15.06.2009 Справа№ 30/51-09
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Чохи Л.В. (доповідача),
суддів: Тищик І.В, Чимбар Л.О.
при секретарі судового засідання: Прудніковій Г.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Погорілий О.В, довіреність №б/н від 05.12.07, представник;
від відповідача: Голубничий В.П, представник, довіреність №156-01/1703 від 28.10.08;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Гербера”, м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2009р. у справі №30/51-09
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Гербера”, м. Дніпропетровськ
до відкритого акціонерного товариства “Інноваційно -промисловий банк” в особі Дніпропетровської філії відкритого акціонерного товариства “Інноваційно -промисловий банк”, м. Дніпропетровськ
про визнання недійсною додаткової угоди та зобов'язання вчинити дії,
09.02.2009р. товариство з обмеженою відповідальністю “Гербера” звернулося в господарський суд Дніпропетровської області до відкритого акціонерного товариства “Інноваційно -промисловий банк” в особі Дніпропетровської філії відкритого акціонерного товариства “Інноваційно -промисловий банк” з позовом про визнання додаткової угоди до кредитного договору недійсною і зобов'язання зробити перерахунок процентів за користування кредитом. (а. с. 2-4)
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2009р. (суддя Євстигнеєва Н.М.) в задоволенні позову відмовлено. (а. с. 91-94)
Не погоджуючись з рішенням господарського суду, товариство з обмеженою відповідальністю “Гербера” звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою і просить його скасувати з огляду на порушення судом норм матеріального та процесуального права. (а. с. 99-101)
Відкрите акціонерне товариство “Інноваційно -промисловий банк” в особі Дніпропетровської філії відкритого акціонерного товариства “Інноваційно -промисловий банк” подало до Дніпропетровського апеляційного господарського суду відзив, в якому просить рішення господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. (а. с. 105-107)
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено місцевим господарським судом, який прийняв рішення у даній справі, та апеляційним господарським судом, відповідно до умов кредитного договору про відкриття кредитної лінії від 16.04.2003р. №14-03, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю “Гербера” та Дніпропетровською філією акціонерного комерційного банку “Український банк торгового співробітництва”, правонаступником якого є відкрите акціонерне товариство “Інноваційно -промисловий банк”, згідно якого банк надав товариству кредит у вигляді відновленої кредитної лінії з лімітом кредитування у 600 000 грн. Термін дії кредитного договору встановлено з 16.04.2006р. по 15.04.2004р. Відповідно до пункту 1.3 договору товариство сплачує банку за користування кредитною лінією 24% річних.
15.04.2004р. сторони заключили додаткову угоду №01 до кредитного договору №14-03 від 16.04.2003р, згідно якого кредитна лінія відкрита на строк дванадцять місяців з 15.04.2004р. по 15.04.2005р. (а. с. 120)
15.12.2004р. між сторонами була заключена додаткова угода №02 до кредитного договору №14-03 від 16.04.2003р, якою змінено пункт 1.3 договору в наступній редакції: позичальник сплачує банку за користування кредитною лінією 28% річних. (а. с. 121)
01.08.2005р. між банком та товариством була заключена додаткова угода №03 до кредитного договору №14-03 від 16.04.2003р, згідно якої змінено пункт 1.3 договору у наступній редакції: позичальник сплачує банку за користування кредитною лінією 20% річних.
Позивач просить визнати додаткову угоду №02 від 15.12.2004р. про збільшення процентів за користування кредитною лінією кредитного договору №14-03 від 28.10.2008р. недійсною з тих підстав, що в ній невірно вказаний номер договору, в зв'язку з чим не можна встановити, до якого договору вона відноситься. Крім того, спірна угода підписана не директором Лаєвським С.М, а невідомою особою без належних повноважень. При цьому позивач посилається на статті 16, 203, 207, 215, 216, 638 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
За приписом частини третьої статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Як вбачається з оскаржуваних судових рішень, відповідачем подано заяву про застосування до спірних правовідносин позовної давності.
Частиною першою статті 261 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Як з'ясовано судами першої та апеляційної інстанцій, факт виконання підпису на спірній угоді не директором Лаєвським С.М, а також помилки в назві основного договору стали відомі позивачеві з моменту підписання спірної угоди, в той час як його представник знайомився з нею перед її підписанням.
Отже, судом першої інстанції правильно встановлено, що товариство правильно дізналося про порушення свого права саме 15.12.2004р, а, відтак, звернулося до господарського суду з даним позовом поза межами законодавчо встановленого строку.
Відповідно до частини четвертої статті 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
З урахуванням наведеного, попередніми судовими інстанціями прийнято правильне рішення про відмову в позові про визнання недійсним додаткової угоди №02 від 15.12.2004р. до кредитного договору від 16.04.2003р. та зобов'язання перерахувати проценти.
З врахуванням викладеного, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду вважає, що судове рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні.
Керуючись статтями 101-105 Господарського процесуального кодексу України суд, -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Гербера” залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2009р. у справі №30/51-09 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого господарського суду України.
Головуючий Л.В. Чоха
Судді: І.В. Тищик
Л.О. Чимбар
Постанова складена і підписана 16.06.2009р.