10 червня 2009 р.
№ 18/172(15/139)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді
Кравчука Г.А.,
суддів:
Мачульського Г.М.,
Шаргала В.І.
за участю представників сторін:
позивача
не з'явився
відповідача
не з'явився
3-тьої особи
не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу
Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства "Світанок"
на постанову
Київського апеляційного господарського суду від 05.02.2009 р.
у справі
№ 18/172(15/139) господарського суду Чернігівської області
за позовом
Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства "Світанок"
до
Ічнянського національного природного парку
третя особа
Хаєнківська сільська рада
про
усунення перешкод у користуванні земельними ділянками
Сільськогосподарське закрите акціонерне товариство (надалі СЗАТ) "Світанок" звернулось до господарського суду Чернігівської області з позовом до Ічнянського національного природного парку, третя особа - Хаєнківська сільська рада, про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками шляхом заборони Ічнянському національному природному парку користування земельними ділянками лісового фонду площею 1 244,5 га.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до Указу Президента України "Про створення Ічнянського національного природного парку" від 21.04.2004 року №464/2004 землі лісового фонду, що перебували у користуванні позивача на підставі акта постійного землекористування, переходили у користування відповідача, без вирішення питання про вилучення їх з користування позивача, чим порушувалися права останнього як землекористувача.
Рішенням господарського суду Чернігівської області від 06.07.2007 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.11.2007 року, позов задоволений, зобов'язано Ічнянський національний Доповідач: Шаргало В.І.
природний парк усунути перешкоди ЗАТ "Світанок" у користуванні належною земельною ділянкою шляхом заборони Ічнянському національному природному парку користуватись земельною ділянкою лісового фонду площею 1 244,5 га, що знаходиться на території Хаєнківської сільради.
За касаційною скаргою Ічнянського національного природного парку вищезазначені судові рішення переглянуті в касаційною порядку і постановою Вищого господарського суду України від 05.03.2008 року скасовані, справа передана до суду першої інстанції на новий розгляд. При цьому суд касаційної інстанції відзначив, що судами при вирішенні спору не враховані норми Лісового кодексу України та Закону України "Про природно-заповідний фонд України". Разом з тим, Вищий господарський суд України вказав на те, що судами не досліджено питання правонаступництва позивача стосовно акціонерного сільськогосподарського товариства "Світанок", якому 30.01.1996 року Хаєнківською сільрадою виданий Державний акт на право постійного користування землею 1 459,4 га земель лісового фонду.
При новому розгляді рішенням господарського суду Чернігівської області від 11.09.2008 року (суддя Сидоренко А.С.) позов задоволений, зобов'язано Ічнянський національний природний парк усунути перешкоди СЗАТ "Світанок" у користуванні належною земельною ділянкою шляхом заборони Ічнянському національному природному парку користуватись земельною ділянкою лісового фонду площею 1 244,5 га, що знаходиться на території Хаєнківської сільради.
Судове рішення мотивоване тим, що СЗАТ "Світанок" створене в результаті реорганізації своїх попередників, тому його право користування спірною земельною ділянкою посвідчується Державним актом на право постійного користування землею 1 459,4 га земель лісового фонду, виданим 30.01.1996 року Хаєнківською сільрадою, у встановленому законом порядку ця земельна ділянка у позивача не вилучалась, у Ічнянського національного природного парку відсутні документи, що посвідчують право останнього користуватись цією земельною ділянкою.
За апеляційною скаргою Ічнянського національного природного парку судове рішення від 11.09.2008 року переглянуте в апеляційному порядку і постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.02.2009 р. (з урахуванням ухвали від 16.02.09 про виправлення описки, судді: Моторний О.А., Кошіль В.В., Шапран В.В.), скасоване, в позові відмовлено.
Постанова мотивована тим, що Ічнянський національний природний парк створений відповідно до Указу Президента України, органами місцевого самоврядування проведено ряд заходів на виконання Указу, в тому числі прийняття відповідних рішень і встановлення меж в натурі на території Хаєнківської сільради, разом з тим, позивач -СЗАТ "Світанок" реєструвалось як новостворене і в його Статуті відсутні положення про правонаступництво.
Не погоджуючись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.02.2009 року СЗАТ "Світанок" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 9, 21 Лісового кодексу України, ст. 149 Земельного кодексу України, ст. 391 Цивільного кодексу України, просить її скасувати, а рішення господарського суду Чернігівської області від 11.09.2008 року залишити в силі.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до Указу Президента України від 21.04.04 р. №464/2004 "Про створення Ічнянського природного парку" на території Ічнянського району Чернігівської області створений Ічнянський природний національний парк з підпорядкуванням його Міністерству охорони навколишнього природного середовища України. Цим Указом встановлено площу земель Ічнянського національного природного парку у розмірі 9 665,8 га. Згідно з додатком №1 до названого Указу "Перелік земель, що перебувають у віданні сільських рад і мають бути надані у постійне користування Ічнянському природному національному парку", зокрема, значаться землі Хаєнківської сільської ради площею 1 244,5 га.
Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 11.08.04 р. №309, на виконання п. 2 Указу Президента України від 21.04.04 р. №464/2004, створено комісію з приймання-передачі лісового фонду та матеріальних цінностей від сільських рад Ічнянського району.
Актом приймання-передачі матеріальних цінностей від 20.08.04 р. проведено приймання-передачу матеріальних цінностей, лісового фонду та документації від Дочірнього підприємства „Ічнярайагролісництво" та сільських рад Ічнянського району до сфери управління Мінприроди України. Згідно з додатком №1 до даного акта по Хаєнківській сільській раді передано 792,9 га.
20.12.06 р. складено акт про встановлення та погодження в натурі (на місцевості) меж земельних ділянок природного заповідного фонду України Ічнянського національного природного парку на території Хаєнківської сільської ради Ічнянського району Чернігівської області.
08.05.2007 року СЗАТ "Світанок" звернулось до господарського суду з даним позовом про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками шляхом заборони користування Ічнянському національному природному парку земельними ділянками лісового фонду площею 1 244,5 га. На підтвердження своїх вимог товариством надані: виданий Акціонерному сільськогосподарському товариству "Світанок" Державний акт на право постійного користування землею лісового фонду площею 1459,4 га; установчі документи Акціонерного сільськогосподарського товариства "Світанок" та Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства "Світанок" (статути, установчі договори, свідоцтва про державну реєстрацію тощо).
Взявши до уваги вищеперераховані документи, місцевий господарський суд дійшов висновку, що зазначений Державний акт посвідчує право СЗАТ "Світанок" на користування землею лісового фонду площею 1459,4 га, оскільки підприємство позивача пройшло перереєстрацію у зв'язку зі зміною назви; надані названим Державним актом землі лісового фонду не були вилучені у позивача для передачі Ічнянському національному природному парку у встановленому законом порядку, тому вказані позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
У матеріалах справи є копія Державного акта на право постійного користування землею (1 459,4 га земель лісового фонду), виданого 30.01.1996 року Хаєнківською сільрадою акціонерному сільськогосподарському товариству "Світанок".
Суд апеляційної інстанції встановив, що акціонерне сільськогосподарське товариство "Світанок" та сільськогосподарське закрите акціонерне товариство "Світанок" (Позивач) реєструвалися як новостворені і останнє не зареєстроване як утворене внаслідок перейменування чи реорганізації першого. Статут СЗАТ "Світанок" не містить положень про ведення ним лісового господарства та про його правонаступництво щодо акціонерного сільськогосподарського товариства "Світанок", дані про ліквідацію останнього відсутні, склад засновників цих підприємств суттєво відрізняється.
Правила створення підприємства, його ліквідація і реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення), у тому числі і господарського товариства як виду підприємства, встановлені у статтях 5 та 34 Закону України "Про підприємства в Україні", чинного на час реєстрації названих товариств. При цьому відповідно до норм ст. 34 Закону України "Про підприємства в Україні" та ст. 25 Закону України "Про господарські товариства" питання про відповідну зміну в організаційній формі товариства та питання щодо правонаступництва вирішуються шляхом внесення змін до установчих документів товариства (зокрема, до Статуту), та проведення відповідної реєстрації цих змін.
З врахуванням викладеного колегія погоджується з позицією апеляційного господарського суду про помилковість висновків суду першої інстанції про те, що акціонерне сільськогосподарське товариство "Світанок" та сільськогосподарське закрите акціонерне товариство "Світанок" є одним і тим же підприємством та про те, що виданий першому у 1996 році Державний акт на право постійного користування землею (1 459,4 га земель лісового фонду) свідчить про наявність права такого користування у позивача.
Статтею 1 Лісового кодексу України встановлено, що ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.
Статтею 20 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" визначено правовий статус і завдання національних природних парків, відповідно до яких Національні природні парки є природоохоронними, рекреаційними, культурно-освітніми, науково-дослідними установами загальнодержавного значення, що створюються з метою збереження, відтворення і ефективного використання природних комплексів та об'єктів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність. Ділянки землі та водного простору з усіма природними ресурсами та об'єктами вилучаються з господарського використання і надаються національним природним паркам у порядку, встановленому цим Законом та іншими актами законодавства України.
До складу територій національних природних парків можуть включатися ділянки землі та водного простору інших землевласників та землекористувачів.
Указом Президента України від 21.04.04 №464/2004 передбачено надання земель Ічнянському національному природному парку в постійне користування як із земель запасу так і з включенням земель до складу парку без їх вилучення у землекористувачів.
Лісовим кодексом України, як в редакції 1994 року так і чинним передбачено, що всі ліси України є власністю держави.
За правилами статті 6 Кодексу відповідні Ради народних депутатів здійснюють надані їм повноваження щодо розпорядження лісами, визначені цим Кодексом та іншими актами законодавства.
Матеріали справи містять копії рішень Чернігівської обласної ради від 26.10.2000 року та від 21.03.2001 року про припинення права постійного користування земельними ділянками лісового фонду сільгосппідприємствами колективної форми власності та про надання в постійне підприємству "Ічнярайагролісництво" земель лісового фонду, у т. ч. і на території Хаєнківської сільради. У справі є також висновок Хаєнківської сільради про попереднє погодження вибору земельних ділянок під створення названого Парку від 23.07.2002 року, відповідно до якого сільрада погодила надання Парку земельних ділянок, в тому числі і площею 1 244,5 га. Відповідно до актів від 23.07.2002 року та від 20.08.2004 року комісія, до складу якої входив голова Хаєнківської сільради, провела вибір та обстеження земельних ділянок Хаєнківської сільради загальною площею 1 996,5 га під створення Ічнянського національного природного парку (а. с. 46 - 52 т.1). Зазначені рішення облради та дії сільради не були оскаржені позивачем у встановленому законом порядку.
З врахуванням викладеного колегія вважає, що суд апеляційної інстанції, повно і всебічно дослідив обставини справи, дав їм вірну юридичну оцінку і, у відповідності до вищеназваних норм законодавства, прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог СЗАТ "Світанок" про усунення перешкод шляхом заборони відповідачу користування наданими Указом Президента України землями.
Згідно зі ст.1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. Тому доводи касаційної скарги щодо неправильної оцінки судом апеляційної інстанції доказів у справі не входять до повноважень суду касаційної інстанції і не можуть бути підставою для скасування прийнятої у справі постанови.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства "Світанок" залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.02.2009 року у справі №18/172(15/139) залишити без змін.
Головуючий суддя
Кравчук Г.А.
Суддя
Мачульський Г.М.
Суддя
Шаргало В.І.