ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
Справа № 20/94
09.06.09
За позовом Закритого акціонерного товариства «Торговий дім «Люксембурзький»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гео-Капітал Інвест»
Третя особа, яка не заявляє
самостійних вимог на предмет
спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Рибарон»
про стягнення 525 152,52грн.
Суддя Палій В.В.
Секретар Молочна Н.С.
Представники:
Від позивача Макаренко М.А.- предст. (дов. від 01.11.2008р.)
Від відповідача не з'явився
Від третьої особи не з'явився
Обставини справи:
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 525 152,52рн.-заборгованості (499 979,81грн.-основного боргу, 14036,17грн. -пені, 8999,64грн. -збитків від інфляції, 2136,90грн. -3% річних), яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору поставки №206 від 14.10.2008р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.2009р. судом порушено провадження у справі №20/94, прийнято позовну заяву до розгляду, розгляд справи призначено на 13.05.2009р.
13.05.2009р. судом одержано копії документів від позивача, які вимагались ухвалою суду, зокрема, копія товарно-транспортної накладної №20810 від 11.12.2008р.
Крім того, судом одержано уточнений розрахунок позовних вимог від позивача станом на 12.05.2009р. Так, згідно з розрахунком позивача сума основного боргу складає 499 979,81грн., пеня-29366,58грн., збитки від інфляції -9707,44грн., 3% річних -2219,09грн. Проте, у зв'язку з утрудненою процедурою сплати державного мита та незначним зростанням ціни позову у співвідношенні до суми основної заборгованості, позивач просить суд стягнути з відповідача первісно заявлені позовні вимоги, а саме, 499 979,81грн.-основного боргу, 14036,17грн. -пені, 8999,64грн. -збитків від інфляції, 2136,90грн. -3% річних.
Представник відповідача у судовому засіданні 13.05.2009р. в усних поясненнях зазначив, що на накладних міститься набірний штамп, а не відбиток печатки відповідача. Відповідно додані до позовної заяви накладні, на яких міститься набірний штамп, не можуть бути беззаперечним доказом отримання товару відповідачем.
У судове засідання, призначене на 13.05.2009р., представник третьої особи не з'явився, про причини неявки представника третя особа суд не повідомила.
У зв'язку з наведеним та з метою витребування неподаних суду документів, розгляд справи 13.05.2009р. відкладено.
25.05.2009р. судом одержано письмові пояснення від позивача, відповідно до яких позивач зазначає, що у відповідача відсутні підстави стверджувати, що товар ним не отримувався або те, що товарно-транспортні накладні підписано невідповідальною особою та засвідчені невідповідним штампом відповідача.
Представник позивача у судовому засіданні 25.05.2009р. надав суду докази часткової оплати здійснених позивачем поставок відповідачем.
У зв'язку з неявкою у судове засідання представників відповідача та третьої особи та з метою витребування додаткових доказів по справі, розгляд справи 25.05.2009р. відкладено.
Представник відповідача відзиву на позовну заяву не надав, у судове засідання 09.06.2009р. не з'явився.
Представник третьої особи у судові засідання не з'являвся, витребуваних письмових пояснень суду не надав.
На підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріал справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -
14.10.2008р. між ЗАТ «Торговий дім «Люксембурзький», в якості продавця (далі-позивач) та ТОВ «Гео-Капітал Інвест», в якості дистриб'ютора (далі-відповідач) було укладено договір поставки №206, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передавати дистриб'ютору продукцію -кондитерські вироби у повному асортименті, партіями, згідно попередньо погодженої з продавцем письмової заявки дистриб'ютора. Дистриб'ютор зобов'язується приймати товар від продавця партіями відповідно своїх заявок по товарно-транспортних накладних для реалізації цього товару через свою мережу оптової, дрібнооптової та роздрібної торгівлі, гарантуючи продавцю своєчасну оплату за товар на умовах цього договору, незалежно від результатів своєї господарської діяльності.
Реалізацію прийнятого від продавця товару дистриб'ютор здійснює в м. Києві та Київській області на правах дистриб'ютора від свого імені, за свій рахунок і проводить свою господарську діяльність самостійно, без участі продавця.
Відповідно до п. 3.7 договору в зв'язку з використанням продавцем централізованих кільцевий перевезень для доставки товару сторони оформляють Додаток 1 до договору з наданням завірених відбитків печаток і штампів, якими завіряються підписи матеріально відповідних осіб дистриб'ютора на накладних про передачу товару дистриб'ютору.
31.10.2008р. сторонами підписано Додаток №1 до договору, відповідно до якого дистриб'ютор надав відбитки печаток і штампів, якими матеріально відповідальні особи дистриб'ютора завіряють свій підпис на товарно-транспортних накладних про одержання продукції і матеріальних цінностей.
На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 522 996,31грн., що підтверджується доданими до позовної заяви копіями товарно-транспортних накладних.
Суд звертає увагу, що у накладних, які додані до позовної заяви, у графі номер договору зазначено «209 від 14.10.2008р». Проте, у матеріалах справи містяться довідка за підписом голови правління та головного бухгалтера позивача, відповідно до якої договір №209 від 14.10.2008р. між сторонами не укладався і не виконувався. Посилання у накладних на договір №209 є помилковим.
Суд також враховує, що жодна із сторін не надала суду доказів укладення сторонами 14.10.2008р. договору №209 та здійснення поставки товару за неоплаченими накладними саме на виконання умов зазначеного договору.
Посилання відповідача на те, що на доданих до позовної заяви накладних міститься набірний штамп, а не відбиток печатки відповідача, відповідно зазначені накладні не можуть бути беззаперечним доказом одержання товару відповідачем, суд не приймає до уваги, оскільки у Додатку №1 від 31.10.2008р. до договору дистриб'ютор надав відбиток саме набірного штампу, яким матеріально відповідальні особи дистриб'ютора завіряються свій підпис на товарно-транспортних накладних. Крім того, на неодноразову вимогу суду (ухвали суду від 13.05.2009р. та від 27.05.2009р.) відповідач не надав витребувану судом довідку за підписом директора та головного бухгалтера відповідача щодо наявності або відсутності факту одержання відповідачем товару від позивача за наступними накладними: №20810 від 11.12.2008р., №20815 від 11.12.2008р., №21130 від 15.12.2008р., №21417 від 18.12.2008р., №21479 від 19.12.2008р., №21478 від 22.12.2008р., №404 від 12.01.2009р., №574 від 14.01.2009р., №1308 від 26.01.2009р., №1683 від 29.01.2009р., №2011 від 04.02.2009р., №2909 від 16.02.2009р., №3044 від 18.02.2009р., №3346 від 23.02.2009р., №3626 від 25.02.2009р.
Суд також враховує те, що матеріали справи №20/94 містять докази часткової оплати відповідачем вартості товару, одержаного відповідачем за накладними, на яких міститься аналогічний набірний штамп відповідача.
Відповідно до п. 4.4 договору розрахунки за кожну одержану партію товару дистриб'ютор здійснює безпосередньо з продавцем на умовах відстрочки платежу 21 календарний день. Днем отримання товару вважається дата підписання представником дистриб'ютора накладної продавця про отримання цього товару, а у разі відсутності на накладній дати отримання товару, з моменту виписування продавцем цієї накладної.
Відповідач оплатив вартість товару частково, у розмірі 23016,50грн.
Проте, у встановлений договором строк відповідач вартість товару у розмірі 499 979,81грн. не оплатив.
14.10.2008р. між ТОВ «Рибарон», позивачем та відповідачем укладено договір поруки №207, відповідно до умов якого ТОВ «Рибарон», як поручитель (третя особа по справі), зобов'язався перед кредитором (позивачем) відповідати за виконання зобов'язань боржника (відповідача) по оплаті кредитору грошових коштів за поставлений товар по договору поставки №206 від 14.10.2008р., який укладений між кредитором та боржником.
Відповідно до п. 5.1 договору поруки поручитель та боржник несуть додаткову (субсидіарну) відповідальність перед кредитором за виконання зобов'язань за основним договором.
Відповідно до ст. 619 ЦК України договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.
До пред'явлення вимоги особі, яка несе субсидіарну відповідальність, кредитор повинен пред'явити вимогу до основного боржника.
Якщо основний боржник відмовився задовольнити вимогу кредитора або кредитор не одержав від нього в розумний строк відповіді на пред'явлену вимогу, кредитор може пред'явити вимогу в повному обсязі до особи, яка несе субсидіарну відповідальність.
У зв'язку з наведеним, позивач пред'явив позов до основного боржника та просить суд стягнути з відповідача 499 979,81грн. основного боргу.
За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до п.1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п. 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно п. 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 499 979,81грн. основного боргу вважається обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача за порушення виконання грошового зобов'язання 14036,17грн. пені. (з урахуванням уточненого розрахунку позовних вимог та залишення позивачем для розгляду попередньо заявлених позовних вимог).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.( п. 1 ст. 612 ЦК України).
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. (ст. 230 ГК України).
Відповідно до п. 6 ст. 231 штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до п. 6.2 договору за порушення терміну сплати за товар, дистриб'ютор зобов'язаний сплатити продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої в оплаті суми за кожен день прострочення платежу.
За наведених обставин, суд задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідача пені відповідно до розрахунку позивача у розмірі 14036,17грн.
Позивач також просить суд стягнути з відповідача 8999,64грн. -збитків від інфляції та 2136,90грн. -3% річних (з урахуванням уточненого розрахунку позовних вимог та залишення позивачем для розгляду попередньо заявлених позовних вимог).
Згідно п.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, стягнення збитків від інфляції за розрахунком позивача у розмірі 8999,64грн. та 3% річних у розмірі 2136,90грн. суд вважає обґрунтованим.
Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст.49 ГПК України покладаються на відповідача.
Враховуючи наведене, а також те, що відповідач не оспорив ціну позову, позовні вимоги визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гео-Капітал Інвест»(м. Київ, пр.-т. Оболонський, 23а, код ЄДРПОУ 3589912) на користь Закритого акціонерного товариства «Торговий дім «Люксембурзький»(м. Одеса, 3-й Водопровідний пров. 9, код ЄДРПОУ 32833932) 499 979,81грн. - основного боргу, 14 036,17грн.-пені, 2136,90грн. - 3% річних, 8999,64грн. -інфляційних нарахувань, 5251,53грн. - державного мита, 118,00грн.- витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.
Суддя В.В. Палій