16.06.09р.
Справа № 41/149-09
За позовом Криворізького технічного університету, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
до Відкритого акціонерного товариства "Криворізький центральний рудоремонтний завод", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про стягнення 21539,42 грн.
Суддя Орєшкіна Е.В.
В засіданні приймали участь представники:
Від позивача: Онопріюк Р.Є., довіреність № 01/11-102 від 02.02.09 року
Новікова Т.М., довіреність № 01/11-897 від 15.06.09 року
Від відповідача: Селіванова Л.Є., довіреність № 010-4 від 05.01.09 року
Позивач звернувся до господарського суду з позовом, яким просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованості в розмірі 11860 грн., пені -3286,88 грн., інфляційних збитків - 6392,54 грн., 3 % річних -1046,03 грн., всього -22585,45 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилається на порушення відповідачем прийнятих на себе зобов'язань щодо оплати виконаної позивачем науково-дослідної роботи за умовами укладеного між сторонами договору № 50-516-05 від 24.05.04 року.
Відповідач проти позову заперечує, просить суд в позові відмовити, посилаючись на те, що позивачем пропущений строк позовної давності, в межах якого він мав звернутися до господарського суду для захисту свого порушеного права.
За згодою представників сторін в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в сукупності, господарський суд, -
Між позивачем -Криворізьким технічним університетом та відповідачем -відкритим акціонерним товариством "Криворізький центральний рудоремонтний завод" укладений договір № 50-516-05 від 24.05.04 року (далі-договір), за умовами якого виконавець (позивач у справі) за дорученням замовника (відповідача у справі) прийняв на себе зобов'язання з виконання госпдоговору «Обстеження будівельних конструкцій будівель модельного цеху з АПК та цеху кам'яного лиття з АПК ВАТ КЦРЗ для паспортизації. Розробка і видача паспортів технічного стану на будівлі», та замовник, відповідно, зобов'язання прийняти та оплатити виконані роботи.
Відповідно до п. 2 договору, за виконану науково-технічну продукцію замовник перераховує виконавцю відповідно з протоколом договірної ціни 21000 грн., в тому числі ПДВ -3500 грн. Оплата здійснюється поетапно на підставі актів приймання-здавання згідно з календарним планом.
30.06.05 року сторонами підписаний акт здачі-приймання науково-технічної продукції по договору, на підставі якого позивач виставив відповідачу рахунок № 67 від 30.06.05 року на її оплату в сумі 9140 грн., який сплачений відповідачем, що підтверджується банківською випискою від 15.08.05 року, копія якої долучена до матеріалів справи.
23.12.05 року сторонами підписаний акт здачі-приймання науково-технічної продукції по договору, на підставі якого позивач виставив відповідачу рахунок № 149 від 23.12.05 року до сплати в сумі 11860 грн.
Враховуючи, що строк оплати відповідачем виконаних позивачем робіт договором не конкретизований, тобто не встановлений, в силу ст. 530 Цивільного кодексу України, кредитор (позивач у справі) вправі вимагати його виконання у будь-який час. Боржник (відповідач у справі) повинен виконати таке зобов'язання в семиденний строк від дня пред'явлення вимоги кредитором.
Приймаючи до уваги те, що сторони підтвердили передання позивачем відповідачу рахунку № 149 від 23.12.05 року саме 23.12.05 року, суд вважає, що строк оплати виконаних позивачем за актом від 23.12.05 року робіт на суму 11860 грн. у відповідача настав з 24.12.05 року по 30.12.05 року.
У встановлений законом строк відповідач оплати зазначеної суми позивачу не здійснив (відповідних доказів суду не подано). Таким чином, заборгованість відповідача на момент розгляду справи становить 11860 грн.
Згідно ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність -це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення (п. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України).
У відзиві на позов відповідачем заявлено про застосування щодо вимог позивача позовної давності.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові ( п. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України).
Загальна позовна давність встановлена ст. 257 Цивільного кодексу України тривалістю у три роки.
Суд вважає твердження відповідача щодо пропущення позивачем строку позовної давності обґрунтованим, оскільки такий строк за вимогою щодо стягнення з відповідача основної заборгованості слід починати рахувати з 31.12.05 року по 31.12.08 року, тоді як позов позивачем подано до суду 27.04.09 року, тобто після його спливу.
Відповідно до ст. 266 Цивільного кодексу України, зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.
Порушене право підлягає захистові, якщо суд визнає причину пропуску строку позовної давності поважною (ч. 5 ст. 267 Цивільного кодексу України). Проте, позивач клопотання про відновлення строку позовної давності не заявляв, доводів щодо поважності причин його пропуску на навів.
З огляду на викладене позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі покладаються на позивача.
На підставі вищенаведеного та
керуючись ст. ст. 1, 33, 34, 49, 82 -84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В позові відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
СУДДЯ Е.В. ОРЄШКІНА
Рішення підписано 18.06.09 року