Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 207
Іменем України
09.06.2009
Справа №2-2/2567-2009
за позовом: СПД Поліщук Віталія Вікторовича (97513, Сімферопольський район, смт.Гвардійське, вул.Садова, 79, кв.2; 95020, м.Сімферополь, вул.Бела Куна, 35, кв.34)
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» (95000, м.Сімферополь, вул.Київська, 74/6)
про спонукання до виконання договору.
Суддя Толпиго В.І.
Від позивача : не з'явився.
Від відповідача : не з'явився.
Суть спору:
Позивач звернувся до Господарського суд АРК із позовною заявою до відповідача про спонукання до виконання договору про поставку електроенергії №920 від 11.11.2003р. належним чином.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що між сторонами був укладений договір про поставку електроенергії №920 від 11.11.2003р. 07 травня 2009р позивач одержав попередження ТА Сімферопольського РЕМ ВАТ «Крименерго» про те, що 12.5.2009р йому буде припинена подача електроенергії у зв'язку з тим, що в нього є несплата за недообліковану електроенергію у сумі 10 007грн83коп. Тоді як на думку позивача, він не має жодної заборгованості перед ВАТ «Крименерго» та згоди на розірвання договору не давав, що і стало підставою для звернення із позовною заявою до суду.
Сторони в засідання суду не з'явилися, витребувані судом документи у встановлений законом строк не представили, про день та час слухання справи були повідомлені належним чином: рекомендованною кореспонденцією. Про причини неявки суду не повідомлено.
Суд вважає можливим розглянути справу відповідно до ст..75 Господарського процесуального кодексу України у відсутність представників сторін, оскільки у матеріалах справи є достатньо документів для розгляду справи.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, суд встановив:
Згідно ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають в державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.
Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Частина 1ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Позивач звернувся з позовом до суду, у якому просить спонукати відповідача виконувати договір про поставку електроенергії №920 від 11.11.2003р. належним чином.
У обґрунтування позовних вимог позивач посилається на укладений між сторонами договір про поставку електроенергії №920 від 11.11.2003р., а також на те, що 07.5.2009р позивач одержав попередження ТА Сімферопольського РЕМ ВАТ «Крименерго» про те, що 12.5.2009р йому буде припинена подача електроенергії у зв'язку з тим, що в нього є несплата за недообліковану електроенергію у сумі 10 007грн83коп.
При цьому СПД Поліщук Віталійя Вікторович стверджує, що він не має жодної заборгованості перед ВАТ «Крименерго» та згоди на розірвання договору не давав.
Відповідно до ст.ст. 33,34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позивач не представив суду доказів невиконання відповідачем договірних зобов'язань, що обумовлені у договорі про поставку електроенергії №920 від 11.11.2003р.
Позивач в обґрунтування позовних вимог представив до позову попередження від 06.5.2009р де зазначено, що 12.5.2009р йому буде припинена поставка електроенергії, та на підставі нього зробив висновок про порушення відповідачем договірних зобов'язань.
Проте дане попередження на може являтися належним та допустимим доказом порушення ВАТ «Крименерго» зобов'язань прийнятих на себе за договором про поставку електроенергії №920 від 11.11.2003р.
Інших документів, що підтверджують невиконання відповідачем договірних зобов'язань, що обумовлені у договорі про поставку електроенергії №920 від 11.11.2003р позивач до суду не представив.
Крім того, позивачем невірно обраний спосіб захисту свого порушеного права, оскільки відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду звертаються особи за захистом своїх порушених чи оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, що кореспондується із положеннями статті 21 ГПК України, де до позивачів віднесено осіб, які пред'явили позов або в інтересах яких пред'явлено позов саме про захист порушеного права чи охоронюваного законом інтересу.
Згідно ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та свого інтересу, а стаття 16 цивільного кодексу України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3)припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Юридична зацікавленість позивача у вирішенні спору судом, покладає на нього обов'язок довести, що цивільні права та інтереси позивача порушені, не визнаються чи оспорюються відповідачем, обґрунтувати правомірність обраного способу захисту.
Але позивачем не доведена обґрунтованість та правомірність обраного способу захисту, а саме: спонукання до виконання договору про поставку електроенергії №920 від 11.11.2003р. належним чином. Тем більш при відсутності доказів порушення відповідачем договірних зобовязань.
Оскільки, як в ході розгляду справи суд встановив, що цивільні права та інтереси позивача не порушені та, як зазначає сам позивач у позовній заяві, на час звернення з позовом до суду (08.5.2009р) на об'єкти позивача поставляється електроенергія та відповідач не відмовився від виконання зобов'язань по постачанню електроенергії позивачу, а цивільні права та інтереси позивача лише можуть бути порушені у наступному.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позивач не довів порушення відповідачем договірних зобов'язань, а отже не довів правомірність своїх вимог щодо спонукання до виконання договору про поставку електроенергії №920 від 11.11.2003р. належним чином.
Таким чином, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Витрати по оплаті держмита, інформаційно-технічних послуг судового процесу відносяться на позивача.
В засіданні суду оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Рішення оформлене та підписане 12.6.2009р.
Керуючись ст.ст. 49,75,82,84,85 ГПК України
1. У позові відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Толпиго В.І.