83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
09.06.09 р. Справа № 19/117пд
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Дучал Н.М.
При секретарі судового засідання Шикуті О.В.
За участю представників сторін:
від позивача: Семенов Д.В., за довіреністю
від відповідача: не з'явився
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “СКН-ИНВЕСТ”, м. Донецьк
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційного Банку “АРМА”, м. Київ в особі Донецької філії Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційного Банку “АРМА”, м. Донецьк
про спонукання Відповідача виконати умови договору банківського рахунку № 3.1-БР/01 від 16.01.07 р., а саме: виконати платіжне доручення № 25 від 24.03.2009 р. на суму 91 000,00 грн.; стягнення з Відповідача на користь Позивача суми неустойки в розмірі 637,00 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю “СКН-ИНВЕСТ”, м. Донецьк звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційного Банку “АРМА”, м. Київ в особі Донецької філії Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційного Банку “АРМА”, м. Донецьк про спонукання Донецьку філію ТОВ КБ “АРМА” виконати умови договору банківського рахунку № 3.1-БР/01 від 16.01.2007 р., а саме: виконати платіжне доручення № 25 від 24.03.2009 р. на суму 91 000,00 грн.; стягнення з Відповідача на користь Позивача суми неустойки в розмірі 637,00 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на договір банківського рахунку № 3.1-БР/01 від 16.01.2007 р., виписки по особовому рахунку з 01.02.2009 р. по 27.03.2009 р., платіжне доручення № 25 від 24.03.2009 р. на суму 91 000,00 грн., лист № 33 від 24.03.2009 р. на адресу відповідача, лист НБУ № 07-213/1670 від 25.02.2008 р., довідку відповідача № 3004/3/2 від 30.04.2009 р., невиконання відповідачем зобов'язань за договором, повідомлення про невиконання розрахункового документа (платіжного доручення № 25 від 24.03.2009 р. на суму 91 000,00 грн.), положення цивільного законодавства України.
02.06.2009 р. позивачем до матеріалів справи були надані пояснення, якими зазначено, що з листа Національного банку України від 17.04.2009 р. № 47-312/7329 дізнався про призначення у ТОВ „КБ „АРМА” тимчасової адміністрації строком на 1 рік з 17.04.2009 р. та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців - з 17.04.2009 р. по 16.10.2009 р. згідно із Постановою Національного банку України від 16.04.2009 р. № 230 „Про призначення тимчасової адміністрації в ТОВ КБ „АРМА”.
Зауважив, що звернувся до відповідача за виконанням останнім обов'язків за договором, 24.03.2009 р., тобто до призначення тимчасової адміністрації та введення мораторію. Зазначене платіжне доручення прийняте до виконання Відповідачем 24.03.2009 р., про що свідчать відмітки відповідача на листі позивача за № 33 від 24.03.2009 р., тобто розрахунковий документ був прийнятий відповідачем до виконання. За умовами договору Відповідач повинен був виконати свої зобов'язання за договором у той же день, але не виконав їх до цього часу. Таким чином, відповідачем були порушені взяті на себе зобов'язання за договором № 3.1-БР/01 про відкриття та ведення рахунків у національній та іноземних валютах суб'єктами господарювання від 16.01.2007 р.
Зазначив, що відповідно до ст. 2 Закону України „Про банки та банківську діяльність” кредитором банку є юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника (Банку) щодо його майнових зобов'язань. Мораторій - зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Так, з викладеного вбачається, що позивач у відносинах, врегульованих вищезазначеними договорами, не виступає в якості кредитора Відповідача, тому як не висуває до Відповідача вимог щодо його майнових прав, а лише вимагає від Відповідача належним чином обслуговувати рахунок, на якому знаходяться власні кошти позивача.
Керуючись ч.3 ст.85 Закону України „Про банки і банківську діяльність”, зауважив, що платіжне доручення № 25 від 24.03.2009 р. не є документом, на підставі якого здійснюється стягнення майна чи майнових прав, що належать відповідачу, а є розпорядженням позивача своїми власними коштами, що містяться на рахунку у банківській установі.
03.06.2009 р. до матеріалів справи надійшла заява про зміну предмету позову, якою позивач просить суд спонукати ТОВ КБ „Арма” в особі Донецької філії ТОВ КБ „Арма” виконати умови договору банківського рахунку №3.1-БР/01 від 16.01.2007 р., а саме: виконати платіжне доручення № 25 від 24.03.2009 р. на суму 91 000,00 грн.; стягнути з ТОВ КБ „Арма” в особі Донецької філії ТОВ КБ „Арма” на користь ТОВ „СКН-ИНВЕСТ” суму неустойки в розмірі 637,00 грн.
Статтею 22 Господарського кодексу України встановлено право позивача до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Вказана вище заява прийнята судом до розгляду.
Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю Комерційний банк „Арма”, м. Київ в особі Донецької філії Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційного Банку “АРМА”, м. Донецьк в судові засідання жодного разу не з'явився, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи; ухвал суду не виконав, відзив та витребувані ухвалами суду матеріали не надіслав, тому відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Розгляд справи неодноразово відкладався в зв”язку з неявкою відповідача в судові засідання.
У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ст. 4-2 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України зазначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши в засіданні пояснення представника позивача, Господарським судом, -
16.01.2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Комерційний банк „АРМА” (далі - Банк) в особі Донецької філії та Товариством з обмеженою відповідальністю „СКН ИНВЕСТ” був укладений договір банківського рахунку № 3.1-БР/01 про відкриття та ведення рахунків у національній та іноземних валютах суб'єктам господарювання (надалі - договір), на підставі якого Банк відкриває Клієнту поточний/і рахунок/нки у національній та іноземній валюті (далі - рахунок) відповідно до Цивільного кодексу України, Закону України „Про платіжні системи та переказ грошей в України”, Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”, діючих нормативно - правових актів Національного банку України, та отримує плату за обслуговування Клієнта згідно з Тарифами Донецької філії ТОВ КБ „АРМА” (далі - Тарифи) (Додаток № 1).
Відповідно до п.1.2 договору, Банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий Клієнту, грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження Клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Розрахункові документи приймаються до виконання Банком протягом десяти календарних днів з дати їх виписки, при цьому день оформлення розрахункового документу не враховується (п.2.1 договору).
Операції за розрахунковими документами у гривні, які надійшли від Клієнта протягом операційного часу, здійснюються Банком в день надходження документів. Операції за розрахунковими документами у гривні, які надійшли після операційного часу, Банк виконує не пізніше наступного робочого дня (п.2.4 договору).
Згідно п.3.2 договору, Клієнт має право, зокрема, самостійно розпоряджатися коштами на своєму рахунку з дотриманням вимог чинного законодавства України, за винятком примусового списання коштів та випадків накладення арешту, або тимчасового призупинення операцій по рахунку, що здійснюється уповноваженими на це органами (п.3.2.1); вимагати своєчасного і повного здійснення розрахунків за його платіжними документами та надання інших, обумовлених цим Договором, послуг (п.3.2.2).
Банк бере на себе зобов'язання, а саме: своєчасно здійснювати розрахункові операції Клієнта згідно з вимогами чинного законодавства України та юридичних актів Національного Банку України (п.3.3.1); забезпечувати збереження ввірених йому коштів Клієнта. Здійснювати списання коштів з рахунку Клієнта тільки за його дорученням, крім випадків, передбачених чинним законодавством України та цим Договором (п.3.3.2); за розпорядженням Клієнта видати або перерахувати з його рахунку кошти в день надходження до Банку відповідного розрахункового документа, за умови його подання в операційний час (п.3.3.4).
Відповідно до п.6.1 договору, за несвоєчасне (пізніше наступного робочого дня після отримання платіжного документа) списання з вини Банку коштів з рахунку Клієнта, а також за несвоєчасне зарахування суми, яку належить зарахувати на рахунок Клієнта, Банк сплачує Клієнту пеню в розмірі 0,1 процента від відповідної суми за кожний день прострочення, але не більше 10 процентів від суми переказу.
Позивачем був ініційований грошовий переказ за платіжним дорученням № 25 від 24.03.2009 р. на суму 91 000,00 грн. Дане платіжне доручення було прийнято Відповідачем, про що свідчить штамп банку про прийняття, та не виконано, тобто перерахування грошових коштів для введення господарської діяльності не відбулося.
Факт невиконання підтверджується Повідомленням про невиконання розрахункового документа № 1 від 31.03.2009 р. ( платіжного доручення від 24.03.2009 р. № 25, який 27.03.2009 р. банк узяв для обліковування за позабалансовим рахунком № 98044006).
Позивач вважає зазначене порушенням своїх прав на вільне та безперешкодне розпорядження належними йому коштами.
З огляду на матеріали справи та приписи чинного законодавства, слід зазначити наступне.
Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
За приписами ст.334 Господарського кодексу України банківська система України складається з Національного банку України та інших банків, а також філій іноземних банків, що створені і діють на території України відповідно до закону.
Відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком (ст.55 Закону України „Про банки та банківську діяльність”).
Згідно приписів ст. 1066 Цивільного кодексу України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
Банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом (ст.1068 Цивільного кодексу України).
Обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом (ст. 1074 Цивільного кодексу України).
При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також не допускати дій з наміром завдати шкоди іншій особі чи зловживати правом в інших формах (ч. 2, 3 ст.13 Цивільного кодексу України).
Грошові кошти згідно платіжного документа № 25 від 24.03.2009 р. на переказ - не були перераховані Банком, що підтверджено матеріалами справи
Означеним відповідач порушив умови пунктів 2.4, 3.2.1, 3.3.1 Договору та приписи статей 1066-1068 Цивільного кодексу України щодо зобов'язань банківської установи перед клієнтом за договором банківського рахунку.
На підставі ст.ст. 75, 85 Закону України “Про банки та банківську діяльність” Національним банком України було прийнято постанову № 230 від 16.04.2009 р., якою з 17.04.2009 р. строком на 1 рік призначено в Товаристві з обмеженою відповідальністю Комерційний банк „АРМА” тимчасову адміністрацію. З метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану Банку введений мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців - з 17.04.2009 р. до 16.10.2009 р.
Тимчасова адміністрація приступає до виконання своїх обов'язків негайно після прийняття рішення про її призначення. Тимчасова адміністрація очолюється керівником, який призначається Національним банком України. З дня призначення тимчасового адміністратора повноваження загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) банку переходять до тимчасового адміністратора. (ст.ст. 75, 78 Закону України „Про банки та банківську діяльність”) .
Згідно приписів ст. 80 Закону України “Про банки та банківську діяльність” тимчасовий адміністратор має право: зокрема, продовжувати або припиняти будь-які операції банку.
Відповідач не надав до матеріалів справи документових доказів використання тимчасовим адміністратором права, наданого йому ст. 80 Закону України “Про банки та банківську діяльність” припиняти будь-які операції банку.
Слід зауважити, що право - обмежувати права клієнтів на безперешкодне розпорядження своїми коштами, зупиняти видаткові операції клієнтів банку, Законом України “Про банки та банківську діяльність”, - тимчасовому адміністратору не надано.
Статтею 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачено, що зупинення видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється лише в разі накладення арешту. Арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюється виключно за рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом.
Договором банківського рахунку № 3.1-БР/01 від 16.01.2007 р. банк зобов'язався здійснювати розрахункові операції відповідно до Закону України “Про банки і банківську діяльність”, Закону України “Про платіжні системи та переказ грошей в Україні” та нормативних актів Національного банку України (п.1.1).
Відповідно до вимог ст.8.1 Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”, банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.
Міжбанківський переказ виконується в строк до трьох операційних днів (ст.8.4 Закону).
Переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі (ст.30.1 Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”).
Банки зобов'язані виконувати доручення клієнтів, що містяться в документах на переказ, відповідно до реквізитів цих документів та з урахуванням положень, встановлених пунктом 22.6 статті 22 цього Закону (ст.32.3 Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”).
Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).
Відповідач не надав доказів належного та своєчасного виконання зобов'язань за договором та приписів чинного законодавства щодо проведення розрахунків в національній валюті України по рахунку позивача.
Доказів закінчення грошового переказу за платіжним дорученням № 25 від 24.03.2009 р. відповідачем до матеріалів справи також не представлено, отже вимоги позивача про зобов'язання відповідача виконати платіжне доручення № 25 від 24.03.2009 р. шляхом зарахування грошових коштів у розмірі 91 000,00 грн. відповідно до платіжного доручення № 25 від 24.03.2009 р. на рахунок отримувача, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Рішення Національного банку України щодо призначення тимчасової адміністрації приймається в якості заходів впливу, та є виконавчим документом ( ст. 73 Закону України “Про банки та банківську діяльність”).
Поняття мораторію надане в ст. 1 Закону України “Про банки та банківську діяльність”.
Відповідно до ст. 85 Закону України “Про банки та банківську діяльність” протягом дії мораторію: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). Після закінчення дії мораторію неустойка (штраф, пеня), а також суми завданих збитків, які банк був зобов'язаний сплатити кредиторам за грошовими зобов'язаннями та зобов'язаннями щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), можуть бути заявлені до сплати в розмірах, які існували на дату введення мораторію, якщо інше не передбачено цим Законом.
Відповідно до ст. 58 Закону України “Про банки та банківську діяльність” банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів, зупинення операцій по рахунках, арешту власних коштів банку на його рахунках уповноваженими органами державної влади.
Враховуючи зазначене, вимоги позивача стосовно стягнення з відповідача пені в сумі 637,00 грн. не підлягають задоволенню.
Судові витрати, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 43, 49, 75, 77, 82 - 85 Господарського процесуального Кодексу України, Господарський суд,-
Задовольнити частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю “СКН-ИНВЕСТ”, м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційного Банку “АРМА”, м. Київ в особі Донецької філії Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційного Банку “АРМА”, м. Донецьк про спонукання виконати умови договору банківського рахунку № 3.1-БР/01 від 16.01.2007 р., а саме: виконати платіжне доручення № 25 від 24.03.2009 р. на суму 91 000,00 грн., стягнення неустойки в сумі 637,00 грн.
Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю Комерційний Банк “АРМА”, м. Київ в особі Донецької філії Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційного Банку “АРМА”, м. Донецьк виконати умови договору банківського рахунку № 3.1-БР/01 від 16.01.2007 р., а саме: виконати платіжне доручення Товариства з обмеженою відповідальністю “СКН-ИНВЕСТ”, м. Донецьк № 25 від 24.03.2009 р. на суму 91 000,00 грн., шляхом закінчення грошового переказу в сумі 91 000,00 грн. відповідно до платіжного доручення №25 від 24.03.2009 р.
У залишку заявлених вимог відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційного Банку “АРМА”, м. Київ в особі Донецької філії Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційного Банку “АРМА”, м. Донецьк на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “СКН-ИНВЕСТ”, м. Донецьк 85,00 грн. витрат по сплаті державного мита, 59,00 грн. витрат по сплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення суду оголошено у судовому засіданні 09.06.2009 р.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя
Надруковано 4 екземплярів:
1 - позивачу;
2 - відповідачу;
1 - у справу.