27 травня 2009 р.
№ 6/313-08
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Остапенка М.І.
суддів :
Гончарука П.А., Малетича М.М.
розглянувши касаційну скаргу
ПП "Ялатив"
на рішення
та постанову
господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2008 року
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.03.2009 року
у справі за позовом
ВАТ "Павлоградвугілля"
до
ПП "Ялатив"
про
стягнення коштів
у серпні 2008 року ВАТ "Павлоградвугілля" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного підприємства "Ялатив" про стягнення 24 942 грн. 08 коп. боргу за поставлене, згідно договору від 28.12.2007р. № 07-12/5216-КП, вугілля.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2008 р. позов задоволено. Стягнуто з ПП "Ялатив" на користь ВАТ "Павлоградвугілля" 24 942 грн. 08 коп. боргу та судові витрати.
За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.03.2009р. рішення місцевого господарського суду залишено без змін.
Прийняті у справі судові рішення оскаржено у касаційному порядку й ухвалою Вищого господарського суду від 18.05.2009р. порушено касаційне провадження у справі за касаційною скаргою відповідача, у якій скаржник посилається на неправильне застосування норм матеріального права та просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2008 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.03.2009 р. скасувати і прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у касаційній скарзі доводи, судова колегія вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановлено місцевим господарським судом та під час перегляду справи в апеляційному порядку, 28.12.2007 року сторони у справі уклали договір купівлі-продажу вугільної продукції № 07-12/5216-КП, за умовами якого позивач зобов'язувався продати відповідачу вугілля марки ДГР/ГР 0-200 в обсязі орієнтовно 148 тон., а згідно додаткової угоди і вугілля марки ГР 0-200 в кількості 116,3 тони, а останній зобов'язувався його прийняти та, з урахуванням знижок та доплат в залежності від якісних показників, сплатити його вартість. Причому п. 1.1 Договору сторони визначили, що в залежності від відхилень фактичних показників якості вугілля від прейскурантних, застосовуються наступні знижки та доплати: по золі, за кожен відсоток перевищення чи зниження -2,5 %; по волозі, за кожен відсоток перевищення чи зниження -1,3 %; для коксівного концентрату -2 %.
Проте, прийнявши за довіреністю серії ЯЕА № 096497 від 29.12.2007р. 116, 3 тони вугілля вищої якості, що підтверджується посвідченням про якість вугілля (а.с. 17-18), відповідач сплатив його вартість без урахуванням доплат, передбачених п. 1.1 Договору.
За таких обставин, враховуючи, що поставка вугілля, його обсяг та якісні показники в залежності від яких сторони визначились обраховувати його вартість підтверджені залученими до матеріалів справи доказами і не спростовані відповідачем під час судового розгляду справи, місцевий та апеляційний господарські суди дійшли вірного висновку про обґрунтованість позову, правомірно постановили про стягнення з відповідача заборгованості і підстав для скасування прийнятих у справі рішення та постанови, за наведених у касаційній скарзі мотивів, судова колегія не вбачає.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2008 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.03.2009 року - без змін.
Головуючий М.І. Остапенко
Судді П.А.Гончарук
М.М.Малетич