн. штрафу у розмірі 7% вартості за прострочення виконання протягом 30 днів, у зв'язку з існуванням форс - мажорних обставин та відсутністю вини сторін.
Крім того, оцінюючи вимоги прокурора про стягнення 1468800,00 грн. відсотків за користування чужими коштами, суд звертає увагу на наступне.
Позивач, згідно додаткових обґрунтувань позовних вимог в цій частині посилається на приписи ст.ст. 536, 625 ЦК України та положення п. 1.6. Контракту.
Разом з тим, згідно ст. 693 ЦК України на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.
За користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства (ч.ч. 1, 2 ст. 536 ЦК України).
При цьому, суд враховує, що згідно положень п. 1.6. Контракту не встановлено для Продавця обов'язку сплачувати відсотки за користування чужими коштами ні від дати їх отримання, ані від дати, коли товар повинен бути переданий. Даним пунктом договору визначено порядок визначення ціни за одиницю товару (тонну) на базисі поставки, яка визначається за формулою Цт=Цф-Вк (де Цт - ціна за одиницю товару, Цф - середньозважена ціна рівноваги, Вк - вартість користування коштами, яка визначається НБУ та становить на відповідний маркетинговий період 1468800,00 грн.), тобто зазначена сума Вк в даному випадку визначена для застосування при здійсненні розрахунків ціни товару, однак не є процентами за користування чужими коштами, котрі визначаються у відсотковому відношенні, а не у твердій сумі, що має місце в даному випадку.
Таким чином, зазначення в контракті про встановлений НБУ на відповідний маркетинговий період вартості користування чужими коштами не свідчить про покладення на Продавця обов'язку щодо сплати відсотків згідно положень ст.ст. 536, 693 ЦК України.
З урахуванням наведеного та встановлених судом обставин справи, у позові слід відмовити.
В судовому засіданні 12.05.2014 року судом в порядку ст. 85 ГПК України, оголошено вступну і резолютивну частини рішення господарського суду.
З огляду на наведене, керуючись ст.ст. 11, 15, 16, 22, 509, 525-526, 536, 610, 611, 614, 617, 625, 693, 712 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193 ГК України, ст.ст. 1, 2, 42-47, 22, 29, 33, 34, 43, 44, 811, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
В задоволенні позовних вимог відмовити
На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони та прокурор мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення, через місцевий господарський суд.
Повний текст рішення складено "19" травня 2014 року.
Суддя Н.О. Андрусик