79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
02.06.09 Справа№ 21/58
За позовом: Науково-дослідного інституту “Квант-радіоелектроніка”, м.Київ
до відповідача: ДТГО “Львівська залізниця”, м.Львів
про стягнення 55951,95 грн.
Cуддя Масловська Л.З.
Представники:
від позивача - Собор О.А. - представник
від відповідача - Бухеник І.Б. -ю/к
Представникам сторін роз'яснено їх права та обов'язки відповідно до ст.ст.20, 22 ГПК України.
Суть спору:
Позовні вимоги заявлено Науково-дослідним інститутом “Квант-радіоелектроніка”, м.Київ до ДТГО “Львівська залізниця”, м.Львів про стягнення 55951,95 грн.
Ухвалою господарського суду від 07.04.2009 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 22.05.2009 року.
Для всебічного, повного та об'єктивного вирішення спору по суті в судовому засіданні 22.05.2009 року оголошувалася перерва до 02.06.2009 року.
Представник позивача в судове засідання з'явився, просить позов задоволити.
Відповідач в судове засідання з'явився, подав докази сплати основного боргу та контррозрахунок штрафних санкцій.
Справа розглядається відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважних представників сторін, суд встановив.
Науково-дослідний інститут “Квант-радіоелектроніка”, м.Київ та ДТГО “Львівська залізниця”, м.Львів 30 липня 2008 року уклали договір постачання №Л/Т4-1 08-34-817.
Відповідно до ст.ст. 638, 639 Цивільного Кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо інше не встановлено законом, у даному випадку сторони уклали договір у письмовій формі. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог закону (ст. 627 ЦК України).
Згідно п. 1.1. цього договору постачальник зобов'язався поставити і передати у власність покупцеві певну продукцію відповідно до специфікації №1, а покупець зобов'язався прийняти і оплатити цей товар відповідно до умов даного договору. Найменування товару: перехідного запасу електронних блоків для обслуговування електронного обладнання пультів керування електровозів ВЛ-40у для депо “Львів-Захід” (п.1.2. договору).
На виконання умов договору позивач передав відповідачу товар за видатковими накладними №С-817-222 від 27.11.2008 року на суму 22050 грн. та №С-817-209 від 10.09.2008 року на суму 25710 грн. та довіреностями на отримання продукції №Т4-1 0099 від 27.11.2008 року та ЯКП №306806 від 10.09.2008 року.
Пунктом 7.2. договору встановлено, що покупець оплачує постачальнику поставлений товар не пізніше 15 банківських днів після підписання акту приймання-передачі.
Однак, відповідач лише частково оплатив за поставлений товар, внаслідок чого перед позивачем заборгував 47760 грн. В судове засідання представник відповідача подав докази сплати основного боргу, тому в цій частині провадження слід припинити.
У відповідності до п.11.2. договору покупець у разі порушення строків оплати сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,5%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки, включаючи день оплати. Позивач нарахував відповідачу пеню згідно п.11.2 договору в сумі 4104,12 грн. Однак, стягненню підлягає пеня в сумі 3194 грн., оскільки позивачем проведено розрахунок штрафних санкці з 09.02.2009 року. При цьому необідно враховувати, що відповідачем 21.05.2009 року (платіжне доручення №1049) перераховано частину боргу в розмірі 20000 грн., та 26.05.2009 року (платіжні доручення №1093 та №1092) повністю погашено наявний борг у розмірі 27760 грн., а тому кількість прострочених днів зменшилася.
Відповідно до п.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, позивач нарахував відповідачу 3570,42 грн. інфляційних втрат та 517,41 грн. 3% річних. Однак, стягненню підлягають інфляційні втрати в сумі 1584,33 грн. та 3% річних в розмірі 403,01 грн. з врахуванням терміну прострочення виконання договірних зобов'язань.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Статею 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку позовні вимоги задоволити частково.
Судові витрати покласти на відповідача, пропорційно до задоволених вимог, у відповідності до вимог ст.49 ГПК України.
Керуючись ст. 193 ГК України, ст.ст. 11, 625, 627, 638, 639 ЦК України, ст. 33, 49, 82-84, 116, 121 ГПК України, суд -
1. Позов задоволити частково.
2. В частині стягнення основного боргу в сумі 47760 грн. провадження припинити.
3. Стягнути з ДТГО «Львівська залізниця», м.Львів, вул.Гоголя,1 (р/р 26007133104401 в ЛФ АК «Експресбанку», МФО 325956, ЄДРПОУ 01059917) на користь Науково-дослідного інституту «Квант-радіоелектроніка», м.Київ, вул.Димитрова,5 (р/р 26005710416980 у ФЦРУ ВАТ «Банк Фінанси і Кредит», МФО 300937, ЄДРПОУ 24727971) -3194 грн. пені, 1584,33 грн. інфляційних втрат, 403,01 грн. 3% річних, 529,76 грн. державного мита та 111,62 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати відповідно ст. 116 ГПК України.
4. В решті частині позовних вимог -відмовити.
Суддя