2006 року листопада місяця 21 дня колегія суддів судової палати по цивільних
справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді Любобратцевої Н.І.,
Суддів Чистякової Т.І.
Даніла Н.М.
При секретарі Урденко Г.,
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ «Білогірське РТП» про витребування майна з чужого незаконного володіння та за зустрічним позовом ВАТ «Білогірське РТП» до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 23 вересня 2004,
за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства «Білогірське ремонтно-транспортне підприємство» на рішення Білогірського районного суду АР Крим від 03.07.2006 року,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ВАТ «Білогірське РТП» про витребування стенду КІ регулювання паливної апаратури, який знаходиться у незаконному володінні у відповідача. Вимоги мотивовані тим, що 23 вересня 2004 року між ним та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу стенду КІ регулювання паливної апаратури, вартість якого складає 5000 грн. Згідно з п.4 вказаного договору право власності на стенд переходить до Покупця з моменту його оплати. 30 вересня 2004 року позивач сплатив відповідачу вказану суму на вказаний ним рахунок, але відповідач стенд не передає та зберігає його у себе.
ВАТ «Білогірське РТП» звернулося до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 23 вересня-2004 року, предметом якого є стенд КІ регулювання паливної апаратури. Вимоги мотивовані тим, що договір укладений всупереч ухвалі Господарського суду АР Крим від 17 вересня 2004 року, згідно з якою введено мораторій на задоволення вимог кредиторів по зобов'язанням, термін виконання яких наступив до дня порушення провадження у справі про банкрутство відповідно до вимог п.4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Рішенням Білогірського районного суду АР Крим від 03.07.2006 р. постановлено: позов ОСОБА_1 задовольнити. Витребувати з ВАТ «Білогірське РТП» на користь ОСОБА_1 стенд КІ регулювання паливної апаратури. Позов ВАТ «Білогірське РТП» до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 23 вересня 2004 року залишити без задоволення. Стягнути з ВАТ «Білогірське РТП» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 51 грн. та витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи 30 грн.
На вищевказане рішення суду першої інстанції ВАТ «Білогірське РТП» подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в позові ОСОБА_1 і у задоволенні зустрічного позову. Апелянт вказує, що висновки суду суперечать положенням Закону України «Про відновлення платоспроможності
Справа № 22-Ц-6555/06 Головуючий у першій інстанції
Чубабрія В.А.
Доповідач Любобратцева Н.І.
боржника або визнання його банкрутом», оскільки відповідно до вимог ст.1 вказаного закону мораторій на задоволення вимог кредиторів зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Заслухавши доповідача, проаналізувавши доводи апеляційної скарги в межах ст. 303 ЦПК України, дослідивши матеріали справи, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Задовольняючи вимоги позивача ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що Господарський суд, який відкрив провадження про банкрутство ВАТ «Білогірське РТП», не ввів процедуру розпорядження майном та не призначив розпорядника його майна, у зв'язку з чим ВАТ «Білогірське РТП» не було обмежено в питаннях розпорядження своїм майном та було вправі укладати будь-які угоди з його відчуження.
З такими висновками суду повною мірою погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам, встановленим у судовому засіданні, а також вимогам чинного законодавства.
З матеріалів справи вбачається, що листом від 8.07.2004 р. Сімферопольська МДПІ дала згоду на реалізацію заставного майна, в тому числі стенду КІ регулювання апаратури за умовами направлення коштів від продажу в розмірі 5000 грн. на погашення податкового боргу (а.с.9). 23.09.2004 р. між сторонами був укладений договір купівлі-продажу стенду КІ регулювання паливної апаратури (а.с.6-7). Цей продаж був узгоджений з Фондом майна АР Крим (а.с. 10), якому належить пакет акцій підприємства у розмірі 76,18%. 30 вересня 2004 року позивач перерахував суму за договором купівлі-продажу (а.с. 8) і відповідно до вимог статті 334 ЦК України набув право власності на куплене майно.
Згідно із ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу, а покупець відповідно має право вимагати передачі товару згідно з умовами договору.
Судом першої інстанції також обґрунтовано було відмовлено ВАТ «Білогірське РТП» у задоволенні позову про визнання договору купівлі-продажу майна недійсним, оскільки його зміст не суперечить Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особи, яки уклали договір, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасників договору було вільним і відповідали їх внутрішній волі; договір вчинений у формі, встановленій законом, і спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
За такими обставинами оскаржуване рішення суду ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, є законним та обгрунтованим, і підстав для його скасування немає.
На підставі викладеного та керуючись статтями 303, 307, 308, 313, 314 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати по цивільних справах
Справа № 22-Ц-6555/06 Головуючий у першій інстанції
Чубабрія В.А. Доповідач Любобратцева Н.І.
Апеляційну скаргу ліквідатора Відкритого акціонерного товариства «Білогірське ремонтно-транспортне підприємство" відхилити. Рішення Білогірського районного суду від 3 липня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо у Верховний Суд України протягом двох місяців.
Справа № 22-Ц-6555/06 Головуючий у першій інстанції
Чубабрія В.А. Доповідач Любобратцева Н.І.