20 травня 2014 року Справа № 915/433/14
м. Миколаїв
За позовом: Управління Пенсійного фонду України у Заводському районі м.Миколаєва
(54029, м.Миколаїв, вул. Робоча, 2-а, р/р256023016118 в ОПЕРВ ОУ Ощадбанку м.Миколаєва, МФО 326461, код 20916468)
до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Чорноморський
суднобудівний завод»
(54011, м.Миколаїв, вул. Індустріальна, 1, р/р26004301000164 в МФА КБ «Мрія», МФО 386241, код 14312980)
Суддя Василяка К.Л.
від позивача: Лось Д.В., дов. №16366/07 від 14.10.2013р.
від відповідача:
СУТЬ СПОРУ: стягнення 1271,5 грн. заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій.
Відповідач вимоги ухвали суду від 01.04.2014р. не виконав, відзиву за позов не надав. Від нього до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю участі представника відповідача в судовому засіданні через участь цього ж представника в судовому засіданні у господарському суді міста Києва..
Суд вважає, що клопотання задоволенню не підлягає, оскільки представництво інтересів позивача може здійснюватись також іншою особою в силу повноважень, що ґрунтуються на довіреності.
Представник позивача наполягає на розгляді справи на підставі наданих ним матеріалів посилаючись на те, що відповідач свідомо уникає від вирішення питання про погашення заборгованості в досудовому порядку.
Заслухавши представника позивача, розглянувши матеріали справи, дослідивши докази у їх сукупності, господарський суд, -
встановив:
Публічне акціонерне товариство «Чорноморський суднобудівний завод», як юридична особа перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Заводському районі м.Миколаєва та є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Колишні працівники ПАТ «ЧСЗ» - гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_3 отримують пенсію, призначену згідно з положеннями Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»
Положеннями частини 9 статті 24 Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» передбачено, що різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується: для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету; для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом; для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.
Пункт 2 Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2004р. №372, встановлює, що за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.
Отже, відповідач повинен сплачувати позивачу кошти на виплату різниці між сумою пенсії, призначеної науковому працівнику, та сумою пенсії, обчисленої на загальних підставах.
Пунктом 6 вказаного Порядку передбачено, що у разі зміни розміру пенсії або виникнення обставин, які впливають на фінансування різниці у розмірі пенсії (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це відповідні підприємства, установи, організації та заклади у місячний строк з дня виникнення таких обставин.
Позивач належним чином повідомив відповідача про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсій, призначених згідно з положеннями Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, які підлягають сплаті за лютий та березень 2014 року, що підтверджується відповідною відміткою про отримання на супровідному листі УПФУ в Заводському районі м.Миколаєва ві 02.01.2014р. №23/03 (а.с.8).
Відповідач, в порушення вимог ст. 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, не відшкодовував позивачу вказані витрати, в результаті чого утворилась заборгованість за лютий та березень 2014 року у загальній сумі 1271,5 грн., що підтверджується розрахунком позивача та карткою особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату пенсій науковим працівникам державного небюджетного підприємства (а.с.5-6).
Відносно відповідача господарським судом порушено провадження у справі про банкрутство за ознаками ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (справа №915/86/14).
Ухвалою суду від 04.02.2014р. було порушено провадження у справі №915/86/14 про банкрутство ПАТ «Чорноморський суднобудівний завод».
Згідно з положеннями ч.4 ст. 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.
Відповідно до положень п.9 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013р. №01-06/606/2013 «Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 N 4212-VI)", справи у відповідних спорах відносяться до виключної підсудності того господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (остання частина статті 16 ГПК), та розглядаються, як і справи у спорах боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника (частина восьма статті 23 Закону), у позовному провадженні - на відміну від: заяв про визнання недійсними правочинів (договорів) або спростування майнових дій боржника (стаття 20 Закону); заяв щодо відшкодування збитків у зв'язку з відмовою керуючого санацією від правочину (договору); заяв щодо порушення сторонами умов правочинів (договорів), вчинених згідно з планом санації (частини десята, одинадцята статті 28 Закону); спорів, які виникають при проведенні та виконанні результатів аукціонів, у тому числі про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна (частина восьма статті 44 Закону), які розглядаються у межах провадження у справі про банкрутство.
Грошові вимоги позивача виникли після порушення провадження у справі про банкрутство та є поточними, тому підлягають розгляду окремо в позовному провадженні.
Відповідач не надав суду доказів, які б підтверджували факт сплати існуючої заборгованості.
За таких обставин, господарський суд вважає, що вимоги позивача обґрунтовані, підтверджені належними та допустимими доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 33,44,49,82,821,84,85 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Чорноморський суднобудівний завод» 54011, м.Миколаїв, вул. Індустріальна, 1, (р/р26004301000164 в МФА КБ «Мрія», МФО 386241, код 14312980) на користь Управління Пенсійного фонду України у Заводському районі м.Миколаєва, 54029, м.Миколаїв, вул. Робоча, 2-а, (р/р256023016118 в ОПЕРВ ОУ Ощадбанку м.Миколаєва, МФО 326461, код 20916468) 1271,5 грн. заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату пенсій, що становлять різницю між сумою пенсій, призначених згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» і сумою пенсій, обчислених відповідно до інших законодавчих актів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
У разі подання апеляційної скарги, або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя К.Л. Василяка