Господарський суд
Житомирської області
* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
Від "12" червня 2009 р.
Справа № 9/654
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Алексєєва М.В.
за участю представників сторін
від позивача Кизенко Д.О. дов. від 27.01.09. № 215/01
від відповідача не з'явився
Розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор Нафтогаз" (м.Київ)
до Державного підприємства "Білокоровицьке лісове господарство" (смт. Нові Білокоровичі Олевський р-н)
про стягнення 17262,04 грн.
Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача на його користь 17262,04 грн.з яких: 15478,04 грн. заборгованості, 1568,78грн інфляційних нарахувань та 215,22 грн. 3% річних.
Представник позивача в засіданні суду позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та надав суду акт звірки взаєморозрахунків станом на 28.02.2009р.
Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, свого представника в засідання суду не направив, хоча про час та місце судового засідання був належним чином повідомлений.
Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
Відповідно до укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фактор Нафтогаз" (позивач у справі) та Державним підприємством "Білокоровицьке лісове господарство" (відповідач у справі) договору купівлі-продажу газу від 01.10.2008р. № ГК-150/08 (а.с.11-13), позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 15478,04 грн., що підтверджується видатковими накладними № РС-0000179 від 31.10.2008р. та № РС-0000435 від 30.11.2008р. (а.с.14,16), оригінали яких були оглянуті в судовому засіданні.
Згідно з п.3.2 вищезазначеного договору, відповідач був зобов'язаний провести розрахунки за товар шляхом авансового платежу.
Відповідно до ч. 2 ст.11, ч. 2 ст. 509 ЦК України однією з підстав виникнення зобов'язань є правочини.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань утворилась заборгованість, яка на день розгялду справи становить 15478,04 грн, що підтверджується актом заірки взаєморозрахунків, підписаним компетентними представниками сторін та скріпленим печатками, станом на 28.02.09.
Відповідно до ч. 1 ст. 615 ЦК України, у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі ст. 625 ЦК України, позивачем нараховано відповідачу до сплати інфляційні нарахування у сумі 1568,78 грн. , а також 3% річних від простроченої суми у розмірі 215,22 грн., про що свідчить розрахунок позивача (а.с.9-10).
Розрахунок інфляційних нарахувань та 3% річних обгрунтований. Оскільки індекс інфляції та проценти річних є самостійними способами захисту цивільних прав кредиторів у грошових зобов'язаннях, вказані вимиоги підлягаю задоволенню.
Відповідач письмового вдзиву на позовну заяву не надав, позов за предметом та підставами пред'явлення не оспорив. Як вбачається, з акту звіряння взаємних розрахунків від 28.02.09, відповідач не заперечує проти заборгованості у сумі 15478,03 грн.
Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Оцінивши матеріали справи, господарський суд прийшов до висновку, що позов обгрунтований, підтверджується належними доказами, що є в матеріалах справи, підлягає задоволенню в повному обсязі у сумі 17262,04 грн.з яких: 15478,04 грн. заборгованості, 1568,78грн інфляційних нарахувань та 215,22 грн. 3% річних.
Судові витрати по сплаті державного мита та на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладається на відповідача.
На підставі ст.ст. 509, 525, 526, 625 ЦК України та керуючись ст. 22, 33, 49, 69, 82-85 ГПК України, господарський суд,
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Державного підприємства "Білокоровицьке лісове господарство", 11050, Олевський район, смт. Нові Білокоровичі, с.Нові Білокоровичі, вул. Гагаріна,1, ід.код 00991798
на корисить Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор Нафтогаз", 03150, м.Київ, вул. Тельмана,5, ід.код 36134497 - 15478,04 грн. заборгованості, 1568,78грн інфляційних нарахувань, 215,22 грн. 3% річних, 172,62 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя
Алексєєв М.В.
Дата підписання 16.06.09.
Віддрукувати:
1 - в справу
2,3 - сторонам