27.05.09р.
Справа № 9/120-09
За позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз
України", м.Київ
до Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради,
м. Дніпропетровськ
про стягнення 7 344 648 грн. 66 коп.
Суддя Подобєд І.М.
При секретарі судового засідання Фуркаленко І.Л.
Представники:
Від позивача - Лебедюк Ю.А.- ю/к, довіреність № 194/10 від 26.12.08р.
Від відповідача - Ткаченко Р.А. - нач. юр. відділу, довіреність № 1900 від 29.08.08р.
ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" звернулося у березні 2009 року із позовом до КП "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради, в якому просить господарський суд стягнути з відповідача на свою користь грошову суму 7344648,66 грн. заборгованості, у тому числі: 3841500,04 грн. основного боргу, 989098,41 грн. пені, 2144716,82 грн. суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 369 333,39 грн. 3 % річних. Обґрунтовує свої вимоги наявністю невиконаних відповідачем зобов'язань за договором № 06/07-1420-ТЕ-4 від 01.10.07р. на постачання природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання.
Відповідач письмовий відзив на позов по суті спору не надав. Подав клопотання про витребування в Торгово-промисловій палаті України довідки про наявність форс-мажорних обставин, які виникли через дії органів місцевого самоврядування, які затвердили тариф нижчий від розміру економічно обгрунтованих витрат (Рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради №3712 від 16.10.06р.), що зробило неможливим та унеможливлює виконання КП "Теплоенерго" своїх зобов'язань за договором №06/07-1421 БО-4 від 01.10.07р.
13.05.09р. Відповідачем було подано заяву про зменшення розміру штрафних санкцій (пені), в якій зазначено, що в період дії договору № 06/07-1420-ТЕ-4 від 01.10.07р. КП "Теплоенерго" реалізувало теплову енергію споживачам за тарифом, затвердженим рішенням Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради № 3712 від 16.10.06р., який є нижчим від розміру економічно обґрунтованих витрат, що підтверджується висновком № 1795/1796-08 судово-економічної експертизи по господарській справі № 9/168-08, проведеним Дніпропетровський науково-дослідним інститутом судових експертиз 27.02.09р.
У судовому засіданні оголошувалася перерва з 30.04.09р. до 13.05.09р., з 26.05.09р. по 27.05.09р., згідно ст. 77 Господарського процесуального України.
В судовому засіданні 27.05.09р. за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення, згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд -
встановив:
Між Дочірньою компанією „Газ України” Національної акціонерної компанії
„Нафтогаз України" (Позивачем) та Комунальним підприємством "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради (Відповідачем) був укладений договір № 06/07-1420-ТЕ-4 від 01.10.07р. на постачання природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання із додатковими угодами до нього № 1 від 29.10.07р., № 2 від 27.11.07р., № 3 від 24.03.08р., № 4 від 27.03.08р., згідно з яким Позивач протягом жовтня -грудня 2007 року та січня - квітня 2008р. передав Відповідачу природний газ обсягом 34105,71 тис. куб.м. на загальну суму 23 396 488,44 грн., що підтверджується відповідними актами прийому-передачі природного газу.
Відповідно до п. 6.1. вказаного Договору, Відповідач зобов'язався здійснювати оплату за поставлений природний газ грошовими коштами у наступному порядку: перша оплата в розмірі 34% від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця, подальші оплати проводяться плановими платежами, по 33% від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу до 20 та 30 (31) числа поточного місяця. Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 10 числа, наступного за звітним місяця.
Відповідач свої зобов'язання щодо оплати вартості спожитого газу виконав частково, перерахувавши Позивачеві грошові кошти в сумі 19554988,40 грн., у зв'язку із чим на момент звернення з позовом до суду розмір основного боргу становив суму 3841500,04 грн. за жовтень -грудень 2007 року та січень - квітень 2008р., що підтверджується відповідним розрахунком Позивача в матеріалах справи.
Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 258, 549-551 Цивільного кодексу України та на підставі пункту 7.2. договору, якими встановлено, що за несвоєчасну оплату спожитого газу, Відповідач зобов'язаний сплатити на користь Позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу, а пеня нараховується з наступного дня після закінчення строку остаточного розрахунку за звітний місяць, Позивач нарахував Відповідачу суму 989 098,41 грн. пені за період з 26.09.08р. по 26.03.09р.
На підставі положень ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, Позивач нарахував Відповідачу суму 2 144 716,82 грн. збитків від інфляції за період з листопада 2007 року по лютий 2009 року та суму 369 333,39 грн. три проценти річних за період з 11.11.07р. по 26.03.09р.
На час розгляду справи Відповідач частково погасив заборгованість у сумі 1 875 000 грн. основного боргу, що підтверджується платіжними дорученнями: №4027 від 08.05.09р. на суму 150000,00 грн., № 4023 від 07.05.09р. на суму 123000,00 грн., №4025 від 07.05.09р. на суму 20000,00 грн., №4006 від 06.05.09р. на суму 100000,00 грн., №4002 від 05.05.09р. на суму 400000,00 грн., №3849 від 15.04.09р. на суму 200000,00 грн., №3818 від 14.04.09р. на усум 125000,00 грн., №3759 від 06.04.09р. на суму 210000,00 грн., №3736 від 02.04.9р. на суму 140000,00 грн., № 4099 від 18.05.09р. на суму 207000,00 грн., № 4170 від 22.05.09р. на суму 100000,00 грн., № 4184 від 25.05.09р. на суму 100000,00 грн.
Доказів про погашення решти зазначеної заборгованості на час розгляду справи Відповідач суду не надав.
З урахуванням встановлених обставин позовні вимоги Позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Сторони є суб'єктами господарювання, тому згідно до положень ст.ст. 4, 173-175 і 193 Господарського кодексу України, до прав і обов'язків сторін, що виникли на підставі зазначеного договору і є господарськими зобов'язаннями, мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
Статтею 530 ч.1 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно до приписів частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
В силу положень ст. ст. 4, 16, 549-551, 611, 625 Цивільного кодексу України та ст. ст. 20, 216-220, 224-226 та 230-234 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку передбачених Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими законами і договором, а держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі, відшкодування збитків та застосування штрафних санкцій.
Так, згідно положень ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідач неналежним чином виконав свої договірні (майново-господарські) зобов'язання перед Позивачем, чим порушив умови укладеного із Позивачем договору на постачання природного газу та вищевказані приписи чинного законодавства, тому позовні вимоги Позивача про стягнення з Відповідача суми 1966500 грн. 05 коп. основного боргу, 2144716 грн. 82 коп. збитків від інфляції та 369333 грн. 39 коп. трьох відсотків річних -є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Щодо решти позовних вимог Позивача про стягнення суми 9890981 грн. 41 коп. пені, то ці вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язання; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
До того ж, згідно з п. 3 ч.1 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Як вбачається із відповіді Торгово-промислової палати України від 20.05.09р. за вих. №1650/05-5, по-перше, прийняття органами місцевого самоврядування будь-яких законних рішень щодо затвердження тарифів не є обставиною непереборної сили (форс-мажору), а по-друге, рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради №3712 "Про тарифи на теплопостачання" прийняте 16 жовтня 2006р. - до укладення Відповідачем вищезазначеного договору з ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України".
Водночас Відповідачем надано до матеріалів справи Висновок № 1795/1796-08 судово-економічної експертизи у іншій господарській справі № 9/168-08, проведений Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз 27.02.09р., з якого вбачається, що документами бухгалтерського обліку КП "Теплоенерго" Дніпропетровської області дійсно підтверджується загальний обсяг заборгованості з різниці в тарифах за надані послуги для населення, бюджетних організацій, інших споживачів у розмірі 27612,8 тис. грн. за 2005-2007 роки.
Отже, надані Відповідачем докази (зазначений висновок судової експертизи), підтверджують тривалу збиткову діяльність Відповідача, що викликало неспроможність цієї особи своєчасно виконувати свої грошові зобов'язання перед Позивачем, зокрема й у спірному періоді.
Таким чином, враховуючи важкий майновий (фінансовий) стан підприємства Відповідача, суд вважає за необхідне зменшити розмір пені до 50% від пред'явленої до стягнення за період з 26.09.08р. по 26.03.09р. та стягнути з Відповідача на користь Позивача пеню у сумі 494549 грн. 20 коп., а у стягненні решти пені -відмовити.
Оскільки Відповідачем були надані докази про часткову оплату основного боргу в сумі 1875000 грн., ці його грошові зобов'язання перед Позивачем, в силу положень ст. 202 Господарського кодексу України, на час розгляду справи судом є припиненими, а тому між сторонами відсутній предмет спору щодо стягнення цих грошових коштів і провадження у справі в цій частині підлягає припиненню, згідно приписів ст. 80 ч.1 п.1-1 Господарського процесуального кодексу України.
Судові витрати у справі покладаються на відповідача, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 4, 32 -33, 36, 43-45, 49, 80 ч. 1 п. 1-1, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” суму 1966500 грн. 05 коп. основного боргу, 494549 грн. 20 коп. пені, 2144716 грн. 82 коп. збитків від інфляції, 369 333 грн. 39 коп. три проценти річних, 25500 грн. витрат на держмито, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В частині позовних вимог на суму 1875000 грн. основного боргу провадження у справі припинити.
В решті позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя
І.М. Подобєд
Рішення підписано- 09.06.09р.