09.06.2009 Справа № 17/39
Господарський суд Закарпатської області у складі головуючого судді Ушак І.Г. у відкритому судовому засіданні розглянув справу за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області, м. Ужгорода за участю відкритого акціонерного товариства „Берегівський райагротехсервіс”, м. Берегово як третьої особи на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору до Берегівської міської ради, м. Берегово
за участю представників:
позивача -Фраткіна Т.Ф., представник за довіреністю;
відповідача - не з'явився ;
третя особа - не з'явився
СУТЬ СПОРУ: про визнання права державної власності на земельну ділянку по вул. Шкільній, 12 у м. Берегово (далі -спірна земельна ділянка) та скасування рішення Берегівської міської ради від 16.11.07 № 470 „Про припинення права користування земельною ділянкою” (далі -оспорюване рішення)
Позивач звернувся до суду з вказаними вимогами, представник його у ході судового розгляду наполягає на задоволенні їх, посилаючись на приписи ст. 84 Земельного кодексу України (ЗКУ), оскільки на спірній земельній ділянці розташоване державне майно (об'єкт незавершеного будівництва), що не ввійшло до статутного фонду ВАТ „Берегівський райагротехсервіс” -третьої особи у справі - яке є правонаступником Берегівського районного підприємства матеріально-технічного постачання. Право останнього на користування спірною земельною ділянкою підтверджено державним актом серії В № 088865, що виданий виконкомом Берегівської районної ради та зареєстрований 9.01.91р. Оспорюваним рішенням припинено право користування Берегівського районного підприємства матеріально-технічного постачання, а спірну земельну ділянку переведено до земель запасу житлової та господарської забудови, чим порушено право державної власності на землю за змістом вищенаведеної норми.
Третя особа на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору -правонаступник Берегівського районного підприємства матеріально-технічного постачання - участі уповноваженого представника у судовому розгляд справи не забезпечила, письмовими поясненнями від 12.05.09 на адресу суду повідомила, що на спірній земельній ділянці, крім незавершеного будівництвом житлового будинку, що є державною власністю, знаходяться ще два житлові будинки. Наведене, на його думку, належить врахувати сторонам спірних відносин.
Відповідач, належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду даної справи, письмового відзиву на позов не надав, участі уповноваженого представника у судовому розгляді тричі не забезпечив.
За таких обставин спір вирішується в порядку передбаченому ст. 75 Господарського процесуального кодексу України без участі відповідача за наявними у матеріалах справи документами.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд дійшов висновку про підставність позовних вимог та їх задоволення.
При цьому суд виходив з наступного.
Оспорюваним рішенням Берегівська міська рада -відповідач у справі - припинила Берегівському районному підприємству матеріально-технічного постачання право користування земельною ділянкою площею 0,5 га по вул. Шкільній, 12 в м. Берегово (п. 1), державний акт на право користування землею „В” № 088865 визнала таким, що втратив чинність (п.2), перевела зазначену ділянку до земель запасу категорії житлової та громадської забудови.
За текстом преамбули оспорюваного рішення, його прийнято за результатами розгляду клопотання ВАТ „Берегівський райагротехсервіс” як правонаступника Берегівського районного підприємства матеріально-технічного постачання про відмову у користуванні спірною земельною ділянкою на підставі п.п. „а”, „в” ст. 141 ЗКУ.
Матеріалами справи встановлено та не спростовано ніким з учасників наступне:
- спірна земельна ділянка перебувала у правомірному користуванні Берегівського районного підприємства матеріально-технічного постачання на підставі державного акту на право користування землею „В” № 088865;
- правонаступником Берегівського районного підприємства матеріально-технічного постачання є відкрите акціонерне товариство „Берегівський райагротехсервіс” -третя особа у даній справі;
- на спірній ділянці розташоване майно, в тому числі, державне, яке не ввійшло в статутний фонд акціонерного товариства, а саме -незавершений будівництвом будинок;
- зазначений незавершений будівництвом будинок включений у перелік об'єктів державної власності, що підлягає приватизації.
За змістом ст. 84 ЗКУ земельні ділянки, на яких розташовані державні підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти належать до земель державної власності, які не можуть передаватись у комунальну власність.
Відповідно до приписів ст. 17і, п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, до повноважень державних органів приватизації, яким є позивач, у галузі земельних відносин належить, зокрема, право розпорядження, в тому числі, продаж, земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації.
За приписами ст. 12 ЗК України до повноважень міських рад у галузі земельних відносин на території міст віднесено, зокрема, розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності.
Статтею 141 ЗК врегульовано питання припинення права користування земельною ділянкою. Так, припинення права користування земельною ділянкою може мати місце у разі добровільної відмови від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; припинення діяльності підприємств, установ та організацій; використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематичної несплати земельного податку або орендної плати.
З огляду на наведені фактичні обставини справи спірна земельна ділянка, оскільки на ній розташований державний об'єкт, що підлягає приватизації, за змістом вищенаведених приписів земельного законодавства відноситься до земель державної власності, відтак -підлягають задоволенню позовні вимоги в частині визнання права державної власності на цю земельну ділянку.
Приймаючи до уваги викладене, суд констатує, що відповідач з прийняттям оспорюваного рішення незаконно та всупереч наданих йому повноважень в галузі земельних відносин розпорядився землями державної власності, порушивши право державної власності, захист якого здійснює відповідно до Закону України «Про управління об'єктами державної власності»Фонд державного майна України, територіальним підрозділом якого є позивач. Наведене не спростовано відповідачем.
За таких обставин порушене з прийняттям оспорюваного рішення право державної власності на спірну земельну ділянку підлягає захисту відповідно до приписів ст. 152 Земельного кодексу України шляхом визнання недійсним цього рішення.
За змістом ст.ст. 44-49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за розгляд справи судом покладаються на відповідача.
Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 12, 17-1, 84, 141, 152, п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, Законами України „Про місцеве самоврядування в Україні”, „Про управління об'єктами державної власності”, ст.ст. 4-3, 33, 43, 44-49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України,
суд вирішив:
1. Позов задоволити повністю.
1.1. Визнати право державної власності на земельну ділянку площею 0,5га по вул. Шкільній,12 у м. Берегово.
1.2. Визнати недійсним та скасувати рішення Берегівської міської ради від 16.11.07 № 470 „Про припинення права користування земельною ділянкою”
Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Ушак І.Г.