79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
04.06.09 Справа№ 32/102
Господарський суд Львівської області в складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Палюх Г.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
За позовом Фермерського господарства „Нагорянка”, с.Нагорянка Пустомитівського району Львівської області.
До відповідача Миколаївської виправної колонії № 50, с.Заклад Миколаївського району Львівської області.
Про стягнення 234 303,00 грн.
За участю представників сторін:
Від позивача: Децик М.А. -представник (довіреність вих. №12 від 25.05.2009р.).
Від відповідача: не з'явився.
Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.
Суть спору: Позовні вимоги заявлено Фермерським господарством „Нагорянка”, с.Нагорянка Пустомитівського району Львівської області до Миколаївської виправної колонії № 50, с.Заклад Миколаївського району Львівської області про стягнення 234 303,00 грн. за поставлену сільгосппродукцію та м'ясопродукцію.
Ухвалою суду від 17.04.2009р. порушено провадження у справі та призначено до судового розгляду на 26.05.2009р. В судовому засіданні від 26.05.2009р. оголошено перерву до 04.06.2009р.
Рішення прийнято 04.06.2009р.
Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити.
Представник відповідача в судовому засіданні 26.05.2008р. подав відзив на позовну заяву вх. №10531 від 25.05.2009р., в якому вказує, що даний позов визнає повністю та просить суд надати відстрочку терміном на шість місяців в зв»язку з складною фінансово-економічною ситуацією, враховуючи, що бюджетне фінансування не дозволяє в повній мірі забезпечити харчуванням засуджених, так як кошторисні призначення на 2009 рік дозволяють здійснювати тільки проплати за харчування поточного року.
В судовому засіданні 26.05.2009р. оголошувалась перерва для надання відповідачу можливості представити докази в підтвердження важкого матеріального становища, для розгляду клопотання про відстрочку виконання рішення.
Представник відповідача в судове засідання 04.06.2009р. не з”явився, причин неявки не повідомив, доказів в підтвердження обставин наведених у відзиві не надав.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд,-
встановив:
Між Фермерським господарством „Нагорянка” (постачальник) та Миколаївською виправною колонією № 50 протягом 2007-2008рр. було укладено чотири договори, а саме №37, №58, №34 та №57 на поставку сільгосппродукції та м'ясопродукції.
02.01.2007р. між Фермерським господарством „Нагорянка” (постачальник), в собі Бабій І.Є. та Миколаївською виправною колонією № 50 (отримувач), в особі Соснило І.Д. було укладено договір поставки №37, відповідно до якого постачальник зобов'язувався поставити м'ясопродукти, жир, надалі продукція, а отримувач зобов'язувався приймати та оплачувати на умовах і на протязі терміну дії цього договору.
Згідно п.2. договору поставки №37 від 02.01.2007р. ціна і загальна вартість продукції визначаються сторонами у товарно-транспортних накладних.
Відповідно до п.4.4. договору поставки №37 від 02.01.2007р. датою поставки вважається дата, що вказана в товарно-транспортній накладній.
Згідно п.5.1. договору поставки №37 від 02.01.2007р. отримувач здійснює оплату вартості продукції по кожній поставці шляхом переказу грошових коштів на банківський рахунок постачальника.
01.08.2007р. між Фермерським господарством „Нагорянка” (постачальник), в собі Бабій І.Є. та Миколаївською виправною колонією № 50 (отримувач), в особі Соснило І.Д. було укладено договір поставки №58, відповідно до якого постачальник зобов'язувався поставляти капусту, моркву, буряк, огірки, помідори, цибулю, надалі продукція, а отримувач зобов'язувався приймати та оплачувати на умовах і на протязі терміну дії цього договору.
Згідно п.2. договору поставки №58 від 01.08.2007р. ціна і загальна вартість продукції визначаються сторонами у товарно-транспортних накладних.
Відповідно до п.4.4. договору поставки №58 від 01.08.2007р. датою поставки вважається дата, що вказана в товарно-транспортній накладній.
Згідно п.5.1. договору поставки №58 від 01.08.2007р. отримувач здійснює оплату вартості продукції по кожній поставці шляхом переказу грошових коштів на банківський рахунок постачальника.
02.01.2008р. між Фермерським господарством „Нагорянка” (постачальник), в собі Бабій І.Є. та Миколаївською виправною колонією № 50 (отримувач), в особі Соснило І.Д. було укладено договір поставки №34, відповідно до якого постачальник зобов'язувався поставляти м'ясо, надалі продукція, а отримувач зобов'язувався приймати та оплачувати на умовах і на протязі терміну дії цього договору.
Згідно п.2. договору поставки №34 від 02.01.2008р. ціна і загальна вартість продукції визначаються сторонами у товарно-транспортних накладних.
Відповідно до п.4.4. договору поставки №34 від 02.01.2008р. датою поставки вважається дата, що вказана в товарно-транспортній накладній.
Згідно п.5.1. договору поставки №34 від 02.01.2008р. отримувач здійснює оплату вартості продукції по кожній поставці шляхом переказу грошових коштів на банківський рахунок постачальника.
01.02.2008р. між Фермерським господарством „Нагорянка” (постачальник), в собі Бабій І.Є. та Миколаївською виправною колонією № 50 (отримувач), в особі Соснило І.Д. було укладено договір поставки №57, відповідно до якого постачальник зобов'язувався поставити жир, надалі продукція, а отримувач зобов'язувався приймати та оплачувати на умовах і на протязі терміну дії цього договору.
Згідно п.2. договору поставки №57 від 01.02.2008р. ціна і загальна вартість продукції визначаються сторонами у товарно-транспортних накладних.
Згідно п.4.4. договору поставки №57 від 01.02.2008р. датою поставки вважається дата, що вказана в товарно-транспортній накладній.
Згідно п.5.1. договору поставки №57 від 01.02.2008р. отримувач здійснює оплату після отримання товару вартості продукції по кожній поставці шляхом переказу грошових коштів на банківський рахунок постачальника.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання виконав повністю.
Факт виконання позивачем зобов'язань по договору підтверджується накладними, які підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками (оригінали оглянуті в судовому засіданні) на загальну суму 254 036,59 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач відповідно до договорів №37 від 02.01.2007р., №58 від 01.08.2007р. та №57 від 01.02.2008р. відпустив відповідачу сільгосппродукцію та м'ясопродукцію на загальну суму 187 151,41 грн.
Відповідач порушив свої зобов'язання, щодо оплати, сплативши неповну суму вартості поставленої продукції, а саме 19 524,54 грн.
23.03.2008р. ФГ „Нагорянка” звернулося з претензією з вимогою у семиденний строк від дня пред'явлення претензії перерахувати заборгованість за поставлену продукцію, у відповіді на претензію відповідач визнав суму боргу, але посилаючись на важне фінансове становище пропонував погасити заборгованість продукцією, яка виробляється його підприємством.
Відтак станом на 01.01.2008р. основний борг відповідача за поставлену продукцію по договорах №37 від 02.01.2007р., №58 від 01.08.2007р. та №57 від 01.02.2008р., перед ФГ „Нагорянка” становить 167 626,87 грн., що підтверджується актом звірки розрахунків скріплений підписами та печатками сторін у справі.
Позивачем відповідно до договору поставки №34 від 02.01.2008р. відпущено відповідачу продукцію на загальну суму 66 885,18 грн.
Відповідач порушив свої зобов'язання, щодо оплати, сплативши неповну суму вартості поставленої продукції, а саме 209,05 грн. Відтак станом на 01.01.2009р. основний борг відповідача за поставлену продукцію по договору №34 від 02.01.2008р., перед ФГ „Нагорянка” становить 66 676,13 грн., що підтверджується актом звірки розрахунків скріплений підписами та печатками сторін у справі.
Позивач направляв відповідачу претензію від 23.03.2009р. на суму 66 676,13 грн., яка залишена без задоволення.
Отже, загальна сума заборгованості за поставлену продукція по всім чотирьом договорам станом на 01.01.2009р. становить 234 303,00 грн., на цю суму між сторонами складено та підписано акт звірки.
Наявність боргу в сумі 234 303,00 грн. відповідач визнав.
При прийнятті рішення суд виходить із наступного:
Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст.712 ЦК України).
Положеннями ст.ст.627,628,629 ЦК України визначено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов»язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов»язковим для виконання сторонами.
У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Позивачем було пред»явлено відповідачу дві вимоги від 01.12.2008р. та від 23.03.2009р., відповідач свої зобов»язання в строк вказаний в ч.2 ст.530 ЦК не виконав.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, ст.202 Господарського кодексу України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.
Як вбачається з матеріалів справи позивач виконав свої зобов'язання по чотирьом договорам, а саме №37 від 02.01.2007р., №58 від 01.08.2007р., №57 від 01.02.2008р., та № 34 від 02.01.2008р.
Факт отримання відповідачем продукції підтверджується підписом уповноваженої особи, який засвідчений печаткою відповідача на видаткових накладних (оригінали оглянуті в судовому засіданні) та не заперечується відповідачем.
З вищенаведеного, випливає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача залишку боргу в сумі 234 303,00 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо клопотання відповідача надати відстрочку, терміном на шість місяців, вказане у відзиві на позовну заяву, слід зазначити наступне.
Пунктом 6 ст.83 ГПК України господарському суду надано право постановляючи рішення відстрочити або розстрочити його виконання. При цьому слід враховувати приписи ст. 121 ГПК України про те, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час від набрання рішенням законної сили (ст. 115 ГПК України) до його фактичного повного виконання.
При цьому під відстрочкою виконання рішення суду розуміється відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.
Підставою для відстрочки чи розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.
Як на підставу обґрунтувань своїх вимог щодо відстрочки виконання рішення, відповідач посилається на те, що бюджетне фінансування не дозволяє в повній мірі забезпечити харчуванням засуджених та складною фінансово-економічною ситуацією, так як кошторисні призначення на 2009 рік дозволяють здійснювати тільки проплати за харчування поточного року.
В судовому засіданні 26.05.2009р. було оголошено перерву для надання відповідачу можливості представити докази в підтвердження обставин, які були наведені ним як підстави для відстрочки виконання рішення, але представник відповідача в судове засідання 04.06.2009р. не з»явився, доказів не надав.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відстрочення виконання рішення.
В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд вважає позов обгрунтованим, який слід задоволити, а саме: підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача 234 303,00 грн.
Сплата судових витрат підтверджується платіжними дорученнями № 97 від 03.04.2009р. - 2 343,03 грн. держмита і № 98 від 03.04.2009р. - 118,00 грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, які відповідно до ст.49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст.11, 526, 530, 611, 612, 627-629, 712 ЦК України, ст.ст.174, 193, ГК України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-84, 115, 116 ГПК України, суд -
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Миколаївської виправної колонії № 50 (с.Заклад, Миколаївський район, Львівська область; р/р 35212004000140 в банку УДК у Львівській області; МФО 825014; ЄДРПОУ 14316971) на користь Фермерського господарства „Нагорянка” (с.Нагоряни, Пустомитівський район, Львівська область; р/р 2600246733 в „Райффайзенбанк Аваль”; МФО 380805; ЄДРПОУ 22418674) основний борг в сумі 234 303,00 грн., держмито в сумі 2 343,03 грн. та 118,00 грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.
4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.
Суддя Сухович Ю.О.
Суддя Сухович Ю.О.