м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
Іменем України
11.06.2009 року Справа № 18/21
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого-судді: Журавльової Л.І.
Суддів: Бойченка К.І.
Єжової С.С.
За участю секретаря
судового засідання: Міхальчук О.А.
та
представників сторін:
від заявника: Кадацький М.В., посвідчення №295
від 14.06.07, старший прокурор відділу
представництва інтересів громадян та
держави в судах;
від позивача: Гребенюк Н.Є., довіреність №1 від 08.01.09
представник за довіреністю;
від відповідача: Тірська М.Г., довіреність №2 від 03.06.09,
адвокат;
розглянувши матеріали
апеляційного подання: Прокурора міста Рубіжне, м.Рубіжне Луганської
області
на рішення
господарського суду Луганської області
від 23 квітня 2009 року (підписано 24.04.09)
у справі №18/21 (суддя Корнієнко В.В.)
за позовом: Прокурора міста Рубіжне в інтересах держави в особі Комунального підприємства „Житловий
сервіс”, м.Рубіжне Луганської області
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю
„Завод органічного синтезу”, м.Рубіжне
Луганської області
про стягнення 46502 грн. 53 коп.
та за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю
„Завод органічного синтезу”, м.Рубіжне
Луганської області
до Комунального підприємства „Житловий сервіс”,
м.Рубіжне Луганської області
про визнання договорів оренди недійсними
Прокурор міста Рубіжне в інтересах держави в особі Комунального підприємства „Житловий сервіс” звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Завод органічного синтезу” про стягнення заборгованості по сплаті орендної плати в сумі 40 358 грн. 40 коп. та пені у сумі 6144 грн. 13 коп. за оренду нежитлових приміщень, переданих відповідачу в оренду за договором від 01.06.07 №16а та від 01.10.07 №1.
26 березня 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Завод органічного синтезу” звернулося до господарського суду Луганської області з зустрічною позовною заявою, якою просило визнати недійсними договори оренди нерухомого майна №16а від 01.06.07 та №1 від 01.10.07, укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю „Завод органічного синтезу” і Комунальним підприємством „Житловий сервіс” Рубіжанської міської ради.
Заявою про збільшення позовних вимог від 07.04.09 №1097вих-09 прокурор міста Рубіжне просив стягнути заборгованість за договором оренди №1 - 20386 грн. 32 коп., пені -2315 грн. 34 коп., за договором оренди №16а заборгованість по оренді - 29831 грн. 51 коп., пені -3389 грн. 11 коп.
Рішенням господарського суду Луганської області від 23 квітня 2009 року у справі №18/21 (суддя Корнієнко В.В.) в первісному позові відмовлено.
В зустрічному позові відмовлено.
Судові витрати за зустрічним позовом покладено на позивача за зустрічним позовом.
Рішення господарського суду Луганської області мотивовано наступним.
З посиланням на абз.4 ч.1, ч.3 статті 2, ч.2 ст.29 Господарського процесуального кодексу України, пункт 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 №3-рп/99 місцевим господарським судом зазначено, що за позовом прокурора позивачем може бути орган державної влади або орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Судом зроблено висновок, що позивач не є ні органом державної влади, ні органом місцевого самоврядування та позов пред'явлено не в інтересах держави, а в інтересах комунального підприємства, тому в первісному позові відмовлено.
Судом вказано, що аналогічної позиції притримується Верховний Суд України в своїй судовій практиці (копія постанови ВСУ від 22.05.05 у справі №33/120-04 залучена до матеріалів справи).
Щодо зустрічного позову то судом першої інстанції зазначено, що на підставі договору оренди від 01.06.07 №16а та договору оренди від 01.10.07 №1 позивач передав відповідачу в оренду вільні приміщення, розташовані у будівлі за адресою: м.Рубіжне, вул.Мира, 36.
Виконавчий комітет Рубіжанської міської ради рішенням від 18.06.02 №516 визнав будівлю, розташовану за адресою: м.Рубіжне, вул.Мира, 36, непридатною для проживання і таким чином, при укладенні вказаних договорів житлове законодавство не порушено.
Не погодившись з рішенням господарського суду Луганської області від 23 квітня 2009 року у справі №18/21 прокурор міста Рубіжне звернувся з апеляційним поданням від 30 квітня 2009 року №1324вих-09, яким просить відмінити рішення в частині первісного позову і направити справу на новий розгляд, в частині зустрічного позову рішення залишити без змін.
Заявником вказано, що судом не враховано положення статті 121 Конституції України, в якій зазначено, що на прокуратуру покладено функції представництва інтересів громадянина або держави у випадках, визначених законом, а відповідно до статті 20 Закону України „Про прокуратуру” при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатися до суду із заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб. КП „Житловий сервіс” є комунальним підприємством Рубіжанської міської ради, тобто власністю Рубіжанської громади, що закріплено в Статуті підприємства, власністю Рубіжанської міської ради є і все майно підприємства.
Заявником зазначено, що в обґрунтування заявлених позовних вимог прокурор вказує, що порушення інтересів держави в особі Комунального підприємства „Житловий сервіс” виражається в несплаті орендної плати, але суд першої інстанції не взяв до уваги даний факт при розгляді справи.
Відзивом на апеляційне подання №б/н та дати Товариство з обмеженою відповідальністю „Завод органічного синтезу” зазначає, що докази того, що Комунальне підприємство „Житловий сервіс” представляє інтереси держави у матеріалах справи відсутні, а відповідно до довідки статистики №17 від 08.02.07 організаційно-правова форма підприємства позивача -комунальне підприємство, форма власності -комунальна.
Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 12 травня 2009 року у справі №18/21 для розгляду апеляційного подання прокурора міста Рубіжне на рішення господарського суду Луганської області від 23 квітня 2009 року у справі №18/21 призначено судову колегію у складі: Семендяєвої І.В. -судді -головуючого, суддів -Бойченка К.І., Єжової С.С.
Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 25 травня 2009 року у справі №18/21 здійснено заміну у складі колегії. Виключено зі складу колегії головуючого суддю Семендяєву І.В., введено до складу колегії головуючим суддю Журавльову Л.І.
Згідно ст.99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України в процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.
Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Сторони належним чином повідомлені про час і місце судового засідання.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційне подання прокурора міста Рубіжне слід залишити без задоволення, рішення господарського суду Луганської області від 23 квітня 2009 року у справі №18/21 слід залишити без змін з наступних підстав.
Згідно абзацу четвертому частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.
Частиною третьою статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 №3-рп/99 у справі за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України під поняттям “орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах”, зазначеним у частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Згідно з ч.2 статті 29 Господарського процесуального кодексу України у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.
Відповідно до приписів вказаної статті за позовом прокурора позивачем може бути орган державної влади або орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Матеріали справи свідчать, що прокурором у позовній заяві визначено позивачем Комунальне підприємство “Житловий сервіс”.
Згідно Статуту Комунальне підприємство “Житловий сервіс” є суб'єктом підприємницької діяльності, заснованим на комунальній власності.
Місцевим господарським судом вірно зроблено висновок, що позивач не є ні органом державної влади, ні органом місцевого самоврядування та позов пред'явлено не в інтересах держави, а в інтересах комунального підприємства, прокурором не вказано органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (позивач не є таким органом).
Аналогічну позицію зазначено Верховним Судом України у справі від 22.05.05 №33/120-04.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі договору оренди від 01.06.07 №16а та договору оренди від 01.10.07 №1 позивач передав відповідачу в оренду вільні приміщення, розташовані у будівлі за адресою: м.Рубіжне, вул.Мира, 36.
Виконавчий комітет Рубіжанської міської ради рішенням від 18.06.02 №516 визнав будівлю, розташовану за адресою: м.Рубіжне, вул.Мира, 36, непридатною для проживання і місцевим господарським судом вірно зроблено висновок, що при укладенні вказаних договорів житлове законодавство не порушено.
За таких обставин, господарським судом Луганської області вірно у первісному та у зустрічному позовах відмовлено, судові витрати за зустрічним позовом вірно покладено на позивача за зустрічним позовом.
На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку про те, що доводи заявника апеляційного подання спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, рішення господарського суду ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин, відповідає чинному законодавству і скасуванню не підлягає.
Відповідно п.30 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 №7-93 „Про державне мито” Прокуратура міста Рубіжне звільнена від сплати державного мита.
Керуючись ст.ст.49, 99, 101, п.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд
1.Апеляційне подання прокурора міста Рубіжне на рішення господарського суду Луганської області від 23 квітня 2009 року у справі №18/21 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Луганської області від 23 квітня 2009 року у справі №18/21 залишити без змін.
Відповідно ч.3, ч.5 ст.105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя Л.І.Журавльова
Суддя К.І.Бойченко
Суддя С.С.Єжова
Надруковано 7 примірників:
1. до справи
2. до наряду
3. прокурору міста Рубіжне
4. позивачу
5. відповідачу
6. прокуратурі Луганської області
7. господарському суду Луганської області
Внесено 16 червня 2009 року