01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
09.06.2009 № 7/79
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Пазюк О.М. - юрист
від відповідача - Петренко О.В.- юрист
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закрите акціонерне товариство "Оболонь"
на рішення Господарського суду м.Києва від 12.03.2009
у справі № 7/79 (суддя
за позовом ТОВ "Букофрут"
до Закрите акціонерне товариство "Оболонь"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про стягнення 2191233,62 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.03.2009 у справі № 7/79 позовні вимоги ТОВ "Букофрут" до Закритого акціонерного товариства "Оболонь" про стягнення 2191233,62 грн. було задоволено. З відповідача на користь позивача було призначено до стягнення 2120457,16 грн. основного боргу, 70776,46 грн. 21912,34 грн. державного мита, 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до суду, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Позивач вважає, що рішення підлягає скасуванню, оскільки суд першої інстанції прийняв рішення у відсутності повноважного представника відповідача.
Розглянувши доводи апеляційної скарги та відзив на неї, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:
29.11.2007 р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір купівлі-продажу №0621-ОПП (далі - Договір), згідно умов якого (п.1.1), сторони погодили, що позивач зобов'язується передати у власність відповідача яблучний концентрований сік та яблучну арому, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити товар згідно з умовами договору. Поставка товару відбувалась партіями.
Відповідно до п.5.5, 5.6. договору відповідач зобов'язався здійснити оплату товару протягом 30 банківських днів з моменту отримання кожної партії товару на підставі рахунків, виставлених позивачем.
Позивач зобов'язання за договором виконав, що підтверджується накладними та довіреностями на отримання матеріальних цінностей, які залучені до матеріалів справи. Відповідачем заперечень та доказів на підтвердження протилежного не надано.
Разом з тим, відповідач взяті на себе зобов'язання по Договору виконав частково, внаслідок чого у останнього станом на дату звернення з позовом виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 2120457,16 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи доказами.
18.11.2008 р. позивач направив на адресу відповідача претензію вих. № 162 на суму заборгованості, однак відповідач відповіді на претензію не надіслав та свою заборгованість не погасив.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач суму основного боргу належними доказами не заперечив.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст.ст.14, 526 Цивільного кодексу України між сторонами у справі виникли цивільні права і обов'язки (зобов'язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.
Як вже було зазначено, відповідно до п.5.6 покупець (відповідач) здійснює оплату за товар на протязі 30 банківських днів з моменту отримання кожної партії товару.
Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події..
З огляду на викладене, відповідач зобов'язаний був на протязі 30 банківських днів з моменту отримання кожної партії товару розрахуватись.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач суму основного боргу належними доказами не заперечив.
Отже, суд погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині стягнення 2120457,16 грн. суми основного боргу.
Також, позивач, в зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення платежу, на підставі п. 6.3 Договору, просить стягнути з відповідача пеню, яка становить 70776,46 грн.
Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).
Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало було виконано.
В пункті 6.3. Договору передбачено, що у разі прострочення відповідачем строків платежу, встановлених статтею 5 договору, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день такого прострочення.
Отже, суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань в розмірі 70776,46 грн. є обгрунтованими та такими що підлягають задоволенню.
Таким чином, враховуючи те, що в апеляційній скарзі відповідачем заявлені позовні вимоги не спростовані, а також відповідачем не надано документів на підтвердження своїх заперечень та доказів перерахування коштів за яблучний концентрований сік та яблучну арому, суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню та вважає рішення суду по даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається.
Керуючись ст.ст. 99,101, 103, 105 ГПК України, суд -
1. Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Оболонь" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.2009р. по справі №7/79- без змін.
2. Матеріали справи № 7/79 повернути Господарському суду м. Києва.
Головуючий суддя
Судді