79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
03.06.09 Справа№ 20/67
За позовом: Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м.Київ
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз», м.Львів
про стягнення 71 417 313,46 грн.
Суддя Манюк П.Т.
При секретарі Чопко К.
Представники:
від позивача: Працьовита С.М. - представник
від відповідача: Дашо А.Ю. - представник
Зміст ст. 22 ГПК України представникам сторін роз'яснено.
Розглядається справа за позовом Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» про стягнення 71 417 313,46 грн.
Розгляд справи відкладався з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду, в судових засіданнях оголошувалась перерва.
Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав.
Відповідач явку повноважного представника в судове засідання забезпечив, подав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги заперечив в частині стягнення штрафних санкцій.
Судом встановлено.
25.03.2008 р. між ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України» (позивач) та ВАТ по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» (відповідач) укладено договір № 06/08 -281 на постачання природного газу, відповідно до умов якого позивач поставив відповідачу протягом березня-грудня 2008 р. природний газ, що підтверджується актами прийому-передачі природного газу, копії яких долучені до матеріалів справи.
Відповідно до п.5.1. Договору остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Відповідач свої зобов»язання перед Позивачем в повному обсязі не виконав, оплату за отриманний природний газ здійснив лише частково.
На момент звернення позивачем з позовом до суду, сума основного боргу відповідача, становить 56 576 940,37 грн.
Крім стягнення основного боргу позивач просив стягнути з відповідача пеню, відповідно до умов договору в розмірі 6 197 110,76 грн., а також відповідно до ст. 625 ЦК України 3% річних в розмірі 1 406 022,82 грн. та 7 237 239,51 грн. інфляційних.
У представленому відзиві відповідач заперечив позовні вимоги в частині стягнення штрафних санкцій, покликаючись на те, що нарахування неустойки проведено неправильно.
Крім того, відповідач просить відстрочити виконання рішення на три роки, покликаючись на те, що товариство перебуває у надзвичайно складному матеріальному становищі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення виходячи із наступних мотивів.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов»язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок -відповідно до вимог, що звичайно ставляться.
Згідно договору на постачання природного газу від 25.03.2008 р. № 06/08 -281 позивачем на адресу відповідача протягом березня-грудня 2008 року поставлено природний газ на суму 101 254 244,77 грн., що підтверджується актами прийому-передачі, які долучені до матеріалів справи. Відповідачем частково здійснено проплату за поставку природного газу в розмірі 44 677 304,40 грн.
Представник відповідача в судове засідання з”явився, позовні вимоги в частині основного боргу визнав, доказів погашення основного боргу не подав, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 56 576 940,37 грн. підлягають до задоволення.
Заперечуючи позовні вимоги в частині стягнення штрафних санкцій представник відповідача вказав на те, що ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов”язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов”язання мало бути виконано.
Однак суд не погоджується із запереченнями відповідача виходячи з наступного.
Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а у випадку, якщо строк (термін) виконання боржником обов”язку не встановлений або визначений моментом пред”явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов”язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ст.612 ЦК України, ст.220 ГК України).
Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов”язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Відповідачем не представлено доказів погашення боргу перед позивачем.
Пунктом 6.4. договору, укладеного між позивачем та відповідачем, передбачено, що неустойка нараховується Постачальником (позивачем) протягом шести місяців, що передують моменту звернення з позовом до суду. Як вбачається із долученого до позовної заяви розрахунку, пеня нарахована позивачем з 01.10.2008 року по 31.03.2009 року, тобто за 181 день.
Таким чином пеня в розмірі 6 197 110,76 грн. розрахована відповідно до умов Договору, та з врахування вимог ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», а тому підлягає до стягнення.
Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
В частині позовних вимог про стягнення 3% річних у розмірі 1 406 022,82 грн., інфляційних в розмірі 7 237 239,51 грн., суд вважає, що розраховані вони відповідно до ст.625 ЦК України, тому підлягають до задоволення.
Розглянувши клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення на три роки, заслухавши пояснення представників сторін, суд відмовляє в задоволенні вказаного клопотання, виходячи з того, що відповідачем не долученого жодних доказів, які б підтверджували те, що на даний час товариство перебуває в складному матеріальному становищі.
Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, судові витрати покладаються на відповідача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 526, 530, 549, 625 ЦК України, ст.ст. 42, 43, 47-1, 49, 82-85 ГПК України, суд,-
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз»(79039, м.Львів, вул.Золота, 42, код ЄДРПОУ 03349039) на користь Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (04116, м.Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827) суму в розмірі 71 442 931,46 грн., з них:
- 56 576 940,37 грн. основного боргу;
- 6 197 110,76 грн. пені;
- 1 406 022,82 грн. 3% річних;
- 7 237 239,51 грн. інфляційних;
- 25 500,00 грн. державного мита;
- 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.
Суддя Манюк П.Т.