Чернігівської області
14000 , м. Чернігів тел. 77-44-62
проспект Миру, 20 698-166
Іменем України
”03” червня 2009 року справа № 11/106
За позовом: в.о. прокурора Городнянського району (15100, м. Городня, вул. Чорновуса, 40) в інтересах держави
В особі: Городянської районної державної адміністрації (15100, м. Городня, вул. Леніна, 10)
До відповідача: Фермерського господарства „Маяк І.Г.” (15171, Чернігівська область, Городянський район, с. Великий Дирчин)
Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Управління з контролю за використанням та охороною земель у Чернігівській області (14000, м. Чернігів, проспект Миру, 61)
Про відшкодування шкоди в сумі 8 137,81 грн.
Суддя Бобров Ю.М.
Від Позивача: Потапенко П.І. -начальник правового та кадрового забезпечення управління агропромислового розвитку Городянської райдержадміністрації, довіреність № 02-16/358 від 22.05.2009 р.
Від Відповідача: Мойсеєнко І.Г. -голова .
Від Третьої особи: Казновецький Л.М. -головний спеціаліст планування та аналізу інспекторської діяльності, довіреність № 872/01-25 від 02.06.2009 р..
В судовому засіданні взяв участь прокурор відділу прокуратури Чернігівської області Котова Е.В., посвідчення № 256 від 04.02.2009р.
Виконуючим обов'язки прокурора Городнянського району в інтересах держави в особі Городянської районної державної адміністрації подано позов до Фермерського господарства „Маяк І.Г.” про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення завданої шкоди в сумі 8 137,81 грн.
Розгляд справи відкладався.
До прийняття рішення по справі прокурором та представником позивача подана письмова заява про зміну позовних вимог, в якій вони просять суд стягнути з відповідача тільки 8 137,81 грн. шкоди. Дана заява прийнята судом до розгляду.
В судовому засіданні прокурор та представник позивача підтримали позовні вимоги та їх обґрунтування, викладені у позовній заяві, з урахуванням зміни позовних вимог.
Відповідач відзиву на позов не надав.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечує, посилаючись, зокрема, на те, що самовільне зайняття господарством земельних ділянок сталося в зв'язку з необізнаністю щодо вимог земельного законодавства.
За ініціативою суду, до участі у справі на стороні позивача залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору -Управління з контролю за використанням та охороною земель у Чернігівській області.
Представник третьої особи в судовому засіданні надав суду пояснення щодо обставин справи та підтримав заявлені позовні вимоги.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення прокурора, представників сторін та третьої особи, суд встановив наступне.
Земельні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Порядок надання у постійне користування земельних ділянок громадянам та юридичним особам, а також порядок передачі земельних ділянок в оренду визначені ст.ст.123,124 Земельного кодексу України та ст.16 Закону України “Про оренду землі”.
Зокрема, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем (ст. 124 Земельного кодексу України).
Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 14 зазначеного Закону договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.
Згідно ст.125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону (ст.126 Земельного кодексу України). Перевіркою, проведеною 21.07.2008 р. Управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Чернігівській області встановлено, що ФГ „Маяк І.Г.” у особі голови Мойсеєнка І.Г. самовільно зайняв і фактично використовує під посіви вівса невитребувані земельні ділянки (паї) на території В.Дирчинської сільради загальною площею 13,44 га згідно проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) колишнього КСП „Маяк І.Г.” Великодирчинської сільради Городянського райну Чернігівської області. Своїми діями гр. Мойсеєнко І.Г. порушив вимоги ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України.
Дане порушення підтверджується копією Акта перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 21.07.2008 р., складеного в присутності помічника прокурора Гуляко М.М. та голови сільради Сергіянської В.В.
Згідно довідки Великодирчинської сільської ради № 241 від 21.07.08 р. земельні частки (паї) згідно проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) колишнього КСП „Маяк” Великодирчинської сільської ради Городянського району Чернігівської області (рілля) № 4/96, 4/97, 4/98, 4/99, 4/100, 4/53(1), станом на 21.07.2008 р. являються не витребуваними земельними частками (паями).
Крім того, державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель Управління з контролю за використанням та охороною земель у Чернігівській області, згідно ст.ст. 6, 10 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель” від 19.06.03 р. № 963-IV (далі -Закон № 963), складено протокол від 21.07.2008 р. № 100129 про адміністративне правопорушення та постановою від 23.07.2008 р. № 75 на голову ФГ „Маяк І.Г.” Мойсеєнка І.Г. накладено адміністративне стягнення згідно ст. 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу в сумі 340,00 грн.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідачем не надано суду належних, допустимих та достатніх доказів, які підтверджують правомірність використання ним спірної земельної ділянки. В зв'язку з цим суд доходить висновку, що відповідач самовільно використовував вищевказану земельну ділянку. Згідно ст. 1 Закону № 963 самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Згідно ст.212 Земельного Кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду. Відповідно ч.ч.1,2, п.„б” ч.3 ст. 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.
Постановою КМ України від 25.07.07 р. № 963 затверджена Методика визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу (далі -Методика).
У п. 7 Методики визначено, що розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, проводиться інспекціями Мінприроди або Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель та її територіальними органами, а розміру шкоди, заподіяної юридичним та фізичним особам, - територіальними органами Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель на підставі матеріалів обстежень земельних ділянок, проведених відповідно до Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.11.00 р. № 1619.
Відповідно до розрахунку позивача, шкода, заподіяна державі внаслідок самовільного використання відповідачем земельної ділянки, складає 8 137,81 грн.
Доказів відшкодування шкоди у сумі 8 137,81 грн., як і належних та достатніх доказів, що спростовують вищевказані обставини, відповідач суду не надав. Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені відповідними доказами, тому підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.2 ст.49 Господарського процесуального кодексу судові витрати мають бути покладені на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фермерського господарства „Маяк І.Г.” ( 15171, Чернігівська область, Городянський район, с. В-Дирчин, вул. Колгоспна, 3, р/р 26003301278 в Ощадбанку м. Городня, МФО 343057, код 7421481801) на користь держави (одержувач -Держбюджет Городянського району, код одержувача 21406290, р/р 31110102700101, МФО 853592, ГУДКУ м. Чернігів) 8137,81 грн. шкоди.
3. Стягнути з Фермерського господарства „Маяк І.Г.” ( 15171, Чернігівська область, Городянський район, с. В-Дирчин, вул. Колгоспна, 3, р/р 26003301278 в Ощадбанку м. Городня, МФО 343057, код 7421481801) до державного бюджету (одержувач - державний бюджет м. Чернігова, р/р 31111095700002 в ГУДКУ у Чернігівській області, МФО 853592, код 22825965, код платежу 22090200) 102,00 грн. держмита.
4. Стягнути з Фермерського господарства „Маяк І.Г.” ( 15171, Чернігівська область, Городянський район, с. В-Дирчин, вул. Колгоспна, 3, р/р 26003301278 в Ощадбанку м. Городня, МФО 343057, код 7421481801) до державного бюджету (одержувач -державний бюджет м. Чернігова, р/р 31214259700002 в ГУДКУ у Чернігівській області, МФО 853592, код 22825965, код бюджетної класифікації 22050000) 312,50 грн. оплати витрат з інформаційно - технічного забезпечення розгляду у судах.
5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
В судовому засіданні 03.06.2009 р., на підставі ст. 85 ГПК України, за згодою прокурора та представників сторін та третьої особи, оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.
Рішення підписано 05.06.2009 р.
Суддя Ю.М. Бобров
09.06.09