04 червня 2009 р.
№ 19/183-20/46
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого
Шевчук С.Р. (доповідач)
Суддів
Владимиренко С.В.
Демидової А.М.
розглянувши касаційні скарги
Закритого акціонерного товариства "Лукор"
на постанову
Львівського апеляційного господарського суду від 09.02.2009р.
у справі
№19/183-20/46 господарського суду Івано-Франківської області
за позовом
Закритого акціонерного товариства "Лукор"
до
Державного підприємства "Трансмаш" Державного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд"
Державного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд"
треті особи
Відкрите акціонерне товариство "Оріана"
Регіональне відділення Фонду державного майна України м. Івано-Франківськ
Фонд державного майна України
про
визнання права власності
В судовому засіданні взяли участь представники:
- позивача: не з?явились
- відповідача 1: не з?явились
- відповідача 2: не з?явились
- 3-ї особи 1: не з?явились
- 3-ї особи 2: не з?явились
- 3-ї особи 3: не з?явились
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 19.04.2007р. задоволено позов ЗАТ “Лукор” до ДП “Трансмаш” ДАТ “Будівельна компанія “Укрбуд”, ДАТ “Будівельна компанія “Укрбуд”, за участю третіх осіб без самостійних вимог на стороні відповідача: РВ ФДМ України в Івано-Франківській області, ФДМ України та визнано право власності на тепломережу від стійки 321 до стійки 451 (інвентарний №12577) за ЗАТ “Лукор”.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26.09.2007р. вказане рішення суду скасовано, з прийняттям нового рішення про відмову в позові із-за його недоведеності.
Постановою Вищого господарського суду України від 31.03.2008р. дані судові рішення скасовано, а справу передано на новий розгляд до цього ж суду в іншому складі суду.
Після нового розгляду, господарський суд Івано-Франківської області прийняв ухвалу від 22.12.2008р. (головуючий Кобецька С.М., судді Булка В.І., Грица Ю.І.), якою припинив провадження у справі з посиланням на п. 1-1 ст. 80 ГПК України.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 09.02.2009р. (головуючий Новосад Д., судді Михалюк О., Мельник Г.) вказану ухвалу суду залишено без змін.
Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, в яких, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та передати справу на новий розгляд.
Відповідачі та треті особи не скористались правом, наданим ст. 1112 ГПК України, не надіслали відзив на касаційні скарги, що в силу положень статті 1112 ГПК України не перешкоджає перегляду судового акту, який оскаржується.
Сторони не реалізували процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення були повідомлені належним чином.
Розпорядженням Голови Вищого господарського суду України від 03.05.2009р. змінено колегію суддів та призначено колегію суддів у складі: головуючого Шевчук С.Р., суддів Владимиренко С.В., Демидової А.М.
Перевіривши доводи касаційних скарг, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційні скарги підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Предметом спору у даній справі є вимоги закритого акціонерного товариства “Лукор” про визнання за ним права власності на тепломережу від стійки 321 до стійки 451 (інвентарний №12577), оскільки це майно було передано йому відкритим акціонерним товариством "Оріана" як внесок до статутного фонду.
Встановивши факт відсутності тепломережі від ст. 321 до ст. 451 інв. №12577, в зв'язку з її демонтажем, місцевий господарський суд припинив провадження у справі через відсутність предмету спору, з чим погодився і суд апеляційної інстанції.
Проте з таким висновком погодитися не можна, оскільки суди попередніх інстанцій не врахували, що господарський суд припиняє провадження на підставі відсутності предмета спору у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилось неврегульованих питань, а також у випадку, коли спір врегульовано самими сторонами шляхом виконання зобов'язання боржником після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.
Натомість з матеріалів справи вбачається, що зазначені підстави для припинення провадження у даній справі відсутні, оскільки сам факт демонтажу спірної тепломережі, як вірно зазначає скаржник, не припиняє існування предмета спору, тим більш, що невизначеним так і залишилось питання хто був власником даної тепломережі та мав право на її демонтаж, а отже і не свідчить про відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами.
Суди не врахували, що позов про визнання права подається у випадках, коли належне певній особі право не визнається, оспорюється іншою особою або у разі відсутності в неї документів, що засвідчують приналежність їй права. Тобто, метою подання цього позову є усунення невизначеності у суб'єктивному праві, належній особі. Такий позов є речово-правовим, вимоги якого звернені не до відповідача, а до суду, який повинен підтвердити наявність у позивача права власності на відповідне майно. Отже, позов про визнання права може бути пред'явлений навіть і тоді, коли правовідносини, у зміст яких входило суб'єктивне право, про захист якого йде мова, вже припинилось, але сторона заперечує факт його (права) існування в минулому.
Відтак, припиняючи провадження у справі, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, фактично ухилився від вирішення спору по суті, результатом розгляду якого відповідно до ст. 82 ГПК України може бути задоволення позову чи відмова в позові повністю чи частково, і, відповідно, від здійснення правосуддя, що суперечить ст. 124, 129 Конституції України.
Окрім того, місцевий господарський суд при новому розгляді справи в порушення вимог ст. 11112 ГПК України, не виконав всі вказівки зазначені в постанові суду касаційної інстанції від 31.03.2008р., зокрема щодо з'ясування питання чи є спірна тепломережа тим самим майном, що було передано у статутний фонд відповідача-2 на виконання постанови Кабінету Міністрів України №897.
Таким чином, всупереч вимогам статті 43 Господарського процесуального кодексу України місцевим та апеляційним господарськими судами не надано належної оцінки всім доказам в їх сукупності і, як наслідок, неправильно застосовані правила пунктів 1 та 11 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України щодо припинення провадження у даній справі, а тому оскаржувані судові акти підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України.
Касаційні скарги Закритого акціонерного товариства "Лукор" задовольнити.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 09.02.2009р. та ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 22.12.2008р. у справі №19/183-20/46 скасувати, а справу передати на новий розгляд до господарського суду Івано-Франківської області в іншому складі суду.
Головуючий Шевчук С.Р.
С у д д я Владимиренко С.В.
С у д д я Демидова А.М.