79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
26.05.09 Справа№ 23/83
Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю. при секретарі судових засідань Цяпка О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі -ТзОВ) “Компанія “Лідер”, м. Львів,
до відповідача Відкритого акціонерного товариства (надалі -ВАТ) “Львів-Інтуртранс”, м. Львів,
про стягнення 38469,47 грн.
За участю представників:
від позивача - Андрухів О.В., Кожан О.М. - представники,
від відповідача - не з”явився.
Суть спору: ТзОВ Компанія “Лідер”, м. Львів, звернулось до господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з ВАТ “Львів-Інтуртранс”, м. Львів, 38469,47 грн., перерахованих відповідачу за фарбу, вказану у рахунку № 215 від 13.10.2008 р., яка станом на 08.04.2009 р. так і не поставлена позивачу. Позовні вимоги мотивовані, зокрема нормами ст.ст. 218, 530, 655, 656, 662, 663, 693 ЦК України.
У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі.
Відповідач вимог ухвали суду від 13.04.2009 р. не виконав, витребуваних доказів не подав, явки свого представника у судове засідання не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення № 4246626.
Справа розглядається на підставі ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
На підставі усної угоди з відповідачем позивач платіжними дорученнями № 12 від 16 жовтня 2008 р., № 34 від 27 жовтня 2008 р., 3 147 від 27 листопада 2008 р. перерахував відповідачу, згідно з вказаною ним у рахунку-фактурі № СФ-0000215 від 13 жовтня 2008 р. сумою, 170886,28 грн. за фарбу та послуги транспорту. Відповідачем продукцію поставлено частково. Як вбачається з видаткових накладних № РН-000018 від 30 жовтня 2008 р. та № РН-000019 від 28 листопада 2008 р., відповідач поставив позивачу продукції та надав послуг з транспортування на загальну суму 132416,81 грн. В зв”язку з закінченням у грудні 2008 р. підрядних робіт у позивача відпала необхідність у придбанні фарби, вказаної в рахунку-фактурі № СФ-0000215 від 13 жовтня 2008 р. і він 24.02.2009 р. звернувся до відповідача з претензією № 010, в якій просив повернути йому 38469,47 грн., перерахованих за фарбу. Однак, відповідач згадану претензію залишив без відповіді та задоволення. Станом на день розгляду справи судом зайво сплачені позивачем грошові кошти не повернені йому відповідачем, фарба, оплачена платіжними дорученнями № 12 та № 34, не поставлена.
Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд Львівської області дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України суб”єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від зобов”язання не допускається. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства
Відповідно до норм ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Вказані положення застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Вказані положення застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи. З аналізу норм статей 177 та 190 ЦК України вбачається, що гроші є речами і вважаються майном.
Станом на день розгляду справи судом у матеріалах справи відстуні та відповідачем суду не подані докази поставки позивачу товару або докази повернення йому 38469,47 грн. З огляду викладене, вказана сума, перерахована позивачем відповідачу за фарбу, підлягає стягненню з ВАТ “Львів-Інтуртранс” на користь ТзОВ Компанія “Лідер”.
Судові витрати у справі на підставі ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 525, 526, 530 , 693, 1212 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 116 ГПК України, господарський суд -
1. Позов задоволити повністю.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Львів-Інтуртранс” (79041, м. Львів, вул. Кузневича, 2, код ЄДРПОУ 13829036) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія “Лідер“ (79058, м. Львів, пр. Чорновола, 4, ЄДРПОУ 31290590) 38469,47 грн., 384,69 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
2. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
3. Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.
Суддя Бортник О.Ю.