Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.
Іменем України
25.05.2009
Справа №2-7/2433-2009
За позовом Казенного підприємства «Південний еколого-геологічний центр» (95007, м. Сімферополь, вул. Беспалова, 47, ідентифікаційний код 23450378)
До відповідача Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Джанкоя» (96102, м. Джанкой, вул. Совєтська, 15а, ідентифікаційний код 033481100)
Про стягнення 13 240,00 грн.
Суддя І. І. Дворний
представники:
Від позивача - Хлебнікова М.О. - предств., дов. № 14 від 13.01.2009р.
Від відповідача - Селіфанова О.Ю. - представ., дов. № 4 від 04.02.2009р.
Суть справи: Казенне підприємство «Південний еколого-геологічний центр» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Джанкоя» про стягнення заборгованості у розмірі 13 240,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем своїх обов'язків за договором №11 від 11.01.2008 р. щодо сплати виконаних робіт, через що заборгованість Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Джанкоя» перед Казенним підприємством «Південний еколого-геологічний центр» складає 13 240,00 грн. та до часу подачі позову до суду в добровільному порядку не погашена.
Відповідач проти позову заперечував та пояснив, що заборгованість за виконані роботи була погашена у повному обсязі, про що свідчать відповідні платіжні доручення №679 від 05.05.2009 р. на суму 10 240,00 грн. та платіжне доручення №610 від 17.04.2009 р. на суму 3000, 00 грн.
У судовому засіданні представник позивача надав заяву про припинення провадження у справі у зв'язку з погашенням суми боргу.
Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд
11.01.2008 р. між Кримським республіканським підприємством «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Джанкоя» (Замовник) та Казенним підприємством «Південний еколого-геологічний центр» (Підрядник) був укладений договір №11, предметом якого, згідно з Розділом І, є виконання Підрядником робіт щодо вивчення режиму підземних вод, оцінці їх стану на ділянці родовища підземних вод, яка передана в експлуатацію КРП «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Джанкоя».
Відповідно до п.II.1 Договору вартість робіт становить 19 190,00 грн.
Розрахунки за виконані роботи «Замовником» проводяться щоквартально в 10-денний строк після надання актів за формою 2, які мають бути підписані у двосторонньому порядку (пункт II.4 Договору ).
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов укладеного між сторонами договору позивачем були виконані відповідні роботи на загальну суму 14 240,00 грн., про що свідчать акти за формою №2, підписані обома сторонами та скріплені печатями:
- акт станом на 01.04.2008 р. на суму 3 618, 00 грн.;
- акт станом 01.10.2008 р. на суму 4 468, 00 грн.;
- акт станом на 18.03.2009 р. на суму 6 154, 00 грн.
20.02.2009 р. відповідачем була часткова сплачена вартість виконаних робіт на суму 1000,00 грн., про що свідчить банківська виписка (а. с. 18). З урахуванням цього, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 14 240,00 грн.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Як свідчать надані представником відповідача копії платіжних доручень, Кримським республіканським підприємством «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Джанкоя» 17.04.2009 р. були перераховані позивачеві кошти у сумі 3 000,00 грн., 05.05.2009 р. - 10 240,00 грн.
Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Отже, факт порушення або оспорювання права повинен існувати до часу звернення до суду, який, відповідно, надає право на таке звернення. У той же час, відповідно до статті 22 ГПК України господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси. Як зазначається в п. 3.7 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Арбітражного процесуального кодексу України» від 25.02.92 р. N 01-6/244 (з наступними змінами та доповненнями), суддя, який вирішує спір, не зв'язаний заявами позивача про відмову від позову або зменшення позовних вимог та відповідача про визнання позову. На підставі частини шостої статті 22 ГПК у разі якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, спір підлягає вирішенню по суті згідно з вимогами чинного законодавства. Аналогічна позиція викладена в п. 3.7 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» від 18.09.97 р. N 02-5/289 (з наступними змінами та доповненнями). Тобто, перевірка відповідності дій сторін закону та відсутності порушення прав інших осіб є не правом, а обов'язком суду, тобто суд зобов'язаний відмовити в задоволенні відповідних заяв і клопотань сторін.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що в п. 3 Роз'яснень «Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України» від 23.08.94 р. N 02-5/612 (з наступними змінами та доповненнями) Вищий арбітражний суд України зазначив, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 статті 80 ГПК зокрема у таких випадках:
- припинення існування предмета спору (наприклад, здійснене у встановленому порядку скасування оспорюваного акта), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань;
- спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.
У випадках відмови позивача від позову (пункт 4 статті 80 ГПК) господарському суду слід керуватись частиною шостою статті 22 ГПК, тобто перевіряти, чи не суперечить ця відмова законодавству та чи не порушує вона інтереси інших осіб (п. 5 Роз'яснень).
Таким чином, приймаючи до уваги те, що Казенне підприємство «Південний еколого-геологічний центр» звернулося з позовом до суду 02.05.2009 р. (позов був зданий до відділу поштового зв'язку, про що свідчить відповідна відбитка печаті на конверті), у позивача було відсутнє право на звернення до суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 3 000,00 грн. (позаяк ці кошти сплачені ще 17.04.2009 р.), через що судом не може бути прийнята заява позивача про припинення провадження у справі в цій частині, відповідно, в цій частині в позові слід відмовити.
У той же час, матеріали справи свідчать, що після звернення позивача до суду відповідачем була погашена інша частина заборгованості у сумі 10 240,00 грн., що свідчить про відсутність між сторонами справи претензій майнового характеру в цій частині (відсутній предмет спору), у зв'язку з чим провадження у справі в частині стягнення 10 240,00 грн. підлягає припиненню за пунктом 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України.
Судові витрати суд покладає на обидві сторони згідно з положенням статті 49 ГПК України. При цьому, зі сторін підлягає стягненню недоплачені позивачем при зверненні до суду витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, розмір яких був збільшений Постановою Кабінету Міністрів України №361 від 14.04.2009 р.
З урахуванням викладеного, керуючись п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Припинити провадження у справі в частині стягнення з Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Джанкоя» на користь Казенного підприємства «Південний еколого-геологічний центр» заборгованості у розмірі 10 240, 00 грн.
2. Відмовити в позові в частині стягнення з Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Джанкоя» на користь Казенного підприємства «Південний еколого-геологічний центр» заборгованості у сумі 3 000,00 грн.
3. Стягнути з Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Джанкоя» (96102, м. Джанкой, вул. Совєтська, 15а, ідентифікаційний код 033481100) на користь Казенного підприємства «Південний еколого-геологічний центр» (95007, м. Сімферополь, вул. Беспалова, 47, ідентифікаційний код 23450378) 102,40 грн. державного мита та 241,69 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Стягнути з Казенного підприємства «Південний еколого-геологічний центр» (95007, м. Сімферополь, вул. Беспалова, 47, ідентифікаційний код 23450378) в доход Державного бюджету України (р/р 31218259700002, код платежу 22050000, в банку одержувача: Управління держказначейства в м. Сімферополі ГУ ДКУ в АРК, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополя, ОКПО 34740405) 194,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу
5. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Дворний І.І.