"05" червня 2009 р.
Справа № 13/38-777
Господарський суд Тернопільської області
у складі
розглянув справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ВАССМА", юридична адреса: пр. Мінський, 4, м. Київ, 04201 фактична адреса: пр. Лісовий, 39, м. Київ, 02166
до Дочірнього сільськогосподарського підприємства "Надзбруччя-Агро", с. Романове Село, Збаразький район, Тернопільська область, 47375
За участю представників сторін :
позивача : Грищенко О.М. , довіреність № 10 від 22.04.09 р.
відповідача : директор Качалуба Б.М., паспорт № МС 252545
Юрисконсульт Бахірєв В.К., довіреність № 108 від 13.08.08 р.
Суть справи :
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ВАССМА" звернулось з позовом про стягнення з Дочірнього сільськогосподарського підприємства "Надзбруччя-Агро" 30 495,44 грн. основного сума боргу, 396,02 грн. 3% річних, 2 500,63 грн. збитків від інфляції, 4 818, 23 грн. пені у розмірі 0,1% за кожен день прострочення, 4 574,32 грн. штрафу та 16 002,56 грн. дооцінки товару в зв'язку з зростанням курсу іноземних валют.
В розпочатому судовому засіданні учасникам судового процесу роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України.
Відповідач витребуваного судом обґрунтованого письмово відзиву на позов не подав, однак, в засіданнях факт отримання засобів захисту рослин не заперечив, а не проведення сплати боргу пояснив тим, що придбана ним продукція виявилась неналежної якості, внаслідок чого сільськогосподарським підприємством понесені значні збитки.
Позивач позовні вимоги підтримав, посилаючись на докази, що знаходяться в матеріалах справи. Крім того, надав суду копії сертифікатів якості на поставлену відповідачу продукцію.
У розгляді справи призначеному вперше на 15.05.2009р. оголошувалась перерва до 05.06.2009р. для надання можливості сторонам подати додаткові обґрунтування, заперечення та докази.
Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу відповідно до ст. 81-1 ГПК України не проводилась за відсутності відповідного клопотання.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, господарський суд встановив:
- 19 лютого 2008 року між ТОВ "Вассма" (Продавець) та ДСП "Надзбруччя-Агро" (Покупець) був укладений договір №08-02/01-20, згідно умов якого Покупець зобов'язався поставити засоби захисту рослин, а Покупець прийняти та провести розрахунки за поставлений товар.
Позивач, на виконання укладеної угоди, передав відповідачу товар на суму 72825,44 грн. грн., що підтверджується видатковими накладними:
- №03/000075 від 29.02.08р. на суму 1500,00 грн.;
- №53/0000007 від 07.04.08р. на суму 34905,60 грн.;
- №53/0000065 від 05.05.08р. на суму 21383,90 грн.;
- №53/0000071 від 05.05.08р. на суму 4398,84 грн.;
- №53/0000178 від 01.07.08р. на суму 10637,10 грн.
Факт отримання товару підтверджується відмітками (підписами і штампами) відповідача на видаткових накладних.
Відповідач відповідно до п.5.2 договору, повинен був здійснити оплату за поставлений товар до 31 жовтня 2008року, однак, відповідачем засоби захисту оплачено частково лише в сумі 42330 грн.
Таким чином на час розгляду спору сума основного боргу відповідача становить 272002,40 грн.
Матеріали справи свідчать, що між сторонами виникли правовідносини з купівлі-продажу шляхом поставки товару, які регулюються положеннями глави 54 ЦК України.
Так, відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до вимог ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання, що виникають з договору або з інших підстав, визначених ст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Пунктом 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач розрахунки за отриманий товар в повному обсязі не провів.
Сума основного боргу відповідача, на час звернення з позовом до суду, становить 30495,44грн.
Як зазначає позивач неодноразові звернення щодо сплати суми заборгованості, залишені відповідачем без відповіді та задоволення. Строк прострочення по зобов'язаннях відповідача складає 158 календарних днів.
За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань відповідач повинен нести майнову відповідальність передбачену ст.ст. 216,217,230 ГК України, п.8.3 Договору та в розмірі встановленому Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, що складає 0,1 % від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення оплати - 4 818 грн. 23 коп. пені.
Щодо стягнення штрафу в сумі 4574,32 грн. необхідно зазначити, що в даній категорії спору порушення грошового зобов'язання є постійно діючими і нарахування пені та штрафу є мірою відповідальності за порушення термінів сплати, а тому одночасне їх стягнення розцінюється як подвійна відповідальність за одне і те ж порушення. Беручи до уваги вищезазначене та з урахуванням частини першої ст. 61 Конституції України: «ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відпові дальності одного виду за одне й те саме правопорушення»суд відмовляє в частині стягнення 4574,32 грн. штрафних санкцій.
Крім того, оскільки пунктом 5.1 Договору сторони письмово обумовили, що у разі збільшення офіційного курсу іноземної валюти до української гривні на день фактичної оплати товару покупцем, ціна товару автоматично збільшується на таку різницю, а тому відповідно до розрахунку позивача відповідач зобов'язаний сплатити дооцінку товару в зв'язку з зростанням курсу іноземних валют, яка на час подачі позову становить 16 002,56 грн. Отже, в такий спосіб сторони обумовили захист від інфляції, а тому додаткове її нарахування в сумі 2500,63 грн. суд вважає недоречним і таким, що не підлягає до задоволення.
Згідно частини 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням трьох відсотків річних від простроченої суми, що згідно розрахунку позивача складає 396,02 грн.
Оцінивши докази у їх сукупності, розглянувши усі обставини справи та враховуючи, що відповідач станом на день розгляду справи суму заборгованості не погасив (належних доказів протилежного не представив), а тому позовні вимоги про стягнення з Дочірнього сільськогосподарського підприємства "Надзбруччя-Агро" 30 495 грн. 44 коп. основної суми боргу,
396 грн. 02 коп. 3% річних, 4 818 грн. 23 коп. пені у розмірі 0,1% за кожен день прострочення, 16 002 грн. 56 коп. дооцінки товару в зв'язку з зростанням курсу іноземних валют підлягають задоволенню як обґрунтовано заявлені та підтверджені матеріалами справи.
Відповідно до ст.49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу позивачу відшкодовуються за рахунок відповідача.
Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст.ст. 43, 49, 82, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Дочірнього сільськогосподарського підприємства "Надзбруччя-Агро", с. Романове Село, Збаразький район, Тернопільська область, ід. номер 31973431 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ВАССМА", юридична адреса: пр. Мінський, 4, м. Київ, фактична адреса: пр. Лісовий, 39, м. Київ, код 33937992 - 30 495 грн. 44 коп. основної суми боргу, 396 грн. 02 коп. 3% річних, 4 818 грн. 23 коп. пені у розмірі 0,1% за кожен день прострочення, 16 002 грн. 56 коп. дооцінки товару в зв'язку з зростанням курсу іноземних валют, 517 грн. 12 коп. в повернення сплаченого державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В решта частині позовних вимог відмовити.
Видати наказ.
На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня підписання рішення 15 червня 2009 р., через місцевий господарський суд.
Суддя