83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
15.06.09 р. Справа № 41/93пн
Суддя господарського суду Донецької області Гончаров С.А.
при секретарі судового засідання Говор О.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом: Прокурора м. Єнакієве в інтересах держави в особі Вуглегірської міської ради, м. Вуглегірськ
до відповідача: Приватного підприємства „Стріла”, м. Єнакієве
про зобов'язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0119 га м. Вуглегірськ по вул. Некрасова, 44 та підпорядкована Вуглегірській міській раді, привести зазначену земельну ділянку в придатний для використання стан, стягнення шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки у сумі 246,25 грн.
При участі представників:
від позивача: Солдатов В.Г. - голова (посвідчення №1)
від відповідача: Костюков В.М. - директор
в засіданні брали участь: прокурор Пономарьов А.О. - посвідчення № 2644
Прокурор м. Єнакієве в інтересах держави в особі Вуглегірської міської ради звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного підприємства „Стріла” про зобов'язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0119 га м. Вуглегірськ по вул. Некрасова, 44 та підпорядкована Вуглегірській міській раді, привести зазначену земельну ділянку в придатний для використання стан, стягнення шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки у сумі 246,25 грн.
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилався на те, що відповідачем використовується земельна ділянка загальною площею 0,0119 га у м. Вуглегірськ по вул. Некрасова, 44 із земель житлової та громадської забудови під обслуговування вулканізаційної майстерні в порушення вимог ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України, без одержання правовстановлюючих документів на земельну ділянку, без їх державної реєстрації, без встановлення її меж в натурі (на місцевості).
Прокурором зазначено, що, відповідно до методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 року № 963, державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель зроблено розрахунок заподіяної шкоди за самовільне зайняття земельної ділянки, відповідно до якого розмір шкоди склав 246,25 грн.
Позивачем надано до суду заяву про припинення провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору в частині самовільного зайняття земельної ділянки. Позивачем зазначено, що земельна ділянка звільнена, порушення усунені. Прокурор не заперечив проти припинення провадження у справі у цій частині, про що свідчить відповідна відмітка на заяві.
Відповідач відзив на позов не надав, проте у судовому засіданні пояснив, що спірна земельна ділянка звільнена, проти стягнення шкоди не заперечив.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд ВСТАНОВИВ:
Головним спеціалістом Горлівського міжрайонного відділу з контролю за використанням та охороною земель 23.05.2008 року проведено перевірку відповідача відповідно до вимог статей 6, 10 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель” з питання дотримання вимог земельного законодавства, результати якої викладені в акті перевірки від 23.05.2008 року.
Перевіркою встановлено та в акті перевірки зафіксовано, що на момент перевірки самовільно зайняті земельні ділянки загальною площею 0,0119 га у м. Вуглегірськ по вул. Некрасова, 44 під обслуговування вулканізаційної майстерні із земель житлової та громадської забудови Правовстановлюючі документи на земельну ділянку відсутні, що є порушенням вимог ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України.
За результатами перевірки Горлівським міжрайонним відділом з контролю за використанням та охороною земель директору відповідача 23.05.2008 року видано припис № 018476, яким приписано усунути порушення земельного законодавства щодо отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку.
Одночасно 23.05.2008 року головним спеціалістом Горлівського міжрайонного відділу з контролю за використанням та охороною земель складено протокол № 010268 про адміністративне правопорушення, вчинене директором відповідача та передбачене ст. 531 Кодексу України про адміністративні правопорушення та ст. 211 Земельного кодексу України.
Постановою головного спеціаліста Горлівського міжрайонного відділу з контролю за використанням та охороною земель про накладення адміністративного стягнення від 26.05.2008 року директора відповідача визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 531 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Як зазначалось, позивачем повідомлено суд про те, що відповідачем порушення вимог земельного законодавства усунуто, спірна земельна ділянка звільнена. Прокурором та відповідачем підтверджено наведену обставину.
Таким чином, факт самовільного зайняття відповідачем спірної земельної ділянки, на який посилався прокурор в обґрунтування позовних вимог, на даний час відсутній, порушення вимог земельного законодавства у цій частині відповідачем усунуто.
Враховуючи викладене, суд робить висновок про відсутність предмет спору в частині зобов'язання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0119 га м. Вуглегірськ по вул. Некрасова, 44 та підпорядкована Вуглегірській міській раді, привести зазначену земельну ділянку в придатний для використання стан.
Відповідно до п. 11 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
З урахуванням викладеного, провадження у справі в частині зобов'язання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0119 га м. Вуглегірськ по вул. Некрасова, 44 та підпорядкована Вуглегірській міській раді, привести зазначену земельну ділянку в придатний для використання стан, підлягає припиненню в порядку п. 11 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Щодо вимог прокурора про стягнення з відповідача шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки у сумі 246,25 грн., то такі вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Основним законом, яким регулюються земельні відносини, є Конституція України. Крім цього, земельні відносини регулюються іншими, прийнятими відповідно до Конституції законами і підзаконними актами, а саме законами України "Про землеустрій", "Про державний контроль за використанням та охороною земель", "Про місцеве самоврядування" та іншими законами, також Земельним кодексом України, прийнятим Верховною Радою України 25.10.2001 року, який набув чинності з 01.01.2002 року.
Відповідно до частини першої статті 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого це право здійснюють органи державної влади і органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією, іншими законодавчими актами України.
Cтаттею 2 Земельного Кодексу України передбачено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.
Завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.
Відповідно до п. 12 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Підстави набуття права на землю передбачені статтею 116 Земельного кодексу України. У цій статті врегульовані відносини щодо набуття громадянами та юридичними особами права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності. Підставою набуття права на землю у таких випадках є рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
На підставі рішень сільських, селищних, міських рад, а в окремих випадках -районних і обласних рад, земельні ділянки передаються у власність громадян і юридичних осіб із земель комунальної власності шляхом відведення їх в натурі (на місцевості) та оформлення відповідних правовстановлюючих документів.
Згідно статті 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Лише така реєстрація надає документам легітимності.
Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.
Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється (п. 3 ст. 125 Земельного кодексу України).
Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.
Визначення терміну „самовільне зайняття земельних ділянок” наведене в ст. 1 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель”. За приписами цієї статті, самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Виходячи з матеріалів справи, рішення позивача про передачу відповідачу у власність спірної земельної ділянки або надання її у користування (оренду), відсутнє, в матеріалах справи відсутні вчинені відповідачем правочини щодо спірної земельної ділянки.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Судом встановлено, що спірна земельна ділянка використовувалась відповідачем самовільно, з порушенням земельного законодавства, що підтверджується матеріалами справи, зокрема, актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 23.05.2008 року.
Тобто, матеріалами справи підтверджується, що відповідачем самовільно використовувалась спірна земельна ділянка, що не спиралось на закон і відбувалось з порушенням визначеного порядку надання земельних ділянок, що здійснювалось без наявності відповідного рішення та/або вчинення правочину щодо спірної земельної ділянки.
Відповідно Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 року № 963, державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель було здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної відповідачем внаслідок самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки (в межах населеного пункту) для обслуговування вулканізаційної майстерні із земель житлової та громадської забудови у м. Вуглегірську по вул. Некрасова, 44, відповідно до якого розмір заподіяної шкоди склав 246,25 грн.
Статтею 211 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну відповідальність за самовільне зайняття земельних ділянок.
Відповідно до вимог ст. 2 Закону України “Про плату за землю” використання землі в Україні є платним.
Згідно статті 5 цього ж закону об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.
Відповідно до ст. 156 Земельного кодексу України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.
Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України збитками вважаються доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена угода). Пунктом 16 Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004 року передбачено, що недоотримані суми вважаються шкодою і підлягають стягненню на користь власника, права якого порушено.
Земельна ділянка, зайнята відповідачем, є державною власністю, суб'єктом права якої з метою його захисту, згідно п. 12 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України, виступає Вуглегірська міська рада.
Отже, протиправними діями відповідача, які полягали у незаконному, самовільному використанні земельної ділянки, порушено право власності територіальної громади міста Вуглегірськ і, відповідно, завдано шкоду в сумі 246,25 грн.
Частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що майнова шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою яка її завдала.
Таким чином, суд вважає позовні вимоги прокурора в частині стягнення з відповідача шкоди, заподіяної за самовільне зайняття земельної ділянки у сумі 246,25 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. 13 Конституції України, ст.ст. 2, 116, 125, 126, 156, 211 Земельного кодексу України, ст. 16 Закону України „Про оренду землі”, ст. 1 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель”, ст. 2, 5 Закону України “Про плату за землю”, ст. 22, 1166 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 22, 32, 33, 43, 49, 78, п. 4 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -
Позовні вимоги Прокурора м. Єнакієве в інтересах держави в особі Вуглегірської міської ради до Приватного підприємства „Стріла” про зобов'язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0119 га м. Вуглегірськ по вул. Некрасова, 44 та підпорядкована Вуглегірській міській раді, привести зазначену земельну ділянку в придатний для використання стан, стягнення шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки у сумі 246,25 грн. - задовольнити частково.
Стягнути з Приватного підприємства „Стріла” (м. Єнакієве, вул. Айвазовського, 72/52) на користь Вуглегірської міської ради (м. Вуглегірськ, вул. Больнична, 2, ЄДРПОУ 24164918) шкоду, заподіяну за самовільне зайняття земельної ділянки, у сумі 246,25 грн.
Провадження у справі в частині зобов'язання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0119 га м. Вуглегірськ по вул. Некрасова, 44 та підпорядкована Вуглегірській міській раді, привести зазначену земельну ділянку в придатний для використання стан - припинити.
Суддя Гончаров С.А.