ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
№ 27/233
25.05.09
За позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Ерідан"
до
Товариства з обмеженою відповідальністю "Нове місто"
про
стягнення 32823,70 грн.
Суддя Дідиченко М.А.
Секретар Приходько Є.П.
Представники сторін:
Від позивача:
Маковий В.Г. -представник за довіреністю від 14.10.2008 року № 251;
Від відповідача:
не з'явились
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 0002/ТО/07 на виконання підрядних робіт від 02.10.2007 року у розмірі 22 183, 60 грн. -основного боргу, 5 284, 79 грн. -пені, 723, 38 грн. -3 % річних, 4 631, 93 грн. -інфляційних нарахувань.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.04.2009 року було порушено провадження у справі та призначено розгляд на 27.04.2009 року.
Представник позивача у судовому засіданні 27.04.2009 року подав докази, витребувані ухвалою суду та надав усні пояснення.
Представник відповідача у судове засідання 27.04.2009 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 07.04.2009 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, у зв'язку з чим розгляд справи відкладено на 25.05.2009 року.
Представник позивача у судове засідання 25.05.2009 року з'явився, підтримав позовні вимоги, відповідно до яких зазначив, що відповідач не виконує покладених на нього зобов'язань та не сплачує позивачу за виконані роботи.
У судове засідання 25.05.2009 року представник відповідача не з'явився, документи на вимогу ухвали суду не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив.
На адресу Господарського суду м. Києва повернулась ухвала суду, яка була направлена на адресу відповідача зазначену у позовній заяві та у витязі з ЄДРПОУ, а саме: 03056, м. Київ, вул. Виборзька,12 із зазначенням, що товариство за вказаною адресою не знаходиться.
Згідно ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. У відповідності до ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України, дані про місцезнаходження юридичної особи вносяться до єдиного державного реєстру.
Отже, виходячи з наведеного місцезнаходження, юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації.
Оскільки, відповідачу була направлена кореспонденція про час та місце розгляду справи на юридичну адресу, то суд дійшов висновку, що відповідач був повідомлений належним чином, а тому на підставі ст. 75 ГПК України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -
02.10.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Нове місто»(надалі -замовник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма "Ерідан»(надалі -підрядник, позивач) був укладений договір підряду № 0002/ТО/07 (надалі - Договір), за яким Замовник доручає та оплачує, а підрядник зобов'язується у відповідності до даного договору, проектної документації та державних будівельних норм і правил, виконати підрядні роботи щодо улаштування тимчасового освітлення на будівництві багатоповерхових житлових будинків за адресою: вул. Обухівська, 135/А у Святошинському районі міста Києва.
Вартість робіт за даним договором складає 31420,60 грн. (п. 3.1 Договору).
15.01.2008 року між позивачем та відповідачем укладена додаткова угода № 1 до Договору, якою внесено зміни до пункту 3 Договору та доповнено його пунктом 3.5, згідно з яким вартість додаткових робіт складає 17337,60 грн.
28.01.2008 року між позивачем та відповідачем укладена додаткова угода № 2 до Договору, якою внесено зміни до пункту 3 Договору та доповнено його пунктом 3.6, згідно з яким вартість робіт з електропостачання будівельного майданчика складає 30379,20 грн.
Таким чином, згідно Договору та Додаткових угод позивач зобов'язувався виконати роботи на загальну суму 79 137, 40 грн.
На виконання умов договору позивачем за жовтень 2007 року, лютий 2008 року були виконані роботи на загальну суму 78585,60 грн., що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт та довідками про вартість виконаних підрядних робіт за жовтень 2007 року та лютий 2008 року.
Відповідно до п. 3.2 Договору, після підписання договору та передачі проектної документації, відповідач перераховує позивачу аванс у розмірі 20000,00 грн.
Згідно з п. 2.4 додаткової угоди № 1 та додаткової угоди № 2 до Договору відповідач протягом 5 банківських днів сплачує позивачу аванс у розмірі 10000,00 грн. та у розмірі 50% від суми 30379,20 грн.
Відповідно до п. 25 Договору щомісяця сторони складають та підписують акти приймання виконаних робіт. Після чого, відповідач проводить фінансування на протязі 2 банківських днів.
Відповідач за виконані роботи розрахувався частково, а саме 09.10.2007 перерахував на рахунок позивача 20000,00 грн., 19.11.2007 перерахував 11402,00 грн., 25.01.2008 перерахував 10000,00 грн. та 08.02.2008 перерахував 15000,00 грн.
Враховуючи викладене, позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 22183,60 грн. заборгованості за Договором за виконані роботи у лютому 2008 року.
Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі -ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 837 ЦК України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно із ст. 854 ЦК України встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або за згодою замовника, - достроково.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Відповідач доказів повного виконання Договору щодо оплати робіт не надав. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 22183,60 грн. підлягають задоволенню.
Також позивач просить стягнути з відповідача суму втрат від інфляції у розмірі 4631,93 грн., 3% річних у розмірі 723,38 грн., пеню у розмірі 5284,79 грн.
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Рекомендація Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачає, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.
З урахуванням умов договору п. 4.2 та того, що акти приймання робіт за лютий 2008 року підписані 29.02.2008 року, то відповідач повинен був оплатити вартість робіт до 04.03.2008 року.
Суд погоджується з розрахунком позивача індексу інфляції у сумі 4631,93 грн., а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню згідно розрахунку позивача.
Розмір 3% річних становить 22183,60 грн.* 3%: 365*393 (днів прострочки з 05.03.2008 по 02.04.2009) = 716,56 грн.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 723,38 грн. підлягають задоволенню частково, а саме на суму 716,56 грн..
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).
Згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).
Відповідно до ч.1 ст. 231 Господарського кодексу України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
Відповідно до п. 7,5 Договору встановлено, що у випадку порушення відповідачем строків оплати робіт, він зобов'язаний сплатити на користь позивача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день такого порушення.
Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Як було встановлено судом, позивач повинен був розрахуватися за надані послуги до 04.03.2008 року, тому пеня повинна нараховуватися з 05.03.2008 року.
Судом не приймається розрахунок пені, зроблений позивачем оскільки позивачем не враховано вимоги ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України.
Розмір пені становить:
22183,60 грн. (заборгованість) * 20% (облікова ставка НБУ до 30.04.2008 року) * 57 (з 05.03.2008 року по 30.04.2008 року) / 366 (фактична кількість днів у 2008 року)= 690,96 грн.
22183,60 грн. * 24% (облікова ставка НБУ до 30.04.2008 року) * 126 (з 30.04.2008 року по 05.09.2008 року) / 366 (фактична кількість днів у 2008 року)=1832,87 грн.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 5284,79 грн. підлягають задоволенню частково, а саме на суму 2523,83 грн..
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Згідно із ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 509, 837, 838, 854, ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нове місто" (03056, м. Київ, вул. Виборзька, 12; код ЄДРПОУ 32343915) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Ерідан" (02660, м. Київ, вул. Колекторна, 3; код ЄДРПОУ 19494950) основний борг у розмірі 22183 (двадцять дві тисячі сто вісімдесят три) грн. 60 коп., втрати від інфляції у розмірі 4631 (чотири тисячі шістсот тридцять одна) грн. 93 коп., 3% річних у розмірі 716 (сімсот шістнадцять) грн. 56 коп., пеню у розмірі 2523 (дві тисячі п'ятсот двадцять три) грн. 83 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 300 (триста) грн. 56 коп., та 108 (сто вісім) грн. 05 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
4. Повернути з Державного бюджету Товариству з обмеженою відповідальністю "Фірма "Ерідан" (02660, м. Київ, вул. Колекторна, 3; код ЄДРПОУ 19494950) зайво сплачене державне мито у розмірі 1 (одна) грн. 76 коп.
5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені ГПК України.
Суддя
Дідиченко М.А.
Дата підписання 09.06.2009 року