23 січня 2007 р.
№ 42/440
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого, судді Кузьменка М.В., суддів Васищака І.М., Палій В.М., за участю представника відповідача Д. Бойка (дов. від 29.12.06), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу дочірньої компанії “Газ України» Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України» на рішення від 15 серпня 2006 року господарського суду м. Києва та постанову від 10 жовтня 2006 року Київського апеляційного господарського суду у справі № 42/440 за позовом відкритого акціонерного товариства “Харцизький трубний завод» до дочірньої компанії “Газ України» Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України» про стягнення 703 550 грн. 26 коп.,
У липні 2006 року відкрите акціонерне товариство “Харцизький трубний завод» звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до дочірньої компанії “Газ України» Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України» про стягнення боргу у сумі 703 550 грн. 26 коп.
Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на відсутність зобов'язання.
Рішенням від 15 серпня 2006 року господарського суду м. Києва (суддя П.Паламар) позов задоволено з мотивів безпідставного набуття відповідачем грошових коштів.
Постановою від 10 жовтня 2006 року Київського апеляційного господарського суду (судді В. Шипко, С. Алданова, А. Лосєв) рішення залишено без змін з мотивів невиконання відповідачем зобов'язання.
Дочірня компанія “Газ України» Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України» просить судові рішення скасувати з підстав неправильного застосування господарськими судами статей 526, 612, 1212 Цивільного кодексу України, статей 4, 42, 43, 43,83 Господарського процесуального кодексу України та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.
Відкрите акціонерне товариство “Харцизький трубний завод» ставлення до поданої касаційної скарги не висловило і право на участь в судовому засіданні свого представника не використало.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Господарськими судами встановлено, що 29 грудня 2005 року сторони уклали договір за № 1738-06/05-2565 на постачання в 2006 року природного газу (далі скорочено - Договір).
Пунктом 2.1 Договору сторони встановили, що в січні 2006 року буде поставлено 2 млн. м3, а також про те, що обсяги газу, зазначені в даному Договорі, є плановими та допускається зменшення або припинення газопостачання у випадках, передбачених цим Договором.
На виконання умов Договору контрагенти уклали: додаткову угоду від 25 січня 2006 року № 1 на постачання в лютому 2006 року 2 млн. м3 газу; додаткові угоди від 17 і 23 лютого 2006 року № 2 і № 3, якими встановили нову ціну газу та об'єм поставки в березні 2006 року - 2, 3 млн. м3; додаткову угоду від 27 березня 2006 року № 4 про постачання в квітні 2006 року 1, 5 млн. м3 газу та щодо дії Договору в часі.
Сторони встановили такий порядок оплати природного газу - перша оплата в розмірі 50 відсотків від вартості запланованих місячних обсягів проводиться не пізніше ніж за п'ять днів до початку місяця поставки газу; послідуючі платежі - по 25 відсотків до 10 і 20 числа поточного місяця; остаточний розрахунок здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 10 числа наступного місяця (розділ 6 Договору).
Загалом позивач перерахував відповідачеві 3 960 686 грн. 38 коп., а відповідач поставив природний газ на загальну суму 3 257 136 грн. 12 коп. що підтверджується актами прийому - передачі природного газу за січень - квітень 2006 року, платіжними дорученнями за грудень - квітень 2006 року та листом №51-57/52 від 24 січня 2006 року.
З травня 2006 року поставки газу припинилися і сума переплати становить 703 550 грн. 26 коп.
Оскільки на час розгляду справи відповідач не повернув відповідачеві грошові кошти, господарським судом апеляційної інстанції правомірно застосовані до спірних правовідносин правила статті 526 Цивільного кодексу України та обґрунтовано задоволено позов.
Отже, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені господарськими судами на підставі повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд
Рішення від 15 серпня 2006 року господарського суду м. Києва та постанову від 10 жовтня 2006 року Київського апеляційного господарського суду у справі № 42/440 залишити без змін, а касаційну скаргу дочірньої компанії “Газ України» Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України» без задоволення.
Головуючий, суддя
М.В. Кузьменко
Суддя
І. М. Васищак
Суддя
В. М. Палій