83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
17.06.09 р. Справа № 7/80
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Е.В. Сгара
При секретарі судового засідання Х.Р. Косьміній
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:
За позовом: Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” м. Горлівка в особі структурної одиниці Донецьких Західних електричних мереж м.Ясинувата
До відповідача: Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м.Донецьк в особі виробничої одиниці „Новоазовськтепломережа” смт. Старобешево
Предмет спору: стягнення боргу за реактивну електроенергію у сумі 1 082, 11 грн., за активну електроенергію у сумі 12 213, 21 грн., пені у сумі 1 273, 46 грн., 3% річних у сумі 163, 33 грн., інфляційних у сумі 860, 00 грн.
За участю представників:
від позивача: Бібікова Т.І. -дов.
від відповідача: Шмідт В.О. - дов.
Відкрите акціонерне товариство “Донецькобленерго” м. Горлівка в о структурної одиниці Донецьких Західних електричних мереж м.Ясинувата звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м.Донецьк в особі виробничої одиниці „Новоазовськтепломережа” смт. Старобешево про стягнення 12 213, 21 грн. боргу за активну електроенергію, 2 203, 86 грн. боргу за реактивну електроенергію, 501, 21 грн. інфляційних, 108, 99 грн. 3 % річних, 872, 01 грн. пені.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір про постачання електричної енергії №123 від 01.02.2007р. з додатками; рахунки за спожиту електроенергію за грудень 2008р. - лютий 2009р.; наказ №215 від 18.04.2006р.
Заявою про уточнення позовних вимог №03юр-587/09 від 20.05.2009р. позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за реактивну електроенергію у сумі 1 082, 11 грн., заборгованість за активну електроенергію у сумі 12 213, 21 грн., пеню у сумі 1 273, 46 грн., 3% річних у сумі 163, 33 грн., інфляційні у сумі 860, 00 грн. У судовому засіданні 17.06.2009р. позивач пояснив, що зазначена заява від 20.05.2009р. є фактично заявою про зменшення суми основного боргу та про збільшення сум пені, інфляційних, 3% річних, що зафіксовано відповідним протоколом судового засідання. У зв'язку з викладеним, враховуючи, що дана заява підписана повноважною особою, позовні вимоги розглянуті з урахуванням заяви від 20.05.2009р.
У відзиві №юр/1269 від 16.04.2009р. відповідач визнав суму боргу за електроенергію частково у сумі 13 295, 32 грн., зазначив, що сума боргу у сумі 1 121, 75 грн. відповідачем сплачена 16.03.2009р., просить відмовити у задоволенні позовних вимог та розстрочити суму боргу на 3 місяці, посилаючись на скрутний фінансовий стан підприємства.
Позивач проти розстрочення суми боргу заперечив.
Процесуальний строк розгляду спору продовжувався в порядку ст.69 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд ВСТАНОВИВ:
Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” та п.1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту Правила), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).
Пунктом 2 ст.275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
Між позивачем та відповідачем укладено договір про постачання електричної енергії №123 від 01.02.2007р. (далі по тексту Договір). Договір укладено з додатками.
Відповідно до п.9.5 Договору, він укладений до 31.12.2007р. і вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. З матеріалів справи та пояснень представників сторін вбачається, що у спірний період сторони перебували у договірних відносинах.
Відповідно до п.1 Договору, постачальник електричної енергії (позивач) постачає електричну енергію споживачу (відповідачу) для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 175,4 кВт, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Порядок обліку електричної енергії та порядок розрахунків за електричну енергію узгоджений сторонами в розділі 7 Договору та в Додатку №5 „Порядок розрахунків” до Договору.
Відповідно до п.9 додатку №5 „Порядок розрахунків” до Договору, рахунок на оплату електричної енергії має бути оплачений споживачем у термін не більше 5 операційних днів з дня його отримання.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.
Позивач свої зобов'язання за договором у грудні 2008р. - лютому 2009р. виконав належним чином, поставив відповідачу активну та реактивну електроенергію та виставив відповідні рахунки на оплату, що підтверджено матеріалами справи та відповідачем. Відповідач свої зобов'язання стосовно оплати спожитої ним електричної енергії в повному обсязі не виконав, спожиту електричну енергію сплатив частково, чим порушив умови договору.
У зв'язку з викладеним позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача заборгованість за активну електроенергію у сумі 12 213, 21 грн. та за реактивну електроенергію у сумі 1 082, 11 грн.
В ході розгляду спору судом з'ясовано, що відповідач оплатив суму боргу за реактивну електроенергію за січень - лютий 2009р. у розмірі 1 082, 11 грн. платіжним дорученням №916 від 30.04.2009р., тобто після подачі позову до суду (30.03.2009р.). Позивач підтвердив факт даної оплати відповідачем.
Таким чином, провадження у справі в частині стягнення з відповідача заборгованості за реактивну електроенергію у сумі 1 082, 11 грн. підлягає припиненню у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Шляхом оцінки матеріалів справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що заборгованість за активну електроенергію за грудень 2008р. у сумі 12 213, 21 грн. доведена позивачем, підтверджена матеріалами справи, визнана відповідачем та підлягаю стягненню у повному обсязі.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі вищезазначеної норми права позивач просить стягнути з відповідача за період з 30.12.2009р. по 27.05.2009р. 3% річних у сумі 163, 33 грн., інфляційні у сумі 860, 00 грн.
Відповідач підтвердив правильність нарахування вказаних сум, просить відмовити у задоволенні позовних вимог в цій частині, посилаючись на тяжкий фінансовий стан підприємства, проте правового обґрунтування своїх заперечень суду не надав.
Інфляційні та 3% річних перераховані судом відповідно до діючого законодавства, умов договору та дат часткової оплати відповідачем суми заборгованості, відповідно складають:
3% річних - 157, 85 грн.;
інфляційні - 860, 00 грн.
Таким чином, вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних підлягають задоволенню у повному обсязі, вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних підлягають задоволенню частково у сумі 157, 85 грн.
Вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних в залишковій частині задоволенню не підлягають у зв'язку з безпідставністю заявлення.
Відповідно до ст.ст.216-218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно зі ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Відповідно до п.4.2.1 Договору, за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3-2.2.4 цього договору, з порушенням термінів, визначених Додатком №5 „Порядок розрахунків за електроенергію”, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.
Відповідно до ст.ст.216-218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до приписів ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Сторони у п.4.2.1 Договору визначили, що за внесення платежів, передбачених п.п.2.3.4-2.3.5 цього Договору з порушенням термінів, визначених Додатком №5 до нього „Порядок розрахунків”, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 2% за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.
Згідно ст.3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Враховуючи наведені вище приписи, позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 1 273, 46 грн. за період з 30.12.2009р. по 27.05.2009р., застосовуючи при розрахунку подвійну облікову ставку НБУ, що не суперечить чинному законодавству.
Відповідач підтвердив правильність нарахування вказаної суми, просить відмовити у задоволенні позовних вимог в цій частині, посилаючись на тяжкий фінансовий стан підприємства, проте правового обґрунтування своїх заперечень суду не надав.
Пеня перерахована судом відповідно до діючого законодавства, умов договору, з урахуванням часткової сплати відповідачем суми боргу, відповідно складає 1 262, 97 грн. та підлягає стягненню саме у цьому розмірі.
Вимоги щодо стягнення з відповідача суми пені в залишковій частині задоволенню не підлягають у зв'язку з безпідставністю заявлення.
В судовому засіданні оговорено клопотання відповідача про розстрочення суми заборгованості на 3 місяці, в обґрунтування якого відповідач посилається на тяжкий фінансовий стан на підприємстві.
В обґрунтування свого клопотання відповідач надав довідки про договори реструктуризації заборгованості укладені з населенням станом на 01.04.2009р., про суму дебіторської заборгованості фізичних та юридичних осіб за поставлену теплову енергію перед ПЕ „Новоазовськтепломережа” станом на 01.04.2009р.; баланс станом на 31.12.2008р.; баланс станом на 01.01.2009р.; розбівку №20/796 від 17.03.2009р.;
Позивач проти розстрочки суми заборгованості заперечив, посилаючись на скрутне фінансове становище свого підприємства.
Враховуючи обставини, викладені позивачем та відповідачем, а також враховуючи матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, той факт, що стягувана за цим рішення сума боргу є незначною, суд відмовляє у задоволенні клопотання про розстрочення суми заборгованості на 3 місяці.
Враховуючи наведене позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.
У судовому засіданні за згодою сторін оголошену вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.
На підставі ст.129 Конституції України, ст.ст. 256, 257, 261, 267, 526, 527, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст.67, 193, 216-218, 275 Господарського кодексу України, Закону України „Про електроенергетику” №575/97-ВР від 16.10.1997р., Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. N28, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 38, 43, 49, п.1-1 ст.80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд
В И Р I Ш И В :
Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” м.Горлівка в особі структурної одиниці Донецьких Західних електричних мереж м.Ясинувата до Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м.Донецьк в особі виробничої одиниці „Новоазовськтепломережа” смт. Старобешево про стягнення боргу за реактивну електроенергію у сумі 1 082, 11 грн., за активну електроенергію у сумі 12 213, 21 грн., пені у сумі 1 273, 46 грн., 3% річних у сумі 163, 33 грн., інфляційних у сумі 860, 00 грн. задовольнити частково.
Стягнути з Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” в особі виробничої одиниці „Новоазовськтепломережа” (83086, м.Донецьк, вул..Донецька, 38, ІПН 03337119) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” в особі структурної одиниці Донецьких Західних електричних мереж (840601, Донецька область, м. Горлівка, пр. Леніна, 11, р/р 260343071293 ОПЕРВ в філії Донецького обласного управління ВАТ „Державний ощадбанк України”, МФО 335106, ІПН 00131268) заборгованість за спожиту активну електроенергію у сумі 12 213, 21 грн.
Стягнути з Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” в особі виробничої одиниці „Новоазовськтепломережа” (83086, м.Донецьк, вул..Донецька, 38, ІПН 03337119) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” в особі структурної одиниці Донецьких Західних електричних мереж (840601, Донецька область, м. Горлівка, пр. Леніна, 11, р/р 26007205298200 в АКБ „Укрсиббанк” м.Донецьк, МФО 351005, ІПН 00131268) пеню у сумі 1 262, 97 грн., 3% річних у сумі 157, 85 грн. та інфляційні у сумі 860, 00 грн.
Стягнути з Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” в особі виробничої одиниці „Новоазовськтепломережа” (83086, м.Донецьк, вул..Донецька, 38, ІПН 03337119) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” в особі структурної одиниці Донецьких Західних електричних мереж (840601, Донецька область, м. Горлівка, пр. Леніна, 11, р/р 26007205298200 в АКБ „Укрсиббанк” м.Донецьк, МФО 351005, ІПН 00131268) державне мито у сумі 155, 76 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 115, 60 грн.
Припинити провадження у справі в частині вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості за реактивну електроенергію у сумі 1 082, 11 грн. у зв'язку з відсутністю предмету спору.
У задоволенні вимог в залишковій частині відмовити.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дати підписання його повного тексту.
Повний текст рішення підписаний 17.06.2009р.
Суддя