Україна
Харківський апеляційний господарський суд
“10”червня 2009 року Справа № 27/46-09
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Істоміної О.А.(доповідач), судді Горбачова Л.П., Лакіза В.В.
при секретарі Березки О.М.
за участю представників сторін:
позивача -Данильченко В.Ф. директор
відповідача -Кравченко Т.А., дов. № 3903 від 18.08.2008 року (копія у справі)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства Комерційного банку „Приватбанк” в особі філії „Харківське головне регіональне управління „ЗАТ КБ „Приватбанк” (вх. № 1239Х/2-6)
на рішення господарського суду Харківської області від 16 квітня 2009 року по справі № 27/46-09
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Спецтрансавто”, м.Харків
до Закритого акціонерного товариства Комерційного банку „Приватбанк” в особі філії „Харківське головне регіональне управління „ЗАТ КБ „Приватбанк” , м. Харків
про розірвання договору, -
встановила:
У лютому 2009 року ТОВ „Спецтрансавто” звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою про розірвання кредитного договору №028/Р-08 від 04 березня 2008 року, укладеного між позивачем та ЗАТ КБ „Приватбанк” в особі філії ХГРУ ЗАТ КБ „Приватбанк”.
Рішенням господарського суду Харківської області від 16 квітня 2009 року (суддя Мамалуй О.О.) позовні вимоги задоволені. Розірвано кредитний договір №028/Р-08 від 04 березня 2008 року, укладений між ТОВ „Спецтрансавто” та ЗАТ КБ „Приватбанк” в особі філії ХГРУ ЗАТ КБ „Приватбанк”. Стягнуто з ЗАТ КБ „Приватбанк” в особі філії ХГРУ ЗАТ КБ „Приватбанк” на користь ТОВ „Спецтрансавто” 85,00 грн. сплаченого держмита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідач, ЗАТ КБ „Приватбанк” в особі філії ХГРУ ЗАТ КБ „Приватбанк”, з рішенням суду першої інстанції не погодився, надав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про його скасування, як необґрунтованого та такого, що прийнято з порушенням норм матеріального права. При цьому, відповідач просить прийняти нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.
Позивач у судовому засіданні просить рішення господарського суду Харківської області залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.
Перевіривши, в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, повноту встановлення обставин справи і докази по справі на їх підтвердження та їх юридичну оцінку судом першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.
Як свідчать матеріали справи, 04 березня 2008 року між ТОВ „Спецтрансавто” та ЗАТ КБ „Приватбанк” в особі філії ХГРУ ЗАТ КБ „Приватбанк” був укладений кредитний договір №028/Р-08.
Відповідно до умов кредитного договору ТОВ "Спецтрасавто" отримало кредит у сумі 13000 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14% річних, а у разі порушення зобов'язань - у розмірі 32% річних.
Як встановлено господарським судом першої інстанції, збільшення відсоткової ставки за користуванням кредитними коштами не відбувалося.
Згідно пунктів 2.2.3 та 4.7 кредитного договору погашення кредиту, сплата відсотків за даним договором здійснюється у валюті кредиту і графіку погашення заборгованості, який є невід'ємною частиною договору, складено також у валюті кредиту (для кредитів у валюті -за курсом НБУ на день здійснення платежу).
Колегія суддів не може погодитися з позицією суду першої інстанції, яка викладена в рішення господарського суду від 16 квітня 2009 року з наступних підстав.
По-перше, єдина обставина через яку суд першої інстанції постановив рішення про розірвання кредитного договору - це підвищення курсу долару США, за тієї обставини, що позивач отримує свій прибуток у національній валюті - гривні, тож має купувати долари США за гривню, витрачаючи набагато більше, ніж при укладанні договору, а також нездійсненні сподівання позивача - ТОВ "Спецтрансавто" на те, що на момент укладання кредитного договору позивач керувався стабільною фінансовою ситуацією на валютному ринку країні і сподівався на відповідальність Національного банку України.
Колегія суддів не може погодитися з такими доводами суду першої інстанції оскільки, ці обставини були прийняті як такі, що повністю відповідають низці вимог, що необхідні для розірвання кредитного договору за вимогами статті 652 Цивільного кодексу України. Але, зміна умови праці позивача чи їх ускладнення через збільшення курсу долару США не є наявністю чотирьох обов'язкових умов, одночасна наявність яких є підставою для розірвання договору (частина 2 статті 652 Цивільного кодексу України).
По-друге, господарським судом було встановлено, що ніяких змін зобов'язання по спірному кредитному договору, які б погіршували становище позивача - не відбувалося. Крім того, судом як першої інстанції, так і апеляційної встановлено, що кредитним договором передбачено погашення кредиту, сплата відсотків за ним у валюті кредиту. Таким чином, ніяких змін умов договору не відбулося. Боржник за кредитом, повинен сплачувати банку тільки ті суми грошових коштів, які були передбачені кредитним договором на момент його укладання, не більше, що є доказом відсутності зміни еквіваленту розрахунку.
По-третє, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачу валютний кредит важко сплачувати через те, що він отримує свій прибуток у гривні. Оскільки, позивач - ТОВ "Спецтрансавто", звернувся до банківської установи і отримав за своїм власним волевиявленням валютний кредит, усвідомлюючи необхідність його повернення у валюті, підписав кредитний договір, і погодившись з умовами його повернення незалежно від валюти отриманого ним прибутку.
По-четверте, господарський суд, задовольняючи позовні вимоги позивача про розірвання кредитного договору, не зважив на пункт 7.1 кредитного договору, відповідно до якого кредитний договір діє до повного виконання сторонами грошових зобов'язань. На теперішній час заборгованість позивача за спірним кредитним договором не погашена, про що свідчить розрахунок заборгованості по кредиту, який наданий банком і який не оспорюється позивачем.
Таким чином, дію кредитного договору не припинено боржником виконанням зобов'язання по вказаному кредиту, а тому кредитний договір не може бути розірвано за безпідставного вимогою позивача, та ще й за відсутності обов'язкових умов, які передбачені статтею 652 Цивільного кодексу України.
Крім того, відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно статей 526, 611 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений термін відповідно до умов договору, а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
По-п'яте, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що для підтвердження платоспроможності позивача, його директор Данильченко В.Ф. виступив поручителем по цьому кредиту. Кредит також було забезпечено договорами застави автотранспорту. Крім того, позивач мав можливість достроково погасити заборгованість по кредиту, якщо він раптово втратив упевненість у спроможності сплачувати кредит і відсотки за його користуванням протягом всього строку дії договору, або ж звернутися з пропозицією до банку реалізувати майно, яке є предметом застави, у рахунок погашення заборгованості, але не зробив цього.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Харківської області від 16 квітня 2009 року по справі № 27/46-09 було прийнято при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального права, в зв'язку з чим рішення підлягає скасуванню.
На підставі викладеного та керуючись статтями 99, 101, 102, 103 пунктом 2, статтею 104 пунктами 1, 4, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України,
постановила:
Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства Комерційного банку „Приватбанк” в особі філії „Харківське головне регіональне управління „ЗАТ КБ „Приватбанк” задовольнити.
Рішення господарського суду Харківської області від 16 квітня 2009 року по справі № 27/46-09 скасувати та прийняти нове.
У задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в місячний термін.
Головуючий суддя О.А. Істоміна
суддя Л.П. Горбачова
суддя В.В. Лакіза