"27" травня 2009 р.
Справа № 16/49-09-1595
Господарський суд Одеської області
У складі судді Желєзної С.П.
Секретаря судових засідань Скоробрух Т.В.
З участю представників сторін:
Від позивача: Клочко Н.В. за дов.№ 8922/15/14-08 від 25.12.2008р.;
Від третьої особи: Білинський В.А. за дов. від 08.01.2009р.
Від відповідача: не з'явився.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Міністерства транспорту та зв'язку України за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Одеської залізниці до Одеської міської ради про визнання права власності, -
Міністерство транспорту та зв'язку України звернулося до господарського суду Одеської області з позовними вимогами до Одеської міської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Одеської залізниці про визнання права власності за державою в особі Міністерства транспорту та зв'язку України на об'єкт нерухомого майна -будівлю сушарні та складу сухого піску, загальною площею 107,5 кв.м., розташовану за адресою: м. Одеса (Застава-1), вул. Перша Станційна, 1, що перебуває у господарському віданні Одеської залізниці. Свої вимоги позивач обґрунтовує належністю спірного майна до державної власності, знаходженням майна у господарському віданні Одеської залізниці та необхідністю здійснити оформлення правовстановлюючих документів на зазначене майно.
Представником третьої особи позовні вимоги Міністерства транспорту та зв'язку України, заявлені у даній справі були підтримані повністю.
Ухвалами суду відповідач був повідомлений про час та місце судового розгляду, однак, на вимогу суду в судові засідання представник відповідача не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав, у зв'язку з чим справа розглядається за наявними матеріалами в порядку, передбаченому ст. 75 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
Листом за № 7170-14/1186 від 31.07.2008р. позивач звернувся до Одеської міської ради з проханням розглянути питання щодо оформлення права власності за Державою, зокрема, на будівлю сушарні та складу сухого піску, загальною площею 107,5 кв.м., розташовану за адресою: м. Одеса (Застава-1), вул. Перша Станційна, 1, що перебуває у господарському віданні Одеської залізниці.
Листом юридичного департаменту Одеської міської ради від 02.09.2008р. за №988вих, позивачу було повідомлено про відмову у задоволенні вказаного клопотання Міністерства транспорту та зв'язку України з огляду на відсутність у заявника документів, якими підтверджений факт прийняття об'єктів нерухомості до експлуатації, як це передбачено вимогами п. 6.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.01.2003р. №6/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.01.2003р. за реєстраційним №66/7387 (з послідуючими змінами та доповненнями) та правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій розташовані ці споруди. Відмова відповідача здійснити оформлення правовстановлюючих документів і змусила Міністерство транспорту та зв'язку України звернутися до господарського суду з даними позовними вимогами за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представників сторін, спірний об'єкт нерухомості тривалий час знаходиться на утриманні та балансі локомотивного депо Одеса-Сортувальна. Міністерством транспорту та зв'язку України на підтвердження своїх доводів було надано суду довідку про об'єкти, які знаходяться на балансі локомотивного депо Одеса-Сортувальна за вих. № 446 від 12.03.2009р. та інвентарну картку обліку основних засобів за № 11038, відповідно до яких спірний об'єкт був введений в експлуатацію у грудні 1975р. Як вбачається з матеріалів справи, спірний об'єкт представляє собою будівлю з безпосереднім цільовим призначенням для використання в якості сушарні та складу сухого піску, які повинні обслуговувати потреби Одеської залізниці.
Згідно з рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради за №1234-ХХІІІ від 28.04.2000р. Одеській залізниці було відведено земельну ділянку площею 377,06 га для виробничої діяльності. На виконання вказаного рішення Одеській залізниці було видано Державний акт на право постійного користування землею сер. І-ОД № 000301. На зазначеній земельній ділянці за адресою: м. Одеса (Застава-1), вул. Перша Станційна, 1 розташований об'єкт нерухомого майна -будівля сушарні та складу сухого піску локомотивного депо Одеса-Сортувальна, загальною площею 107,50 кв.м., збудована у 1975р.
Ані в архівах Одеської залізниці, ані Міністерства транспорту та зв'язку України не збереглося будь-яких документів, підтверджуючих введення в експлуатацію спірного об'єкту.
Площа спірного об'єкта відповідає технічному паспорту, виготовленому КП “ОМБТІ та РОН” 25.05.2007р. на нежитлову будівлю сушарні та складу сухого піску, загальною площею107,5 кв.м.
Враховуючи зміст заявлених позовних вимог, суд вважає за необхідне зупинити свою увагу на наступному.
Згідно з редакцією ст. 90 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963р. № 1540-VI, що була чинна на момент будівництва спірної споруди, державі належать основні засоби виробництва в промисловості, будівництві і сільському господарстві, засоби транспорту і зв'язку, банки, майно організованих державою торговельних, комунальних та інших підприємств, основний міський житловий фонд, а також інше майно, необхідне для здійснення завдань держави.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що будівля сушарні та складу сухого піску локомотивного депо Одеса-Сортувальна (інвентарний номер 11038), загальною площею 107,5 кв.м., збудована у 1975р., розташована за адресою: м. Одеса (Застава-1), вул. Перша Станційна, 1, на час її створення належала до державної форми власності.
Указом Президії Верховної Ради України від 30.08.1991р. № 1452-XII „Про передачу підприємств, установ та організацій союзного підпорядкування, розташованих на території України, у власність держави” встановлено, що підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України, з прийняттям цього Указу переходять у державну власність України.
Положеннями ст. 3 Закону України “Про власність” від 07.02.1991р. №697-ХХІІ, який діяв в Україні з 1991року, так і приписами ст. ст. 2, 318 Цивільного кодексу України в редакції Закону України від 16.01.2003р. № 435-IV (який є чинним в нинішній час), держава визнана одним із суб'єктів права власності в Україні.
Проаналізувавши матеріали справи, з огляду на зміст презумпції виключної державної власності на засоби виробництва, яка діяла на час створення спірного об'єкту нерухомості, а також враховуючи тривалість перебування спірного об'єкту нерухомості на балансі Одеської залізниці, якій цей об'єкт був переданий на праві господарського відання, з урахуванням відсутності з боку інших суб'єктів цивільного обігу майнових претензій на спірний об'єкт, суд доходить висновку, що будівля сушарні та складу сухого піску локомотивного депо Одеса-Сортувальна (інвентарний номер 11038), загальною площею 107,5 кв.м., збудована у 1975р. та розташована за адресою: м. Одеса (Застава-1), вул. Перша Станційна, 1, належить до власності держави Україна, як правонаступника СРСР.
У відповідності до ст. 326 Цивільного кодексу України у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.
Відповідно до ст. 116 Конституції України Кабінет Міністрів України, зокрема, здійснює управління об'єктами державної власності відповідно до закону.
Статтею 1 Закону України „Про управління об'єктами державної власності” від 21.09.2006 року N 185-V визначено, що управління об'єктами державної власності -це здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.
Відповідно до ст. 4 цього Закону суб'єктами управління об'єктами державної власності є: Кабінет Міністрів України; Фонд державного майна України; міністерства та інші органи виконавчої влади (далі - уповноважені органи управління); органи, які здійснюють управління державним майном відповідно до повноважень, визначених окремими законами; державні господарські об'єднання, державні холдингові компанії, інші державні господарські організації (далі - господарські структури); юридичні та фізичні особи, які виконують функції з управління корпоративними правами держави (далі - уповноважені особи); Національна академія наук України, галузеві академії наук.
Крім того, у відповідності до ч. 2, 3 ст. 73 Господарського кодексу України в редакції Закону України від 16.01.2003р. № 436-IV орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами. Майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління.
Відповідно до п.п. 12 п. 4 Положення про Міністерство транспорту та зв'язку України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2006р. № 789, Міністерство транспорту та зв'язку України здійснює відповідно до законодавства функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління.
Як вбачається з статуту Одеської залізниці, останнє є створеним згідно зі ст. 1,4 Закону України „Про залізничний транспорт” статутним територіально-галузевим об'єднанням, заснованим на державній власності і підпорядкованим Державній адміністрації залізничного транспорту, що входить до сфери управління Міністерства транспорту та зв'язку України. Згідно п.4.1., 4.2 статуту майно Залізниці складається з основних фондів, обігових коштів, а також інших цінностей, вартість яких відображається у балансі підприємства і належать йому на правах повного господарського відання.
Всі вищенаведені приписи діючого законодавства, а також положення статуту Одеської залізниці дозволяють дійти висновку, що з метою реалізації покладених законом завдань щодо збереження та ефективного використання державного майна, суб'єктом спірних правовідносин, предметом яких є питання оформлення правовстановлюючих документів на нерухоме майно, є Міністерство транспорту та зв'язку України.
Відповідно до ст. 319 ЦК України власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону.
Так, статтею 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відсутність належним чином оформлених правовстановлюючих документів на нерухоме майно позбавляє Міністерство транспорту та зв'язку України як органу, уповноваженого Державою здійснювати функції управління державним майном, як здійснити реєстрацію права власності на спірний об'єкт на виконання законодавчих положень, так і позбавляє даного суб'єкта цивільних правовідносин у повному обсязі здійснювати реалізацію своїх прав власника щодо володіння, користування та розпорядження цим майном. Крім того, слід зазначити, що відповідачем жодного доказу про належність об'єкту, на який просить визнати право власності Міністерство транспорту та зв'язку України, до комунальної власності суду надано не було.
Засадами чинного Цивільного кодексу України в редакції від 16.01.2003р. передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ст. 15 ЦК України від 16.01.2003р.).
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес, зокрема, шляхом, визнання права (ст. 16 ЦК України від 16.01.2003р.).
У відповідності до ст.. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно із ст. 386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.
Відповідно до ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, у тому числі шляхом: визнання наявності або відсутності прав.
Підсумовуючи все наведене, суд оцінює позовні вимоги Міністерства транспорту та зв'язку України про визнання права державної власності за Державою в особі Міністерства транспорту та зв'язку України на об'єкт нерухомого майна -будівлю сушарні та складу сухого піску локомотивного депо Одеса-Сортувальна (інвентарний номер 11038), загальною площею 107,5 кв.м., збудовану у 1975р. та розташовану за адресою: м. Одеса (Застава-1), вул. Перша Станційна, 1, що перебуває в господарському віданні Одеської залізниці обґрунтованими, доведеними та такими, що базуються на законних підставах. Враховуючи, що визнання права власності у судовому порядку не суперечить засадам цивільного законодавства, суд вважає за необхідне задовольнити позов Міністерства транспорту та зв'язку України у повному обсязі.
Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 15, 16, 319, 328 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Визнати право власності за Державою в особі Міністерства транспорту та зв'язку України /01135, м. Київ, проспект Перемоги 14, код ЄДРПОУ 00017584 / на будівлю сушарні та складу сухого піску, загальною площею 107,5 кв.м., розташовану за адресою: м. Одеса (Застава-1), вул. Перша Станційна, 1, що перебуває в господарському віданні Одеської залізниці.
3. Стягнути з Одеської міської ради /65004, м.Одеса, пл.. Думська, 1, код ЄДРПОУ 04056919 / на користь Міністерства транспорту та зв'язку України /01135, м. Київ, проспект Перемоги 14, код ЄДРПОУ 00017584 / 872 грн. 90 коп. / вісімсот сімдесят дві грн. 90 коп./ - державного мита та 118 грн. /сто вісімнадцять грн.. 00 коп./ - витрат на ІТЗ судового процесу. Наказ видати.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.
Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься, протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення підписане 27.05.2009р.
Суддя Желєзна С.П.