20.05.2014 року Справа № 907/170/14
За позовом Публічного акціонерного товариства „Закарпаттяобленерго", с. Оноківці, Ужгородський район
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1
про стягнення 39 854,38 грн. (позовні вимоги викладені з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог),
Суддя господарського суду -Кривка В.П.
представники:
Позивача - Гусак С.М., довіреність №84 від 02.01.2014р.;
Відповідача - не з'явився;
СУТЬ СПОРУ: Публічним акціонерним товариством „Закарпаттяобленерго", с. Оноківці, Ужгородський район заявлено позов до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 про стягнення 39 854,38 грн. (позовні вимоги викладені з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).
За клопотанням позивача дану справу вирішено в строк визначений положеннями ст. 69 ГПК України, з огляду на додаткове забезпечення можливості врегулювати спір в позасудовому порядку.
Позовні вимоги вмотивовано тим, що на підставі укладеного між Воловецьким РЕМ ВАТ ЕК „Закарпаттяобленерго" правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство „Закарпаттяобленерго" та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 було укладено угоду про погашення заборгованості від 10.10.2013 року, а також договору від 04.01.2013 року №Д10/04-0449 постачання електричної енергії, у відповідача виникла прострочена заборгованість на суму 60 613,73 грн., в т.ч. 18 303,55 грн. заборгованості та 2 455,80 грн. штрафу згідно Угоди від 10.10.2013 року, 17 221,49 грн. за спожиту активну електричну енергію, 19 851,05 грн. - за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії за перевищення договірної величини споживання електричної енергії 1 511,43 грн., пеню в сумі 923,45 грн., інфляційні нарахування в сумі 139,54 грн., 3% річних в сумі 207,42 грн.
У ході судового розгляду уповноважений представник позивача, позовні вимоги зменшив і просить суд стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 39 854,38 грн., в тому числі 17 221,49 грн. за спожиту активну електричну енергію, 19 851,05 грн. за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії, за перевищення договірної величини споживання електричної енергії 1511,43 грн., пеню в сумі 923,45., інфляційні нарахування в сумі 139,54 грн. та 3% річних в сумі 207,42 грн., про що подав відповідну письмову заяву в порядку ст.22 ГПК про зменшення позовних вимог. Решту вимог просить не розглядати.
За таких обставин, суд розглядає зменшені (уточнені) позовні вимоги.
Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду даної справи на адресу вказану позивачем, підтверджену реєстраційними документами (ухвали суду від 06.03.2014 року, 19.03.2014 року, 01.04.2014 року, 17.04.2014 року, 30.04.2014 року та 13.05.2014 року надіслані відповідачу рекомендованою кореспонденцією з відповідною відміткою органу зв'язку про вручення), проте відповідач своїми процесуальними правами не скористався - у судові засідання явку уповноваженого представника не забезпечив, витребувані ухвалами докази та документи не подав, причин неявки та невиконання вимог суду не повідомив, тому справа розглядається у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення
представника позивача,
суд встановив:
04 січня 2013 року між Воловецьким РЕМ ВАТ ЕК „Закарпаттяобленерго" правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство „Закарпаттяобленерго" (Постачальник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Споживач) був укладений договір про внесення змін і доповнень до Договору про постачання електричної енергії № Д10/04-0449 від 04.12.2012 року та викладення його в новій редакції. Згідно умов договору постачальник продає електричну енергію споживачу, для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 425 кВт, а споживач зобов'язується оплачувати постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами договору та додатками до нього, які є його невід'ємною частиною.
Підпунктом 2.3.3. зазначеного договору передбачено, що споживач зобов'язався, зокрема, оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами Додатку 7 „Порядок розрахунків" та Додатку 8 „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії". Згідно пункту 7 додатку № 7 до договору про постачання електроенергії № Д10/04-0449від 04.12.2012 року оплата електричної енергії здійснюється споживачем у формі попередньої оплати у розмірі 100 % вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії на наступний розрахунковий період на підставі рахунку виписаного постачальником електричної енергії. Кінцевий розрахунок здійснюється на підставі рахунку виписаного постачальником у відповідності з „Актом про використану електричну енергію", підписаного споживачем або обома сторонами. Рахунки мають бути виписані і вручені споживачу не пізніше ніж через два дні після 15 числа розрахункового місяця, а оплата рахунків здійснюється не пізніше 5 -ти операційних банківських днів, рахуючи дату отримання рахунків споживачем.
Як зазначає позивач, на виконання умов договору ним проводилось постачання електричної енергії відповідачу, яким за період з листопада 2013 року по по грудень 2013 року було здійснено споживання активної та реактивної електроенергії на загальну суму 37072,54 грн., що достовірно підтверджено узгодженими відповідачем актами про зняття показників лічильника (в матеріалах справи), долученими до матеріалів справи виставленими до оплати рахунками за спожиту активну та реактивну електроенергію за листопад, грудень 2013 року. Проте, як стверджує позивач відповідач свої зобов'язання щодо оплати спожитої електроенергії проводив не систематично та не в повному обсязі, внаслідок чого допустив заборгованість на загальну суму 37 072,54 грн., в т.ч. 17 221,49 грн. - за спожиту активну електричну енергію та 19 851,05 грн. за надання послуг компенсації з перетікання реактивної електроенергії (розгорнутий розрахунок в матеріалах справи). Вказані обставини, відповідачем в установленому порядку, належними та допустимими доказами не спростовані та не заперечені.
Таким чином, заявлена позивачем вимога про стягнення непогашеної заборгованості в сумі 37 072,54 грн., в т.ч. 17 221,49 грн. - за спожиту активну електричну енергію та 19 851,05 грн. за надання послуг компенсації з перетікання реактивної електроенергії належним чином доведена матеріалами справи, розгорнутим розрахунком, довідкою про стан розрахунків на час вирішення спору по суті.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України від 16.01.03 № 436-IV з наступними змінами та доповненнями (ст. 526 Цивільного кодексу України від 16.01.03 № 435-IV з наступними змінами та доповненнями) господарське зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що за певних умов звичайно ставляться.
За таких обставин, порушене право позивача підлягає захисту судом, шляхом стягнення з відповідача 37 072,54 грн., в т.ч. 17 221,49 грн. - за спожиту активну електричну енергію та 19 851,05 грн. за надання послуг компенсації з перетікання реактивної електроенергії.
Поряд з цим, покликаючись на положення ст. 625 ЦК України заявник провів нарахування і просить стягнути з відповідача 207,42 грн. три відсотки річних та 139,54 грн. інфляційних нарахувань за прострочення виконання грошових зобов'язань за заявлений спірний період.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Заявлені в зазначеній частині вимоги належним чином розраховані (розгорнутий розрахунок в матеріалах справи), обумовлені законом та договором, відповідачем в установленому порядку не спростовані та не заперечені, тому підлягають до задоволення повністю.
Крім цього, у відповідності до п. 4.2.1 договору за порушення термінів визначених відповідним додатком (Додаток 7 „Порядок розрахунків" п.9) споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,05 % за кожний день прострочення платежу. Покликаючись на вказані умови договору заявник провів нарахування та просить стягнути 923,45 грн. пені.
Згідно до ст. 599 Цивільного кодексу України, ст.202 Господарського кодексу України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (ст. 610 ЦК України). Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України). Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Згідно до ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.
Проведені позивачем нарахування суми пені обумовлені договором та законом, належним чином розраховані, відповідно до Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22 листопада 1996 року N 543/96 -ВР та вимог ст. 232 ГК України (розгорнутий розрахунок - в матеріалах справи), тому заявлені у зазначеній частині вимоги підлягають задоволенню судом повністю.
Водночас, заявником також пред'явлено вимоги про стягнення 1 511,43 грн. за перевищення договірної величини споживання саме у листопаді 2013 року.
Згідно Правил користування електричною енергією, договірна величина споживання електричної енергії - узгоджена в договорі між постачальником електричної енергії і споживачем величина обсягу електричної енергії на відповідний розрахунковий період. В силу ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" у випадку перевищення договірної величини споживання та потужності споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини (аналогічні приписи сторони обумовили і п. 4.2.2 Договору). Додатком № 1.1 до вказаного договору сторони обумовили обсяги постачання електричної енергії споживачу у спірний період 20 тис. кВт/год. щомісячно, тобто сторони зафіксували конкретний розрахунковий період та обсяг споживання.
Вказані обставини позивачем в установленому порядку підтверджені, розгорнутим розрахунком у цій частині позовних вимог з доданням підтверджуючих документів і зазначенням показників приладів обліку за листопад 2013 року (розрахунковий період).
Згідно з ст. 43 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Згідно з ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно з ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Згідно з ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справив в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Вимоги позивача про стягнення 1 511,43 грн. за перевищення договірної величини споживання за період листопад 2013 року, обумовлені договором, належним чином доведені та підтверджені актами про зняття показників лічильника, розгорнутим розрахунком, виставленими до оплати рахунками, відповідачем в установленому порядку не заперечені та не спростовані, тому підлягають до задоволення повністю.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог і становлять 1827 грн. судового збору.
Керуючись ст.ст. 43, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_2 (індетифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства „Закарпаттяобленерго", с. Оноківці, Ужгородський район вул. Головна, 57 (код ЄДРПОУ 00131529) суму 39 854 (Тридцять дев'ять тисяч вісімсот п'ятдесят чотири) грн. 38 коп., в тому числі 17 221,49 грн. за спожиту активну електричну енергію, 19 851,05 грн. за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії, за перевищення договірної величини споживання електричної енергії 1511,43 грн., пеню в сумі 923,45 грн., інфляційні нарахування в сумі 139,54 грн. та 3% річних в сумі 207,42 грн.), а також суму 1827 (Одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. судового збору.
Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 21.05.2014 року.
Суддя В.Кривка