28 травня 2009 р.
№ 2-21/17245-2007
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді
Добролюбової Т.В.,
суддів
Гоголь Т.Г.,
Швеця В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційне подання
Заступника прокурора Автономної Республіки Крим в інтересах Євпаторійської міської ради
на рішення
господарського суду АР Крим від 24 січня 2008 року
у справі
№ 2-21/17245-2007
господарського суду
Автономної Республіки Крим
за позовом
ТОВ "Перемога"
до
за участю третьої особи без самостійних вимог
Євпаторійської міської ради
Євпаторійське міське управління земельних ресурсів
про
визнання неправомірними дій та спонукання укласти договір
за участю представників сторін від:
позивача: Леніш Р.Г. (дов. від 10.03.09),
відповідача: не з'явилися, належно повідомлені про час та місце розгляду касаційної скарги,
третьої особи: не з'явилися, належно повідомлені про час та місце розгляду касаційної скарги,
прокуратури: Савицька О.В.(Генеральна прокуратура України, посв.№ 231),
У грудні 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Перемога" звернулось з позовом до Євпаторійської міської ради про визнання неправомірними дії Євпаторійської міської ради про відмову у продажі земельної ділянки, площею 1051,65 кв.м, розташованої за адресою: м. Євпаторія, вул. Горького, 16-а та спонукання укласти договір купівлі-продажу вказаної земельної ділянки.
Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 24.01.08, ухваленим суддею Чонговою С.І. позовні вимоги задоволено. Судове рішення обґрунтоване посиланнями на статтю 127 Земельного кодексу України, посилаючись на те, що органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень здійснюють продаж земельних ділянок комунальної власності юридичним особам, які мають право на набуття земельних ділянок у власність. Продаж земельних ділянок комунальної власності здійснюється на конкурентних засадах, крім викупу земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що є власністю покупців цих ділянок, в яких відсутні акції, що належать державі. Суд дійшов висновку, що оскільки позивач є власником нерухомого майна, що знаходиться на спірній земельній ділянці, згідно з приписами статті 377 Цивільного кодексу України до останнього переходить право власності на вказану земельну ділянку.
Не погоджуючись з винесеним у справі судовим актом, заступник прокурора Автономної Республіки Крим в інтересах Євпаторійської міської ради до Вищого господарського суду України вніс касаційне подання, в якому просить рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 24.01.08 скасувати, в задоволені позову відмовити. Касаційне подання вмотивоване доводами щодо порушення судом приписів статей 13, 41, 142-145 Конституції України, статей 4, 48, 83, 128 Земельного кодексу України, статей 31-33 Закону України "Про курорти" в яких зазначено, що землі оздоровчого призначення забороняється передавати у власність та здійснювати діяльність, яка протирічить їх цільовому призначенню або може негативно вплинути на природні лікувальні властивості цих земель. У касаційному подані зазначено, що зобов'язуючи Євпаторійську міську раду укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки, судом не враховано встановлений порядок продажу землі внаслідок чого позивача безпідставно звільнено від обов'язків та умов, необхідних для придбання земельної ділянки.
У судовому засіданні Вищого господарського суду України представник скаржника змінила вимоги касаційного подання і просила постановлене у справі рішення скасувати, а матеріали справи скерувати до суду першої інстанції для нового розгляду.
Заслухавши доповідь судді Швеця В. О., переглянувши матеріали справи і доводи касаційного подання, перевіривши правильність застосування господарським судом приписів матеріального і процесуального законодавства, колегія суддів відзначає наступне.
Як установлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, рішенням Євпаторійської міської ради від 19.12.02 № 24-6/78 ТОВ "Перемога" виділено земельну ділянку за адресою: м. Євпаторія, вул. Горького, 16-а, орієнтованою площею 1152,5 кв.м. для будівництва та обслуговування готелю. 26.07.03 рішенням Євпаторійської міської ради № 24-11/107 було вирішено передати вищезазначену земельну ділянку в оренду позивачу. На виконання вказаного рішення 04.09.03 між Євпаторійською міською радою та ТОВ "Перемога" був укладений договір оренди спірної земельної ділянки. Після завершення будівництва, на підставі акта державної комісії про закінчення будівництва та прийняття до експлуатації, який був затверджений рішенням виконкому Євпаторійської міської ради № 63/8 від 25.02.07 за ТОВ "Перемога" було зареєстровано право власності на міні-готель, який складається з корпусу літ. "З", площею 407,8 кв.м. та корпусу під літ. "К", площею 801,4 кв.м., розташованого за адресою: м. Євпаторія, вул. Горького, 16-а, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно № 196/3. Предметом заявленого позову є вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Перемога" до Євпаторійської міської ради про визнання неправомірними дії відповідача про відмову у продажі позивачу земельної ділянки за адресою: м. Євпаторія, вул. Горького, 16-а зобов"язання Євпаторійську міську раду укласти з позивачем договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки. Листом від 05.09.07 № 21 ТОВ "Перемога" звернулося до відповідача з проханням про продаж земельної ділянки. В той же час, у відповідь на зазначене звернення позивача, Євпаторійська міськрада листом від 23.10.07 № 6906-02-25 відповіла відмовою з посиланнями на пункт 2 статті 48 і частину 3 статті 83 Земельного кодексу України.
Задовольняючи позов, господарський суд виходив з того, що ТОВ "Перемога" є власником нерухомого майна, що знаходиться на спірній земельній ділянці, яка була надана позивачу у користування на підставі договору оренди земельної ділянки від 29.09.03, відтак в силу статті 377 Цивільного кодексу України до позивача переходить право власності на зазначену вище земельну ділянку. Проте, колегія суддів касаційної інстанції не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Статтею 116 Земельного кодексу України унормовано, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками, зокрема, із земель комунальної власності за рішенням органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Згідно зі статтею 12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу. Відповідно до статті 128 вказаного Кодексу продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної (крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації) та комунальної власності для потреб, визначених цим Кодексом, провадиться місцевими державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцева державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада чи державний орган приватизації у місячний термін розглядає заяву і приймає рішення про продаж земельної ділянки або про відмову в продажу із зазначенням причин відмови. В той же час, приймаючи оскаруване рішення суд не врахував того, що відповідно до пункту 34 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання регулювання земельних відносин вирішуються на пленарному засіданні ради -сесії з винесенням рішення. Таким чином, законодавством передбачено, що способом волевиявлення ради щодо регулювання земельних відносин є прийняття рішення на сесії (частина 6 статті 128 Земельного кодексу України). Зважаючи на те, що необхідною умовою укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки є наявність відповідного рішення органу місцевого самоврядування, зобов'язання цього органу укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки за відсутності такого рішення є рішенням його виключного, передбаченого Конституцією України права на здійснення права власності від імені українського народу та управління землями, яке підлягає захисту.
З огляду на викладене, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що оскаржувані рішення та постанова не відповідають вимогам, передбачених постановою Пленуму Верховного суду України “Про судове рішення” від 29.12.76 № 11, відповідно до яких, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності -на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи з загальних засад і змісту законодавства України. При цьому, обґрунтованим визначається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Таким чином, враховуючи всі наведені обставини в їх сукупності, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що при розгляді справи в першій інстанції були допущені порушення та неправильне застосування матеріального законодавства, що призвело до прийняття незаконного та необґрунтованого судового рішення. У зв'язку з чим, прийняте рішення у справі підлягає скасуванню, а справа -направленню на новий розгляд, під час якого слід усунути всі зазначені порушення і прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства.
Виходячи з викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, 1118, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Касаційне подання Заступника прокурора Автономної Республіки Крим в інтересах Євпаторійської міської ради задовольнити.
Рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 24 січня 2008 року у справі № 2-21/17245-2007 скасувати. Матеріали справи скерувати для нового розгляду до Господарського суду Автономної Республіки Крим.
Головуючий суддя: Т. Добролюбова
Судді: Т. Гоголь
В. Швець