"11" червня 2009 р. Справа № 18/1086
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді -Васяновича А.В.
секретар судового засідання -Гень С.Г.,
за участю представників сторін: відповідно до протоколу судового засідання від 11.06.2009 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Науково - виробниче
підприємство “ОСТ ”, м. Київ
до відкритого акціонерного товариства „Азот”, м. Черкаси
про стягнення 58 602 грн. 60 коп.,-
В квітні 2009 року товариство з обмеженою відповідальністю “Науково - виробниче підприємство “ОСТ” звернулось до господарського суду Черкаської області з позовом до відкритого акціонерного товариства „Азот” про стягнення заборгованості за неналежне виконання договору № 14-07/2008 від 28.07.2008 року в розмірі 51 619 грн. 20 коп., в т.ч. 45 600 грн. 00 коп. -розмір основної заборгованості, 6 019 грн. 20 коп. -пеня.
Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
В процесі розгляду справи, позивач збільшив розмір позовних вимог (заява від 11.06.2009 року), в зв'язку з чим просив суд стягнути з відкритого акціонерного товариства „Азот” -45 600 грн. 00 коп. розмір основної заборгованості, 5 448 грн. 98 коп. пені, 6 580 грн. 15 коп. інфляційних втрат, а також 973 грн. 47 коп. -3% річних, всього -58 602 грн. 60 коп.
В судовому засіданні, яке відбулося 04.06.2009 року, на підставі ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 11.06.2009 року на 12 год. 20 хв.
Представник позивача в судовому засіданні збільшені позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, з мотивів викладених у відзиві на позовну заяву.
В судовому засіданні, яке відбулося 11.06.2009 року за згодою представників сторін на підставі ч. 2 ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №18/1086.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, та дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю виходячи з наступного:
Як вбачається з матеріалів справи, та було встановлено господарським судом під час розгляду справи, 28.07.2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю “Науково - виробниче підприємство “ОСТ ” (продавець) та відкритим акціонерним товариством „Азот” (покупець) було укладено договір купівлі -продажу за №14-07/2008.
Відповідно до п. 1.1. вищезазначеного договору продавець зобов'язався виготовити, поставити та передати у власність покупця товар, а покупець в свою чергу - прийняти та оплатити вартість товару.
Кількість та найменування товару встановлюється специфікацією, оформленою у вигляді Додатку №1 до даного договору.
Відповідно до п. 2.2. договору покупець проводить 50% передоплату товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця в розмірі 45 600 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ 20% - 7600 грн. 00 коп.
Згідно п. 2.3. договору залишок суми в розмірі 45 600 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ 20% - 7 600 грн. 00 коп., покупець зобов'язувався сплатити на протязі 5 банківських днів з моменту поставки товару.
08.08.2008 року відповідачем згідно платіжного доручення №5923 було здійснено попередню оплату товару.
Позивач на виконання умов договору поставив відповідачу товар - регулятори компенсації ємкісних токів ЕРК -1.0 М в кількості 2 шт. на загальну суму 91 200 грн. 00 коп., що підтверджується видатковою накладною № СОF*НВП-000030 від 17.09.2008 року (а.с. 15).
Товар було прийнято представником відповідача, що підтверджується довіреністю серії НБМ №233918/1079 від 16.09.2008 року.
Водночас, відповідач в порушення умов договору не розрахувався з позивачем в повному обсязі.
23.12.2008 року позивачем до відповідача було направлено претензію про сплату заборгованості за поставлений товар від 22.12.2008 року №31, що підтверджується фіскальним чеком Укрпошти №9081.
Відповідач не повідомив позивача про результати розгляду претензії, заборгованість не сплатив.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як зазначалося вище, позивач поставив відповідачу товар 17.09.2008 року, таким чином відповідач повинен був повністю розрахуватися з позивачем (з урахуванням п.2.3 договору) не пізніше 24.09.2008 року.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Таким чином сума боргу в розмірі 45 600 грн. 00 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.
Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України позивачем нараховано та підлягає стягненню з відповідача 6 580 грн. 15 коп. боргу, що виник внаслідок інфляції, а також 973 грн. 47 коп. -3 % річних, нарахованих за період з 25.09.2008 року по 11.06.2009 року.
Розрахунок інфляційних втрат, а також 3% річних міститься в матеріалах справи, є вірним та не суперечить вимогам чинного законодавства.
Відповідно п. 6.2. договору в разі порушення строку оплати (п.2.3), покупець виплачує продавцю пеню в розмірі 0,1% від суми не оплаченого товару за кожен день прострочки.
Позивачем заявлено також вимогу про стягнення з відповідача 5 448 грн. 98 коп. пені за період з 25.09.2008 року по 25.03.2009 року, нарахованої відповідно до умов п. 6.2. договору та Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996 року (у розмірі подвійної облікової ставки НБУ).
Перевіривши період нарахування та розмір пені, суд дійшов висновку, що даний розрахунок є також вірним, у зв'язку з чим сума пені підлягає стягненню в судовому порядку.
Посилання відповідача щодо порушення позивачем строку поставки товару не є предметом розгляду даного спору, та не є підставою для звільнення відповідача від обов'язку оплатити отриманий товар.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем всупереч ст. ст. 33, 34 ГПК України не було доведено факту своєчасного здійснення, на підставі умов договору, розрахунку з позивачем за поставлений товар в повному обсязі.
Таким чином, відповідач під час розгляду даного спору вищенаведеного належними та допустимими доказами не спростував, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.
На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 49, 82-84 ГПК України суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Азот”, вул. Першотравнева, 72, м. Черкаси, ідентифікаційний код 00203826, р/р 26000010003749 в філії ТОВ “УніКредит Банк” м. Київ, МФО 300744, р/р 26002001311794 в філії ЗАТ “ОТП Банк” м. Черкаси, МФО 344034 на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Науково -виробниче підприємство “ОСТ”, вул. Воровського, 33 - Д, м. Київ, ідентифікаційний код 34796023, р/р 26009013800001 в АТ “Укрінбанк” м. Києва, МФО 300142 -45 600 грн. 00 коп. -основної заборгованості, 5 448 грн. 98 коп. -пені, 6 580 грн. 15 коп. -інфляційних, 973 грн. 47 коп. -3% річних, 586 грн. 03 коп. витрат на сплату державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.
Рішення може бути оскаржено до Київського міжобласного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.
Суддя А.В.Васянович
Повний текст судового рішення підписано 16.06.2009 року.