15.06.2009 Справа№ 31/39-09
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :
головуючого Логвиненко А.О. (доповідач)
суддів: Головко В.Г., Стрелець Т.Г.
при секретарі судового засідання Ревковій Г.О.
з участю представників позивача -Бєлік С.П., Іванов О.Ж.
розглянувши апеляційні скарги закритого акціонерного товариства “Центр інноваційних технологій” та державного підприємства “Придніпровський гідрометалургійний завод” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 5.03.2009р. у справі
за позовом Закритого акціонерного товариства “Центр інноваційних технологій”, м. Дніпропетровськ
до відповідача Державного підприємства “Придніпровський гідрометалургійний завод”, м Дніпропетровськ
з участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - товариство з обмеженою відповідальністю “Форрекспо”
про витребування майна
20.01.2009р. до господарського суду Дніпропетровської області надійшов позов закритого акціонерного товариства “Центр інноваційних технологій” (далі ЗАТ “Центр інноваційних технологій”) про витребування майна з чужого незаконного володіння. Свої вимоги позивач мотивував тим, що ЗАТ “Центр інноваційних технологій” інвестував виготовлення на території державного підприємства “Придніпровський гідрометалургійний завод” (далі Завод) промислової установки на суму 3120000гр. Вказану установку було за договором від 1.02.2002р. передано у безплатне користування відповідачу. На час звернення позивача до суду і ЗАТ “Центр інноваційних технологій” і Завод знаходяться у процедурі банкрутства. Вимогу позивача повернути спірне майно Завод не виконав. Ні цій підставі позивач просив зобов'язати відповідача повернути майно.
Під час розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги (т2 а.с.113-118, 133-135).
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 5.03.2009р. (суддя Єременко А.В.) в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням ЗАТ “Центр інноваційних технологій” та Завод звернулись з апеляційними скаргами.
В апеляційній скарзі ЗАТ “Центр інноваційних технологій” зазначило, що суд дійшов безпідставного висновку про те, що укладений між сторонами договір від 1.02.2002р., не розірвано та не припинено, в зв'язку з чим просило скасувати рішення та задовольнити позов.
У своїй апеляційній скарзі Завод також пославшись не невідповідність висновків суду, щодо того, що договір від 1.02.2002р. не припинив своєї дії, просив рішення скасувати та відмовити в задоволенні позову через пропуск строку позовної давності.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши представників позивача, перевіривши у відповідності до ст. 101 ГПК України законність і обґрунтованість рішення у повному обсязі, колегія суддів вважає, що скарга ЗАТ “Центр інноваційних технологій” не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що на підставі договору №11-1/97 відповідачем на замовлення позивача було виготовлено обладнання для переробки руди, яке було змонтовано на території Заводу (т1 а.с.14-16).
1.02.2002р. між сторонами було укладено договір №1 безоплатного користування майном, відповідно до умов якого ЗАТ “Центр інноваційних технологій” передало відповідачу у безоплатне користування спірне майно (т1 а.с.28-30). Дія договору, у відповідності до його п.5.2, пролонгувалась сторонами до 2005р.
Пунктом 5.5 договору передбачалось, що його дія припиняється у випадку визнання ЗАТ “Центр інноваційних технологій”. Оскільки відповідною постановою господарського суду від 31.05.2005р. ЗАТ “Центр інноваційних технологій” визнано банкрутом (т3 а.с.90), з червня 2005р. у позивача виникло право вимагати повернення спірного майна в зв'язку з закінченням дії договору.
Зазначене спростовує висновки суду першої інстанції, який відмовив в задоволенні позову через те, що строк дії договору 1.02.2002р. не закінчився, а тому у позивача не виникло право вимагати спірне майно з чужого незаконного володіння.
22.02.2007р., тобто з додержанням передбаченого ст.257 ЦК України строку, ЗАТ “Центр інноваційних технологій” звернулось до господарського суду та в межах справи про банкрутство Заводу, просило витребувати у останнього спірне майно. Ухвалою суду від 21.10.2008р. (т2 а.с.127-129, 132) відмовлено у розгляді заяви ЗАТ “Центр інноваційних технологій”.
Таким чином, строк позовної давності по вимогам ЗАТ “Центр інноваційних технологій” щодо витребування майна з володіння Заводу, у відповідності до ст. 264 ЦК України, переривався на період з 22.02.2007р. по 21.10.2008р., а тому безпідставними є посилання відповідача на пропуск позивачем строків позовної давності.
Щодо суті позовних вимог ЗАТ “Центр інноваційних технологій”, то колегія суддів виходить з наступного.
Позивачем заявлено позов про зобов'язання відповідача передати ЗАТ “Центр інноваційних технологій” належне останньому на праві власності майно. З огляду на це, позивачем, відповідно до ст.33,34 ГПК України повинно бути належним чином доведено, що спірне майно не тільки належить йому на праві власності, а й знаходиться у незаконному володінні відповідача.
В той же час, позивач не надав суду відповідних доказів щодо знаходження спірного майна у відповідача. У своїй позовній заяві позивач посилався на те, що керуючий санацією відповідача протиправно здійснив відчуження спірного майна на користь ТОВ “Форрекспо” і саме на цій підставі остане було залучено позивачем до участі у справі в якості третьої особи (т1 а.с.4, т2 а.с.135).
Крім того, до матеріалів справи додано план санації Заводу та документи, укладені на виконання цього плану (т2 а.с.6). Згідно до плану санації у власність ТОВ “Форрекспо”, крім іншого, повинні перейти будівлі №4-6, в яких за твердженням позивача знаходиться вмонтоване в інше обладнання спірне майно.
За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що в задоволенні позову повинно бути відмовлено через недоведеність тверджень позивача про те, що спірне майно знаходиться у незаконному володінні відповідача.
Оскільки судом першої інстанції відмовлено в задоволенні позову, хоча і з інших підстав, колегія суддів вважає відсутніми передбачені ст.104 ГПК України підстави для скасування чи зміни рішення суду.
Що стосується апеляційної скарги відповідача, то колегія суддів враховує наступне.
При поданні апеляційної скарги Завод не надав доказів, що підтверджують сплату державного мита. Вимоги суду щодо надання таких доказів, викладені в ухвалах від 20.05. та 3.06.2009р. відповідач не виконав.
Відповідно до п7 роз'яснень Вищого господарського суду України від 28.03.2002р. N04-5/366 “Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України” у випадках коли передбачені у пунктах 2 і 3 частини першої статті 97 ГПК підстави повернення апеляційної скарги виявлені судом апеляційної інстанції після прийняття апеляційної скарги, суд витребовує від особи, яка подала скаргу, докази надсилання її копії іншій стороні (сторонам) та сплати державного мита у встановленому порядку і розмірі. У разі неподання таких доказів скарга залишається без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.
Оскільки відповідачем вимоги суду щодо надання доказів сплати державного мита не виконано, апеляційна скарга Заводу залишається без розгляду.
Керуючись п5 ч1 ст.81, ст.101, 103 -105 ГПК України суд, -
Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства “Центр інноваційних технологій” залишити без задоволення, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 5.03.2009р. -без змін.
Апеляційну скаргу державного підприємства “Придніпровський гідрометалургійний завод” залишити без розгляду.
Головуючий А.О. Логвиненко
Суддя Т.Г. Стрелець
Суддя В.Г. Головко