ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
Справа № 31/204
03.06.09
За позовом Дочірнього підприємства «Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління
«Ліфт-3», м. Київ
До Товариства з обмеженою відповідальністю «УкрОпт «Мастер-енерго»,
смт. Коцюбинське
Про визнання право власності
Суддя Н.І.Качан
Представники:
Від позивача Євстігнєєв А.С. -пред. по довір.
Від відповідача не з'явився
Обставини справи :
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання права власності на цілісний майновий комплекс, що складається з трьох окремо розташованих відокремлених приміщень площею 13,5 кв.м., 76,4 кв.м., та 463,5 кв.м., який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Вербова, 8-г та про виселення відповідача із зазначеного майнового комплексу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.04.2009р. порушено провадження у справі та призначено господарський спір до розгляду на 27.05.2009р.
В судовому засіданні 27.05.2009р. було оголошено перерву до 03.06.2009р., відповідно до ст. 77 ГПК України.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі та надав додаткові докази, які були залучені до матеріалів справи.
Відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце судового процесу, представників вдруге у судове засідання не направив, причини неявки суду не повідомив,
Представник позивача заявив письмове клопотання, відповідно до ст. 75 ГПК України, про розгляд справи у відсутності відповідача, посилаючись на неявку його до суду та ухилення від існуючого порядку врегулювання спору.
Особи, які беруть участь у справі визнаються повідомленими про судовий розгляд господарського спору оскільки ухвала про порушення провадження у справі надсилалась за юридичною адресою сторін і зокрема відповідача.
Відповідач клопотань про відкладення розгляду спору та наявність у нього поважних причини щодо неявки у судове засідання не повідомив, що дає підстави визнати причини його неявки до суду неповажними.
Керуючись ст. 75 ГПК України суд визнав клопотання представника позивача обґрунтованим, задовольнив його та вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними у справі доказами та матеріалами.
27.05.2009р. відповідач до канцелярії суду надав відзив на позовну заяву, в якій позов не визнав та просить суд відмовити позивачу у задоволені позовних вимог, повністю посилаючись на відсутність будь-яких правовстановлюючих документів, які б підтверджували право власності позивача на спірний майновий комплекс.
Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення його представника, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
05 січня 2009 року між сторонами було укладено Договір оренди, відповідно до умов якого позивач, як орендодавець, передав у короткострокове володіння та користування відповідача, як орендаря, цілісний майновий комплекс, що складається з трьох відокремлених приміщень площею 13,5 кв.м., 76,4 кв.м., та 463,5 кв.м., який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Вербова, 8-г (Комплекс).
Пунктом 4.1. Договору передбачено, що він вступає в силу з моменту його підписання та діє до 28 лютого 2009 року.
Таким чином, на момент звернення позивача до суду строк дії Договору оренди закінчився.
Пунктом 8.1. Договору передбачено, що відповідач зобов'язаний до 28 лютого 2009 року включно звільнити комплекс та передати його позивачу за актом приймання-передачі.
19 лютого 2009 року позивач листом попередив відповідача про закінчення строку дії Договору, а також повідомив відповідача про відсутність наміру продовжувати договірні відносини на новий строк та просив відповідно до умов п. 3.4. Договору в строк до 6 березня 2009 року звільнити орендований комплекс та повернути його позивачу шляхом підписання відповідного акту приймання-передачі.
Листом від 25.02.2009р. відповідач відмовився повертати позивачу орендований Комплекс, зазначивши, що за власний рахунок проводив ремонтні роботи в приміщеннях Комплексу, а також витрачав значні суми на його благоустрій та підтримання у стані, придатному для використання.
Відповідач у своїх поясненнях зазначає , що в результаті здійснення поліпшення приміщень Комплексу фактично була створена нова річ. При цьому, вартість переробки і створеної нової речі істотно перевищує вартість речі (матеріалу).
Належним чином, засвідчені копії вказаних листів залучені до матеріалів справи та визнаються судом як наведені доводи відповідача.
Відповідно до ст.ст. 331, 332 Цивільного кодексу України передбачено набуття права власності на новостворене або перероблене майно, яке виникає у особи при умові, що вказане майно створено або перероблене за кошти цієї особи, а його створення не суперечить вимогам закону або договору.
Відповідач вважає, що відповідно до положень статей 331, 332 КУ України всі права на приміщення належать йому як фактичному користувачу та власнику Комплексу. Тому, згідно з положеннями ст. 606 ЦК України Договір оренди є припиненим.
Таким чином, відповідач, порушуючи умови Договору, спірний майновий комплекс не повернув, оспорив та не визнав право власності позивача на майновий комплекс та вважає себе його власником.
Позивач зазначає, що правомірно, відкрито і безперервно користується зазначеними приміщеннями, починаючи з 1992 року.
Спірний комплекс було створено силами позивача на підставі отриманих в законному порядку необхідних дозволів, а також було у відповідності до чинного законодавства введено в експлуатацію.
Так, Рішенням виконкому Київської міської ради від 30.12.1991р. № 995 було вилучено земельну ділянку площею 1,0 га по вул. Вербовій в Мінському районі м. Києва для будівництва виробничої бази СРБУ «Київліфт-3».
Рішенням виконкому Київської міської ради від 21.02.1992 р. № 256 комплексу СРБУ «Київліфт-3»присвоєно поштову адресу: вул. Вербова, 8-г.
Рішенням виконкому Київської міської ради від 12.02.1992р. № 212 СРБУ «Київліфт-3»надано дозвіл на будівництво комплексу.
Актом державної комісії від 18.03.1992р. комплекс прийнято в експлуатацію як побудований СРБУ«Київліфт-3».
Рішенням виконкому Київської міської ради від 18.03.1992р. № 301 комплекс прийнято в експлуатацію як побудований для потреб СРБУ «Київліфт-3».
Належним чином засвідчені копії вказаних документів долучені до матеріалів справи та приймаються судом, як належні докази, що засвідчують наведені факти.
Позивач є правонаступником СРБУ «Київліфт-3», оскільки був створений як дочірнє підприємство ВАТ «Укрліфт», на момент створення мав назву Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління «Ліфт-3»ДП АТВТ «Укрліфт», і в силу положень п.2.1. Статуту був визнаний правонаступником СРБУ «Київліфт-3».
Перелічені документи, засвідчені копії яких долучені до матеріалів справи, досліджувалися у судовому засіданні та приймаються судом, як належні докази.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом, а особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.
Ч. 2 ст. 331 передбачено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна), а якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Частиною 1 статті 321 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України передбачено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права.
Приписами статті 392 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, позов визнається правомірним, обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі, а відповідач має відповідно передати об'єкт.
Згідно ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Договором сторін, ст.ст. 15, 16, 321, 392, 785 ЦК України, Господарський суд міста Києва -
1. Позов задовольнити.
2. Визнати право власності Дочірнього підприємства «Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління «Ліфт-3»(04205, м. Київ, проспект Оболонський, 23-а, код ЄДРПОУ 05432796) на цілісний майновий комплекс, який складається з трьох окремо розташованих відокремлених приміщень площею 13,5 кв.м., 76,4 кв.м. та 463,5 кв.м., розташований за адресою: м. Київ, вул. Вербова, 8-г.
3. Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю «УкрОпт «Мастер-енерго»(04213, Київська область, смт. Коцюбинське, вул. Меблева, 8, код ЄДРПОУ 33482826) з цілісного майнового комплексу, який складається з трьох окремо розташованих відокремлених приміщень площею 13,5 кв.м., 76,4 кв.м. та 463,5 кв.м., який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Вербова, 8-г, передавши вказаний майновий комплекс, для потреб Дочірнього підприємства «Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління «Ліфт-3»(04205, м. Київ, проспект Оболонський, 23-а, код ЄДРПОУ 05432796).
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УкрОпт «Мастер-енерго»(04213, Київська область, смт. Коцюбинське, вул. Меблева, 8, код ЄДРПОУ на користь Дочірнього підприємства «Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління «Ліфт-3»(04205, м. Київ, проспект Оболонський, 23-а, код ЄДРПОУ 05432796) 950 (дев'ятсот п'ятдесят) грн. 42 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат за інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Суддя Н.І.Качан
Дата підписання рішення 15 червня 2009 року.