83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
11.06.09 р. Справа № 28/60
Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.
при секретарі судового засідання Кондратьєвій К.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю фірма „Агро-Союз”, м.Донецьк, код ЄДРПОУ 24071660
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Авдіївський коксохімічний завод”, м. Авдіївка, код ЄДРПОУ 00191075
про стягнення 64735грн.21коп.
Представники:
від позивача: Чернишов Ю.О. на підставі довіреності б/н від 01.04.2009р.
від відповідача: не з'явився.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю фірма „Агро-Союз”, м.Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Відкритого акціонерного товариства „Авдіївський коксохімічний завод”, м. Авдіївка, про стягнення заборгованості в розмірі 64735грн.21коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 59051грн.52коп., 3% річних в розмірі 811грн.94коп. та інфляційних витрат в розмірі 4871грн.75коп.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір №13/08 Тр від 04.01.2008р., додаткову угоду №1 від 15.05.2008р. та специфікації до даного договору, накладні №04572/06 від 08.09.2008р., №04575/06 від 08.09.2008р., №04932/06 від 17.09.2008р., №04933/06 від 17.09.2008р., №04934/06 від 17.09.2008р., №05196/06 від 24.09.2008р., №05197/06 від 24.09.2008р., довіреності на отримання ТМЦ серії ЯПВ №754429/544 від 08.09.2008р., ЯПВ №754497/612 від 17.09.2008р., №754537/652 від 24.09.2008р., рахунки, претензію №17 від 20.02.2009р., відповідь на претензію №11/03/222 від 19.03.2009р., акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.08.2008р. по 28.02.2009р.
Господарський суд Донецької області ухвалою від 13.04.2009р. порушив провадження у справі № 28/60 та призначив її розгляд на 29.04.2009р.
Позивач надав клопотання від 05.06.2009р. про забезпечення позовних вимог шляхом накладення арешту на грошові суми відповідача в розмірі 64735 грн.21 коп., які знаходяться на розрахункових рахунках відповідача.
10.06.2009р. до канцелярії господарського суду надійшов відзив на позовну заяву № 11/04/493 від 10.06.2009р., відповідно до якого відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю фірма „Агро-Союз”, м.Донецьк, оскільки позивачем не доведено, що рахунки на оплату поставленої продукції відповідач отримував.
Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.
Розгляд справи відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив:
04.01.2008р. між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю фірма „Агро-Союз”, м.Донецьк та відповідачем, Відкритим акціонерним товариством „Авдіївський коксохімічний завод”, м. Авдіївка укладено договір №13/08 Тр від 04.01.2008р., відповідно з яким постачальник (позивач) зобов'язується поставити, а покупець (відповідач) прийняти та оплатити запасні частини до автомобільної та тракторної техніки, надалі - продукція, в асортименті, кількості, ціні та в строки, встановлені даним договором (п.1.1 договору).
Згідно п.8.1 договору, цей договір набирає чинності з моменту підписання його обома сторонами та діє до 31.12.2008р.
Як встановлено судом, за своєю правовою природою між сторонами укладено договір поставки.
Відповідно до п.1 ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Таким чином, між сторонами виникли господарські правовідносини щодо поставки товару за договором №13/08 Тр від 04.01.2008р.
Відповідно до п.4.1 договору, поставка продукції здійснюється автомобільним транспортом покупця на умовах FCA м. Донецьк (склад постачальника) згідно ІНКОТЕРМС 2000.
Пунктом 4.2 договору передбачено, що поставка продукції здійснюється протягом 30 календарних днів з моменту підписання специфікації.
Крім того, згідно п.п.2.2, 3.1 договору, кількість та асортимент продукції, а також ціна продукції вказуються у доданих специфікаціях, які узгоджуються та надаються сторонами додатково, оформленими у вигляді додатків, які є невід'ємною частиною даного договору.
Так, на поставку продукції за договором сторонами підписані специфікації №28 від 05.09.2008р., №29 від 05.09.2008р., №30 від 11.09.2008р., №31 від 11.09.2008р., №32 від 17.09.2008р., якими визначено кількість, асортимент, ціну продукції, а також строк поставки та строк оплати продукції.
За твердженням позивача, на виконання умов договору та у відповідності до вказаних специфікацій, останнім на адресу відповідача була здійснена поставка товару на загальну суму 59051грн.52коп., що підтверджується наступними накладними №04572/06 від 08.09.2008р.; №04575/06 від 08.09.2008р.; №04932/06 від 17.09.2008р.; №04933/06 від 17.09.2008р.; №04934/06 від 17.09.2008р.; №05196/06 від 24.09.2008р.; №05197/06 від 24.09.2008р. копії яких наявні в матеріалах справи.
Фактичне отримання відповідачем зазначеного товару підтверджується підписом уповноваженого представника відповідача на зазначених накладних в графі „принял”, а також довіреностями на отримання ТМЦ серії ЯПВ №754429/544 від 08.09.2008р., ЯПВ №754497/612 від 17.09.2008р., №754537/652 від 24.09.2008р. (копії довіреностей додані до матеріалів справи).
Згідно п.3.3 договору, оплата продукції здійснюється за фактом поставки безготівковим розрахунком протягом 30 днів від дати поставки продукції на підставі виставленого рахунку. За згодою сторін допускається вексельна форма розрахунку.
В специфікаціях зазначено, що строк оплати - протягом 30 днів з моменту поставки даної партії продукції.
Суду надані рахунки №02606 від 08.09.2008р., №02611 від 08.09.2008р., №02784 від 17.09.2008р., №02790 від 17.09.2008р., №02798 від 17.09.2008р., №02943 від 24.09.2008р., №02944 від 24.09.2008р., які за твердженням позивача надавались відповідачу разом з товаром.
Вивчивши матеріали справи суд встановив, що позивач не надав доказів виставлення зазначених рахунків.
У зв'язку з несплатою боргу позивачем на адресу відповідача була направлена претензія №17 від 20.02.2009р. (доказом отримання даної претензії відповідачем є відповідний штам ВАТ АКХЗ на претензії вхід.№444 від 23.02.2009р.) з вимогою про сплату виниклої заборгованості.
Згідно з приписами ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Після направлення на адресу відповідача претензії, в якості належної вимоги про виконання останнім його грошового договірного зобов'язання, відповідно до вимог статті 530 Цивільного кодексу України, у позивача виникли підстави звертатися до суду за захистом його порушеного права.
Таким чином, граничним строком виконання грошового зобов'язання відповідача перед позивачем є 02.03.2009р. (7 днів з моменту отримання претензії №17 від 20.02.2009р.)
За твердженням позивача, всупереч вимогам договору та закону, відповідач не оплатив вартість отриманого товару, у зв'язку з чим на момент подання позовної заяви за останнім утворилась заборгованість в розмірі 59051грн.52коп.
Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Зобов'язанням у свою чергу є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 Цивільного кодексу України).
Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Таким чином, позивач свої обов'язки за договором виконав належним чином, здійснивши поставку продукції, що підтверджується матеріалами справи. Відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати товару не виконав, у зв'язку з чим за останнім виникла заборгованість в розмірі 59051грн.52коп.
Наявність вказаної заборгованості також підтверджується актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.08.2008р. по 28.02.2009р., який підписаний сторонами без заперечень та скріплений печатками підприємств.
Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.
При цьому, з урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Оскільки відповідачем не надано суду доказів погашення заборгованості за поставлений товар, суд робить висновок, що сума боргу в розмірі 59051грн.52коп. не погашена до теперішнього часу.
З огляду на викладене, враховуючи фактичне отримання відповідачем поставленого товару, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю фірма „Агро-Союз”, м.Донецьк в частині стягнення основного боргу в розмірі 59051грн.52коп. є обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.
На ряду з зазначеним, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні витрати та 3% річних за прострочення грошового зобов'язання.
За приписом ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі зазначеного, за розрахунком позивача, розмір інфляційних витрат становить 4871грн.75коп. та 3% річних становлять суму в розмірі 811грн.94коп. за період прострочення з 09.11.2008р. по 30.03.2009р. (з урахуванням кожної окремої накладної).
Суд вважає, що позивачем невірно встановлений період нарахування інфляційних витрат та 3% річних з 09.11.2008р. по 30.03.2009р., нарахування повинно здійснюватись з 03.03.2009р. (дата виникнення права вимоги) по 30.03.2009р.
Самостійно здійснив розрахунок інфляційних витрат та 3% річних суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних витрат підлягають частковому задоволенню в розмірі 135 грн.90коп. та 826грн. 72 коп. відповідно за період з 03.03.2009р. по 30.03.2009р.
Позивач надав клопотання від 05.06.2009р. про забезпечення позовних вимог шляхом накладення арешту на грошові суми відповідача в розмірі 64735 грн.21 коп., які знаходяться на розрахункових рахунках відповідача.
Згідно ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Суд, розглянувши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням вищевказану заяву, вважає її такою, що не підлягає задоволенню у зв'язку з тим, що позивач не довів належними доказами наявність у відповідача коштів на рахунках в банках, крім того вказана заява заснована лише на припущеннях позивача стосовно того, що грошові кошти, які є у відповідача, можуть зникнути, зменшитися за кількістю на момент винесення рішення господарським судом. Одночасно, накладання господарським судом арешту на всі рахунки боржника не передбачене діючим законодавством та може призвести до фактичного зупинення економічної та фінансової діяльності юридичної особи - відповідача.
Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають розподілу між сторонами в порядку, встановленому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю фірма „Агро-Союз”, м.Донецьк до відповідача, Відкритого акціонерного товариства „Авдіївський коксохімічний завод”, м. Авдіївка, задовольнити частково.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Авдіївський коксохімічний завод” (за адресою: 86065, Донецька область, м. Авдіївка, проїзд Індустріальний, 1, р/р26003301745424 у філії ГУ ПІБ в Донецькій області, МФО 334635, код ЄДРПОУ 00191075) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма „Агро-Союз” (за адресою: 83009, м. Донецьк, вул. Домобудівельна, 8, р/р 26000001314512 у філії „ОТР-Банк” м. Донецьк, МФО 335775, код ЄДРПОУ 24071660) суму основного боргу в розмірі 59051грн.52коп., 3% річних в розмірі 135грн.90коп. та інфляційні витрати в розмірі 826грн.72коп., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 600грн.14коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 109грн.39коп.
Видати наказ після набуття рішенням законної сили.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
У судовому засіданні 11.06.2009р. оголошено повний текст рішення.
Суддя Курило Г.Є.