28.05.09р.
Справа № А9/125-09(А35/238-07)
За позовом Дочірнього підприємства Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств "Ринок Північний" в Жовтневому районі м.Кривого Рогу, м.Кривий Ріг Дніпропетровської області
до Виконавчого комітету Криворізької міської Ради, м.Кривий Ріг Дніпропетровська область
про визнання нечинним Рішення Криворізької міської ради Дніпропетровської області
Суддя Подобєд І.М.
При секретарі судового засідання - спеціаліст Бобир Ю.В.
Представники сторін:
Від позивача - Нікульніков Ю.В. довіренцість № 18 від 31.01.07р., представник
Від відповідача - Паламарчук Є.П. довіреність № 7/26-4276 від 30.12.08р., спеціаліст
ДП Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств "Ринок Північний" в Жовтневому районі м.Кривого Рогу звернулося у травні 2007 року із позовом до Виконкому Криворізької міської ради, в якому просить господарський суд визнати нечинним Рішення Криворізької міської ради Дніпропетровської області за № 584 від 13.11.03р. в частині затвердження п. 13 протоколу № 1 від 19.09.03р. Свої вимоги обґрунтовує тим, що Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.93р. №284 не передбачено визначення відповідною комісією органів місцевого самоврядування розмірів збитків за несвоєчасне повернення тимчасово зайнятих земельних ділянок. Крім того, вказує, що розрахунок спірних збитків суперечить вимогам чинного законодавства.
Відповідач вважає, що вимоги позивача необґрунтовані та не підлягають задоволенню, мотивуючи наступним: неповернення орендарем орендодавцю земельної ділянки після закінчення договору оренди є самовільним зайняттям цієї ділянки в розумінні ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", в разі якого власник землі на підставі ст. 152 Земельного кодексу України має право вимагати відшкодування завданих збитків. Вважає, що оспорюване рішення прийнято відповідно до чинного законодавства, є законним та обґрунтованим та просить в позові відмовити.
07.05.09р. Позивач надав додаткові пояснення по суті спору, в якому вказує, що обґрунтуванням визначення збитків заподіяних територіальній міській громаді, в особі Криворізької міської ради, за період з 11.03.00 року по 19.03.03 року, яке полягає в несвоєчасному поверненню тимчасово зайнятих ділянок, покладено факт порушення земельного законодавства та накладення штрафу відповідно до Протоколу № 3/26 від 18.07.2003 року за неповернення земельної ділянки, що знаходиться за адресою: 4-й мікрорайон Зарічний по вул. Десантна. Таким чином, з рішення в частині п. 13 Протоколу вбачається, що за період користування земельними ділянками з 11.03.00 року по 19.03.03 року, Позивач не притягувався до будь - якої відповідальності за порушення земельного законодавства. Як наслідок цього, у Позивача відсутні зобов'язання перед Відповідачем щодо повернення тимчасово зайнятих земель та відповідно до п.2 ст. 14 Цивільного кодексу України він не може бути примушений до вчинення дій, які не є обов'язковими для нього.
У доповненнях до відзиву на позов від 17.07.07р. Відповідач звертає увагу на те, що позивачем пропущений річний строк для звернення до адміністративного суду, встановлений ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки Позивачу стало відомо про прийняття оскаржуваного рішення у 2004 році, що підтверджується ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.04р. у справі №32/85. Просить, відповідно до ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України, відмовити Позивачу в задоволенні позовних вимог через пропуск строку звернення до адміністративного суду.
Відповідач у своєму відзиві на додаткові пояснення позивача вказує, що посилання позивача на той факт, що у період з 11.03.00р. по 19.03.03р. позивач не притягувався до будь-якої відповідальності за порушення земельного законодавства, що нібито свідчить про відсутність з боку позивача зобов'язань щодо повернення тимчасово зайнятих земельних ділянок, є хибним. Вказує на те, що ототожнення позивачем довідок наданих Відділом земельно-ринкових відносин (довідка №131/1 від 20.07.04р. та довідка №640 від 11.05.04р.) з документами, які підтверджують наявність договірних відносин є невірними. Наголошує на тому, що оскаржуване рішення прийняте у відповідності до вимог чинного законодавства та органом, який має всі повноваження на його ухвалення, тому підстави для його скасування відсутні.
В судовому засіданні 28.05.09р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови, згідно ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін та дослідивши надані докази, господарський суд -
Рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області „Про затвердження протоколу засідання комісії з визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам” від 13.11.2003р. №584 було затверджено протокол №1 від 19.09.2003р. засідання комісії з визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам.
Відповідно до п. 13 цього протоколу комісією встановлено, що: „Договір оренди на земельну ділянку площею 3,06 га по вул. Щепкіна, надану ДП „Ринок Північний” під розміщення ринку закінчився 11.03.2000р. Рішенням виконкому міської ради від 12.04.00р. №301 поновлено договір оренди земельної ділянки по вул. Щепкіна та зобов'язано директора підприємства в місячний термін укласти договір оренди. Але договір оренди було укладено лише 19.03.03р. Розмір збитків, заподіяних ДП „Ринок Північний” Криворізькій міській раді за період з 12.03.00р. по 19.03.03р. за несвоєчасне повернення тимчасово зайнятої земельної ділянки по вул. Щепкіна під розміщення ринку склав 871074,49 грн. Договір оренди на земельну ділянку площею 0,25 га по вул. Щепкіна надану ДП „Ринок Північний” під розміщення готелю закінчився 11.03.00р. Рішенням виконкому міської ради від 12.04.00р. №301 поновлено договір оренди земельної ділянки по вул. Щепкіна, 1 та зобов'язано директора підприємства в місячний термін укласти договір оренди. Але договір оренди було укладено лише 19.03.03р. Розмір збитків, заподіяних ДП „Ринок Північний” Криворізькій міській раді за період з 12.03.00р. по 19.03.03р. за несвоєчасне повернення тимчасово зайнятої земельної ділянки по вул. Щепкіна, 1 під розміщення готелю склав 41461,35 грн. Договір оренди на земельну ділянку площею 0,93 га по вул. Коротченко надану ДП „Ринок Північний” під розміщення ринку закінчився 11.03.2000р. Рішенням виконкому міської ради від 12.04.00р. №301 поновлено договір оренди земельної ділянки по вул. Коротченко зобов'язано директора підприємства в місячний термін укласти договір оренди. Але договір оренди було укладено лише 19.03.03р. Розмір збитків, заподіяних ДП „Ринок Північний” Криворізькій міській раді за період з 12.03.00р. по 19.03.03р. за несвоєчасне повернення тимчасово зайнятої земельної ділянки по вул. Коротченко під розміщення ринку склав 194296,93 грн. Договір оренди на земельну ділянку площею 0,53 га на 4-му мкр. Зарічний надану ДП „Ринок Північний” під розміщення ринку закінчився 11.03.2000р. Рішенням виконкому міської ради від 12.04.00р. №301 відмовлено в поновленні договору оренди земельної ділянки в 4-му мкр. Зарічний та зобов'язано директора підприємства в термін до 15.05.00р. привести земельну ділянку в стан, придатний для подальшого використання. Згідно з постановою службової особи про накладення штрафу за порушення земельного законодавства від 18.07.03р. №3/26 директора ДП „Ринок Північний” визнано винним в порушенні земельного законодавства, яке полягає в несвоєчасному поверненні тимчасово зайнятої земельної ділянки в 4-му мкр. Зарічний з накладенням штрафу відповідно до ст. 54 Кодексу України про адміністративні правопорушення з установленим терміном усунення порушення до 18.08.03р., але до теперішнього часу порушення не усунено. Розмір збитків, заподіяних ДП „Ринок Північний” Криворізькій міській раді за період з 12.04.00р. по 15.09.03р. за неповернення тимчасово зайнятої земельної ділянки в 4-му мкр. Зарічний під розміщення ринку складає 1268423,87 грн. Згідно інформації Північної міжрайонної державної податкової інспекції (вих. №3549/10 від 25.09.2003р.) фактична сума сплат ДП „Ринок Північний” становить 714808,07 грн. Тому сума збитків становить 553615,8 грн. Рекомендовано, не пізніше одного місяця після затвердження акту Комісії, добровільно відшкодувати збитки в сумі 553615,8 грн. на розрахунковий рахунок 33216812800022, одержувач ВДК у Жовтневому районі, код ЄДРПОУ -24237505, Банк УДК у Дніпропетровській обл., м.Дніпропетровськ, МФО 805012. У разі не відшкодування збитків у встановлений термін, питання щодо відшкодування збитків вирішити в судовому порядку”.
Як вказано у тексті оскаржуваного рішення, воно було прийнято Відповідачем відповідно до ст. ст. 156, 157 Земельного кодексу України, Постанови Кабінету Міністрів України від 19.04.93 №284 „Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам”.
Як слідує із пояснень Позивача, він не погоджується з висновками, які прийняті комісією та затверджені зазначеним рішенням в частині п. 13 протоколу, виходячи з того, що це рішення суперечить законом України та не відповідає Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам.
Як вказує Позивач, відповідно до Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993р. за №284, не передбачено визначення відповідною комісією розмірів збитків за несвоєчасне повернення тимчасово зайнятих земельних ділянок. Однак саме на цій підставі комісія, яка призначена Відповідачем, протоколом №1 від 19.09.2003р. визначила збитки в сумі 1268423,87 грн.
Також Позивач вказує, що Відповідач розраховує заподіяні збитки від неукладених договорів оренди методом встановлення розміру очікуваної орендної плати за землю, які відповідно до ст. 19 Закону України „Про плату за землю” від 03.07.1992р. (в редакції Закону України від 19.09.1996р.) можуть бути встановлені виключно на підставі укладених між сторонами договорів оренди, а відтак збитки, визначені на підставі доданих до протоколу №1 від 19.09.2003р. розрахунків в загальній сумі 1268423,89 грн. є необґрунтованими та відшкодуванню не підлягають.
Як видно із розрахунків комісії Відповідача ним не заперечується добровільна сплата Позивачем протягом спірного періоду грошових коштів у сумі 714808,07 грн. за користування зазначеним земельними ділянками, що підтверджується довідками за №131/1 від 20.07.04р. та №640 від 11.05.04р. та була вирахувана при визначені остаточного розміру загальної суми збитків: 1268423,87 грн. (загальна сума збитків) -714808,07 грн. (фактична сплата) = 553615,80 грн.
З урахуванням встановлених обставин позовні вимоги Позивача задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Як вбачається із пояснень сторін вони не спростовують фактичних обставин, які встановлені у п. 13 протоколу №1 від 19.09.2003р. засідання комісії з визначення збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам, щодо не повернення Позивачем зазначених земельних ділянок після закінчення дії договорів оренди із подальшим їх використанням протягом зазначених періодів часу, що унеможливлювало для Відповідача передачу цих земельних ділянок у використання будь-яких інших осіб, а відтак і отримання відповідної орендної платні.
Відповідно до статей 142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.
Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
В силу статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Згідно зі статтею 16 Закону України "Про оренду землі", особа, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду із земель державної або комунальної власності, подає заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки. Розгляд заяви (клопотання) і надання земельної ділянки в оренду проводяться у порядку, встановленому Земельним кодексом України. У разі згоди орендодавця передати земельну ділянку в оренду сторони укладають договір оренди землі відповідно до вимог цього Закону.
Стаття 12 Земельного кодексу України визначає повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, до яких, зокрема, належить розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. Частиною шостою статті 93 Земельного кодексу України також передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.
Згідно з частиною 1 статті 19 Закону України "Про оренду землі", строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.
В силу частини першої статті 31 цього Закону договір оренди землі припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.
Стаття 33 вказаного Закону передбачає, що після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору.
При цьому, цією нормою не передбачений порядок автоматичного поновлення договору оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень з боку сторін, а лише визначено, що в цьому разі договір підлягає поновленню.
Разом з тим, відповідно до пункту 34 статті 26, пункту 2 статті 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання регулювання земельних відносин (у тому числі надання земельної ділянки в оренду та поновлення договору оренди земельної ділянки) вирішується на пленарному засіданні ради - сесії.
Таким чином, законодавством передбачено, що способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади, щодо регулювання земельних відносин є прийняття рішення сесії.
Отже, необхідною умовою укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або комунальній власності, є наявність рішення відповідного органу про надання земельної ділянки.
Відповідні норми містяться і в ст. 654 Цивільного кодексу України, а саме зазначено, що будь-які дії щодо розірвання договору зміни, поновлення вичиняється в такій самій формі, що й договір.
До того ж, згідно до п. 17 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку державної реєстрації договорів оренди землі від 25.12.98 № 2073, у разі внесений змін до договору оренди він підлягає перереєстрації, перереєстрація, а також поновлення договорів оренди проводиться в порядку, встановленому для їх державної реєстрації.
З наведеного вбачається, що поновлення договірних відносин стосовно оренди земельної ділянки комунальної або державної власності можливе лише шляхом прийняття відповідного рішення органу місцевого самоврядування або виконавчої влади, який за законодавством має такі повноваження, та безпосереднього, обов'язкового звернення зацікавленої особи з відповідною заявою, з наступним оформленням та реєстрацією договорів.
Позивач визнає той факт, що протягом спірного періоду він не вчиняв дій щодо оформлення договору та не звертався до відповідної установи з проханням реєстрації поновленого договору, а відповідне рішення міської ради було виконане Позивачем лише у 2003 році, тобто через три року після прийняття міською радою рішення про поновлення договорів оренди.
Таким чином, слід визнати, що протягом вказаних у оскаржуваному рішенні Відповідача періодах часу Позивач, який використовував земельну ділянку без будь-якого договору, здійснював самовільне користування зазначеними земельними ділянками.
Згідно ст. 34 Закону України „Про оренду землі”, у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця. У разі невиконання орендарем обов'язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.
Відповідно до ст. 156 Земельного кодексу України, власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок: а) вилучення (викупу) сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом; б) тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для інших видів використання; в) встановлення обмежень щодо використання земельних ділянок; г) погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників; ґ) приведення сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників у непридатний для використання стан; д) неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.
Згідно ст. 157 Земельного кодексу України, відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами.
Згідно Порядку відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.05.1993р. №284, власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, завдані вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.
Розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад.
На виконання вказаної вище постанови Кабінету Міністрів України від 19.05.1993р. №284 рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради „Про створення комісії з визначення збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам” від 13.08.03р. №419 було створено Комісію з визначення розміру збитків власникам землі та землекористувачам, затверджене Положення про цю комісію та її склад.
Відповідно до вказаного вище Порядку, відшкодуванню підлягають неодержані доходи внаслідок тимчасового зайняття земельної ділянки.
Неодержаний доход -це доход, який міг би одержати власник землі із земельної ділянки і який він не одержав в наслідок її тимчасового зайняття.
Щодо розмірів визначених Відповідачем збитків, які підлягають відшкодуванню Позивачем, то із встановлених обставин також видно, що їх розрахунок здійснений у передбаченому чинним законодавством порядку та за вирахуванням вже здійснених Позивачем добровільних платежів протягом спірного періоду, отже є законними та обґрунтованими.
Відповідно до ст. 4 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, місцеве самоврядування в Україні здійснюється, зокрема, на принципах законності.
Відповідно до ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: - на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; - з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; - обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) тощо.
На підставі викладеного, з урахуванням встановлених обставин із яких вбачається, що оспорюване рішення Відповідача було прийнято уповноваженою на це особою, у відповідності до вищенаведених положень чинного законодавства, згідно встановленого порядку та у межах її компетенції, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення, у позовних вимогах Позивача про визнання зазначеного рішення нечинним слід повністю відмовити, як необгрунтованих.
Застосування наслідків пропущення строків звернення до адміністративного суду, встановлених ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, про що заявляв Відповідач, є недоцільним з огляду на відсутність підстав для визнання нечинним оспорюваного рішення Відповідача.
Судові витрати у справі з Відповідача не стягуються, згідно ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст. ст. 5, 7-12, 19, 69-71, 87, 94, 104, 160-163, 254, п.6 Розділу УІІ Прикінцеві та перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд -
У позові відмовити.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя
І.М. Подобєд
Повний текст постанови підписано - 15.06.09р.