79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
15.05.09 Справа№ 25/105
Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:
за позовом:
Товариства з обмеженгою відповідальністю „Агро-Лан” (смт.Куликів)
до відповідача:
Фермерського господарства „Гроно ММФ” (с.Яблунівка)
про :
стягнення заборгованості в сумі 29 747,50 грн.
Суддя :
В.М. Пазичев
При секретарі :
І.Є.Башак
Представники сторін:
від позивача:
Юник В.О.-представник, наказ від 26.06.2008 року №10/1-12
від відповідача:
Не з”явився
Представникам сторін, присутнім в судовому засіданні, роз'яснено їх права та обов'язки відповідно до ст.ст. 20, 22 ГПК України, зокрема, право заявляти відводи.
Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженгою відповідальністю „Агро-Лан” (смт.Куликів) до Фермерського господарства „Гроно ММФ” (с.Яблунівка) про стягнення заборгованості в сумі 29 747,50 грн.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 23.04.2009 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 30.04.2009 року. Ухвалою від 30.04.2009 року розгляд справи відкладено до 07.05.2009 року, у зв”язку з неявкою представника відповідача. Ухвалою від 07.05.2009 року розгляд справи відкладено до 15.05.2009 року, у зв”язку з неявкою представника відповідача.
Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 23.04.2009 року, про відкладення від 30.04.2009 року, від 07.05.2009 року не виконав повністю, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.
05.05.2009 року за вх.№9053 позивач надіслав додаткові докази для долучення до матеріалів справи на виконання вимог ухвал суду.
06.05.2009 року за вх.№9135 позивач надіслав на адресу суду повідомлення про направлення відповідачу акту звірки взаєморозрахунків.
15.05.2009 року за вх.№9883 позивач подав клопотання про відмову від позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 23 000,00 грн.
Представник позивача позов підтримав повністю, просив позовні вимоги задоволити з підстав, наведених у позовній заяві та клопотанні про відмову від позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 23 000,00 грн.
Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 23.04.2009 року, про відкладення від 30.04.2009 року, від 07.05.2009 року не виконав, відзив на позов не представив, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча і був належно, відповідно до ст. 64 ГПК України, повідомлений про місце, дату і час розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення №4250780 від 30.04.2009 року, а його явка була визнана судом та визначена в ухвалі суду обов”язковою.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути спір, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у справі матеріалами, за відсутності представника відповідача.
Відповідно до ст. 85 ГПК України, рішення виготовлено, підписано та оголошено 15.05.2009 року.
Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:
Відповідно до договору на збирання врожаю 2008 №35 від 22.10.2008 року фермерське господарство „Гроно ММФ” (надалі -відповідач) замовило у Товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-Лан” збирання сільськогосподарських культур в обсязі 460 га за ціною 370,00 грн. за 1 га.
Згідно акту виконаних механізованих робіт №1Б від 26.11.2008 року, роботи виконано в обсязі 100 га на суму 37 000,00 грн.
Як вбачається із змісту акту, зауважень щодо виконання вказаного договору у фермерського господарства „Гроно ММФ”, на думку позивача, немає.
Відповідно до п.3.9.1 договору, оплата виконаних робіт проводиться замовником поетапно, протягом трьох банківських днів після підписання сторонами кожного акту виконаних робіт.
Зобов”язання по розрахунку за виконанні роботи відповідач, за твердженням позивача, виконав частково.
Станом на 22.04.2009 року борг відповідача перед позивачем становить23 000,00 грн.
Згідно п.4.6 договору, за прострочку в оплаті виконаних робіт чи порушеня умов розрахунків замовник відшкодовує виконавцю всі завдані, в тому числі і третіми особами, збитки та додатково сплаує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.
Оскільки, розрахунок за надані полуги відповідач не провів у передбачені даним договором терміни, відповідно нарахування пені починається з 02.12.2008 року і становить 2 147,50 грн.
Крм цього, ідповідно до п.4.6 договору, якщо протягом 30 днів з моменту підписання заключного акту виконаних робіт замовник не розрахується з виконавцем, він сплачує виконавцеві, крім пені, штраф у розмірі 20% від суми заборгованості, що, за підрахунком позивача, становить 4 600,00 грн
У порушеннях норм чинного законодавства та умов договору, відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, докази, що підтверджують сплату заборгованості, не подав.
На думку позивача, відповідач безпідставно ухиляється від сплати заборгованості.
15.05.2009 року за вх.№9883 позивач подав клопотання про відмову від позовних вимог в частині стягнення з відповідача суму основного боргу в розмірі 23 000,00 грн
Отже, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем, що підлягає стягненню, становить 6 747,50 грн.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного :
Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов”язання, що виникає між суб”єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб”єкт (зобов”язана сторона, в тому числі боржник) зобов”язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб”єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб”єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов”язаної сторони виконання її обов”язку.
Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов”язання, які виникають між суб”єктами господарювання або між суб”єктами господарювання і негосподарюючими суб”єктами -юридичними особами на підставі господарський договорів, є господарсько-договірними зобов”язаннями.
Згідно ст.193 ГК України, суб”єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов”язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
На час розгляду справи, позивач подав докази часткового погашення відповідачем боргу в розмірі 23 000,00 грн., а відповідач відзив на позовну заяву не представив, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.
Згідно ч.4 ст.78 ГПК України, про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.
Виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені сторонами докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, згідно роз”яснень Пленуму Верховного Суду України, вказаних у пункті 1 Постанови від 29 грудня 1976 року № 11 “Про судові рішення”, суд прийшов до висновку, що позов Товариства з обмеженгою відповідальністю „Агро-Лан” (смт.Куликів) до Фермерського господарства „Гроно ММФ” (с.Яблунівка) в частині стягнення заборгованості в сумі 6 747,50 грн. є обгрунтованим та підлягає до задоволення.
В частині стягнення суми основного боргу в розмірі 23 000,00 грн. провадження слід припинити.
Згідно ст. 45 ГПК України, позовні заяви, заяви про вжиття запобіжних заходів і заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.
Відповідно до ст.46 ГПК України, державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.
Згідно ст. 47-1 ГПК України, розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Вищого господарського суду України.
Згідно п.”а” ч.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” № 7-93 від 21.01.1993 року, ставки державного мита встановлюються в таких розмірах: із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів - 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як доказ сплати судових витрат, позивач подав платіжні доручення №477 від 22.04.2009 року на суму 297,47 грн. про сплату державного мита та №470 від 22.04.2009 року на суму 118,00 грн. про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на сторони пропорційно розмірі задоволених вимог.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 625 ЦК України, ст.ст. 173, 179, 193, ГК України, ст.ст. 43, 33, 43, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -
1. Позов задоволити.
2. Стягнути із Фермерського господарства „Гроно ММФ” (80254, Львівська область, Буський р-н., с.Яблунівка; п/р 26008301258 в Буському відділенні Ощадбанку, МФО 385134, код ЄДРПОУ 33465287) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Лан” (80362, Львівська область, смт.Куликів, вул.Шевчнка,65 п/р 2600201035433 в Першій Львівській філії ВАТ „Кредобанк” м.Львів, МФО 325365, код ЄДРПОУ 32141207) - 6 747 (шість тисяч сімсот сорок сім) грн. 50 коп. боргу, 67 (шістдесят сім) грн. 22 коп. сплаченого державного мита та 26 (двадцять шість) грн. 66 коп. сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В частині стягнення суми основного боргу в розмірі 23 000,00 грн. - провадження припинити.
4. Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.
Суддя Пазичев В.М.