01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
13.05.2009 № 15/32
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Іваненко Я.Л.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -не з'явився
від відповідача -Сидоренко Ю.В. (довіреність б/н від 03.03.2008р.);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "УЛІС Сістемс"
на рішення Господарського суду м.Києва від 25.02.2009
у справі № 15/32 (суддя
за позовом ТОВ "Спеції-Одеса"
до Товариство з обмеженою відповідальністю "УЛІС Сістемс"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про стягнення 30833,43 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.02.2009р. у справі № 15/32 позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Спеції - Одеса” до Товариства з обмеженою відповідальністю “УЛІС Сістемс” про стягнення 30 833,43 грн. задоволено; присуджено до стягнення 12 950,00 грн. основного боргу, 657,31 грн. - 3 % річних, 4 908,05 грн. - інфляційне збільшення суми боргу, 308,33 грн. - державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю “УЛІС Сістемс” звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржене рішення та залишити позов без задоволення.
Скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права. Посилаючись на положення статей 612, 625, 530 Цивільного кодексу України, скаржник зазначає що строк виплати стягуваних 3 % річних та коштів, нарахованих внаслідок інфляції, не настав.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.04.2009 року було порушено апеляційне провадження за вказаною скаргою, яку призначено до розгляду на 06.05.2009 року.
В судовому засіданні 06.05.2009 року оголошувалась перерва до 13.05.2009 року.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Спеції - Одеса” надало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить судове рішення залишити без змін.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник Товариства з обмеженою відповідальністю “УЛІС Сістемс” висловилися за задоволення апеляційної скарги, представник Товариства з обмеженою відповідальністю “Спеції - Одеса” - в судове засідання не з'явився, про причини неприбуття суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Товариством з обмеженою відповідальністю “Спеції - Одеса” (далі по тексту - позивач) пред'явлено позов (заява про зменшення позовних вимог від 17.12.2008р. (а.с. 17) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “УЛІС Сістемс” (далі по тексту - відповідач) 12 950,00 грн. заборгованості, 4 908,05 грн. нарахованих внаслідок інфляції, 657,31 грн. - 3% річних, та судових витрат, пов'язаних з оплатою державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав зобов'язання в частині оплати продукції, одержаної від позивача згідно накладної на відвантаження від 23.03.2007р. № РН-95.
Задовольнивши позовні вимоги, місцевий господарський суд встановив, що згідно накладної на відвантаження від 23.03.2007р. № РН-95 (а.с. 7) Товариство з обмеженою відповідальністю “Спеції - Одеса” відвантажило Товариству з обмеженою відповідальністю “УЛІС Сістемс” пюре сливове у кількості 7000 кг на загальну суму 12 950,00 грн., у зв'язку з чим відповідачу виставлено рахунок-фактуру № 95 від 23.03.2007р. (а.с. 6) на оплату 12 950,00 грн.
При цьому представник відповідача діяв на підставі довіреності від 22.03.2007р. серії ЯНИ № 936603 (а.с. 9).
Як зазначає позивач, 31.10.2008р. на адреси відповідача ним скеровано листи з вимогою оплатити наявну заборгованість.
Викладена обставина підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими квитанціями від 31.10.2008р. №№ 673, 674, відомостями кур'єрської доставки від 31.10.2008р. (а.с. 11, 12), а також відповідачем в апеляційній скарзі.
Встановивши факт поставки відповідачу товару на суму 12 950,00 грн., місцевий господарський суд визнав обґрунтованими позовні вимоги про стягнення співрозмірної суми боргу, а також 3 % річних та коштів, нарахованих внаслідок інфляції за період прострочення виконання зобов'язання, а саме, з квітня 2007 року по листопад 2008 року.
Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду на підставі встановлених обставин справи вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
На підставі частини 6 статті 265 названого кодексу до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу про договір купівлі-продажу.
Частина 1 статті 692 Цивільного кодексу України передбачає обов'язок покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений, боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.
Виходячи з викладених положень чинного законодавства й тої обставини, що відповідач одержав претензію позивача із вимогою оплатити наявну заборгованість, колегія суддів погоджується з позицією позивача у справі, який вважає наявним з боку відповідача порушення зобов'язання щодо здійснення оплати вартості придбаної продукції.
Докази належного виконання зобов'язань з оплати залишку вартості придбаної продукції в матеріалах справи відсутні. Відповідач факт поставки не заперечує, контррозрахунок щодо заявлених позовних вимог та докази належного виконання власних зобов'язань суду не представив.
Втім, правильно встановивши факт несплати відповідачем вартості продукції, місцевий господарський суд помилково погодився з запропонованим відповідачем розрахунком похідних позовних вимог про стягнення 3 % річних та коштів, нарахованих внаслідок інфляції за період прострочення виконання зобов'язання.
При вирішенні відповідного питання, місцевий господарський суд не врахував ту обставину, що вимогу про оплату боргу відповідач одержав 31.10.2008р., у зв'язку з чим обов'язок оплатити вартість продукції виник через сім днів відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України.
Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи те, що зазначена норма пов'язує виникнення відповідальності з фактом прострочення грошового зобов'язання, передбачені нею заходи підлягають застосуванню до відповідача починаючи з 08.11.2008р.
Натомість, позивач згідно запропонованого розрахунку ставить питання про стягнення 3 % річних та коштів, нарахованих внаслідок інфляції, у період з 23.03.2007 року по 30.11. 2008 року включно.
З урахуванням наведеного, місцевий господарський суд мав би задовольнити позовні вимоги про стягнення 3 % річних в сумі 24,48 грн., нарахованих на суму боргу у період з 08 по 30 листопада 2008р., та коштів, нарахованих протягом зазначеного періоду, внаслідок інфляції у сумі 194,25 грн.
Враховуючи викладене вище, оскільки судом першої інстанції вірно стягнуто основний борг, 3 % річних та збитки від інфляції, а лише невірно визначено розмір інфляційних та річних, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції необхідно змінити.
У зв'язку зі зміною рішення судові витрати підлягають перерозподілу шляхом покладення їх на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “УЛІС Сістемс” задовольнити частково.
Рішення Господарського суду міста Києва від 25.02.2009р. у справі № 15/32 змінити, стягнувши з Товариства з обмеженою відповідальністю “УЛІС Сістемс” (02156, м. Київ, вул. Кіото, 27 банківські реквізити: р/р 26000012984500 у АКІБ „Укрсиббанк” м, Харків, МФО 351005; р/р 260013012513 в Промінвестбанку, МФО 300012, ЄДРПОУ 20049451) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Спеції - Одеса” (65063, м. Одеса, вул. М. Говорова, 2, оф. 303, банківські реквізити : р/р 26008310706301 КБ „Південний” МФО 328209, код ЄДРПОУ 32288514) 12 950 (дванадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят) грн. 00 коп. - основного боргу, 24 (двадцять чотири) грн. 48 коп. - 3 % річних, 194 (сто дев'яносто чотири) грн. 25 коп. - інфляційне збільшення суми боргу, 131, 69 грн. - державного мита та 83,93 грн. - витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу. В частині стягнення 632,83 грн. - 3 % річних та 4 713, 80 грн. - інфляційних нарахувань - відмовити.
Видачу наказу із зазначенням реквізитів сторін доручити Господарському суду міста Києва.
Справу № 15/32 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом місяця з дня набрання постановою законної сили.
Головуючий суддя
Судді
18.05.09 (відправлено)