10 червня 2009 р.
№ 6/40
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді:
Губенко Н.М.,
суддів:
Барицької Т.Л.,
Подоляк О.А.
розглянувши касаційну скаргу
Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго"
на ухвалу
господарського суду міста Києва
від
09.02.2009
у справі
№ 6/40
за позовом
Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго"
до
Дочірньої компанії "Газ України"
Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
про
примусове виконання обов'язку в натурі шляхом підписання та повернення позивачу акту приймання-передачі газу від 30.11.2008 за договором № 06/08-2053 від 16.10.2008
в судовому засіданні взяли участь представники:
- позивача повідомлений, але не з'явився
- відповідача Жигадло І.Б. (дов. №190/10 від 26.12.2008);
Ухвалою господарського суду міста Києва (суддя Ковтун С.А.) від 09.02.2009 у справі №6/40 за позовом Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" (надалі позивач) до Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (надалі відповідач), провадження у справі припинено на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Позивач, не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить його скасувати, а справу передати на новий розгляд. Касаційна скарга обґрунтовується порушенням господарським судом м. Києва норм матеріального та процесуального права.
Відповідач відзив на касаційну скаргу позивача не надав, що не є перешкодою для суду касаційної інстанції в розумінні ст. 1112 ГПК України переглянути оскаржуване судове рішення.
Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Представники позивача у призначене судове засідання не з'явились.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши наявні матеріали на предмет правильності застосування господарським судом м. Києва норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як встановлено господарським судом першої інстанції позивач звернувся з позовом до господарського суду міста Києва про зобов'язання відповідача виконати умови договору на постачання природного газу №06/08-2053 від 16.10.2008, що полягають у зобов'язанні відповідача підписати та повернути позивачу акт приймання-передачі природного газу від 30.11.2008.
Отже, предметом даного судового розгляду є вимога позивача до відповідача про зобов'язання підписати акт приймання-передачі природного газу, який за договором є підтвердженням наявності чи відсутності факту передачі однією стороною та прийняття іншою стороною предмету договору, що є лише доказом, а не окремим обов'язком щодо виконання сторонами договірних зобов'язань за договором.
Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Статтею 16 ЦК України передбачений перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з якими кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права та інтересу. Приписи даної норми кореспондуються із ст. 20 ГК України, якою також закріплені способи захисту суб'єктом господарювання та споживачем своїх прав і законних інтересів.
Наведеними нормами не передбачено такого способу захисту права, який обрав позивач - зобов'язати підписати акт приймання-передачі та повернути його .
Відповідно до п. 6 ст. 6 ГК України одним із загальних принципів господарювання в Україні є заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.
Статтею 6 Конституції України встановлено, що органи законодавчої, виконавчої та судової державної влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Частина 2 ст. 19 Конституції України зазначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Виходячи із наведеного, колегія суддів погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що зобов'язання відповідача підписати акт приймання-передачі природного газу суперечить встановленим чинним законодавством способам захисту цивільних прав і є втручанням у господарську діяльність суб'єкта господарювання, а відтак не підлягає розгляду господарськими судами.
Такої правової позиції притримується Верховний Суд України (постанова від 16.09.2008 у справі №6/554-35/357).
Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає підстав для скасування ухвали господарського суду міста Києва.
Керуючись ст.ст. 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду міста Києва від 09.02.2009 у справі №6/40 залишити без змін.
Головуючий Н.М. Губенко
Судді: Т.Л. Барицька
О.А. Подоляк