73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
10.06.2009 Справа № 10/70-ПД-09
Господарський суд Херсонської області у складі судді Александрової Л.І. при секретарі Котенко І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Закритого акціонерного товариства Агропромислового об'єднання "Красний Чабан"
до:
відповідача-1 Закритого акціонерного товариства Агротехнологічної компанії "Тавріда"
відповідача-2 Закритого акціонерного товариства "Концерн "Віадук"
про визнання договору про відступлення права вимоги недійсним
за участю представників сторін:
від позивача - Авер'янова С.Б. - представник (дов. б/н від 26.02.09р.);
від відповідача-1: Дубровна В.А. - представник (дов. б/н від 14.05.09р.);
від відповідача-2 : Дубровна В.А. - юрисконсульт (дов. б/н від 02.01.09р.);
Справу розглянуто за межами встановленого ст. 69 ГПК України строку за клопотаннями сторін (а.с. 31, 33).
Позивач звернувся з позовом про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 01.07.2004 року, укладеного між ЗАТ агротехнологічна компанія "Тавріда" та ЗАТ "Концерн "Віадук". Позовні вимоги позивача ґрунтуються на приписах статей 203, 215, 517, 519 ЦК України. При цьому посилається на те, що предметом договору є відступлення відповідачем-1 права вимоги виконання зобов'язань ЗАТ Агропромислове об'єднання "Красний Чабан" на суму 1589124,76 грн. на користь відповідача-2. Первинний кредитор (відповідач-1), який уступив вимогу іншій особі, у відповідності до вимог статей 517, 519 ЦК України повинен був передати новому кредиторові (відповідач-2) документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. В ході розгляду господарським судом Херсонської області справи №4/359-ПД-09 було призначено судово-бухгалтерську експертизу, якою встановлено невідповідність змісту договору про відступлення права вимоги в частині документів, що підтверджують зобов'язання ЗАТ АПО "Красний Чабан" переліку переданих за Актом приймання-передачі матеріалів від 01.07.2004 р., також експертизою встановлено, що суму боргу позивача, переданого за договором про відступлення права вимоги, встановити неможливо. У звідному акті звірки взаємних розрахунків від 04.06.2004 року не відображені розрахунки за дебетовим і кредитовим обігом у відповідності з даними бухгалтерського обігу ЗАТ АПО "Красний Чабан". Крім того, листом від 19.07.2004 року первинний кредитор повідомив боржника (позивача) про укладання з новим кредитором договору про відступлення права вимоги на суму 1060400,00 грн., що не відповідає сумі, зазначеної в договорі.
В ході розгляду справи позивач збільшив свої позовні вимоги і просить визнати недійсним договір №Ц2/Ю6-012 від 07.07.2004 року, укладений між ЗАТ "Концерн "Віадук" і ЗАТ АО "Красний Чабан", посилаючись на нереальність вимоги боргу з тих же підстав.
У зв'язку з тим, що про зазначені порушення його прав позивачу стало відомо під час розгляду справи №4/359-ПД-09 після ознайомлення з висновком судово-бухгалтерської експертизи, просить поновити строк на подання позову до суду.
Відповідач-1 у відзиві на позовну заяву заперечує проти задоволення позову і зазначає, що договір про відступлення права вимоги укладений відповідно до діючого законодавства та відповідає статтям 512-519 ЦК України. За актом приймання-передачі від 01.07.2004 року первинний кредитор передав новому кредитору перелік документів до договору про відступлення права вимоги. Позивач не скористався наданими йому правами і не пред'явив до первинного та нового кредиторів жодних заперечень стосовно укладеного між ними договору про відступлення права вимоги, а навпаки, як доказ свого погодження 07.07.2004 року підписав з новим кредитором - ЗАТ "Концерн "Віадук" договір №Ц2/Ю6-012, яким визнав право ЗАТ "Концерн "Віадук" замість ЗАТ "АТК "Тавріда" вимагати від позивача належного виконання зобов'язань на суму 1589124,76 грн. з термінами розрахунків.
Відповідач-2 у відзивах на позовну заяву і на заяву про збільшення позовних вимог заперечує проти позову та зазначає, що оскільки позивач не є стороною оспорюваного договору про відступлення права вимоги, то не може пред'являти такий позов. Позивач на думку Відповідача-2 помилково визначив обставини в обґрунтування своїх вимог як підстави для визнання угоди недійсною. Вважає, що позивач не скористався наданими йому правами висунути проти вимоги нового кредитора свої заперечення і не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні, оскільки 07.07.2004 року позивач підписав договір №Ц2/Ю6-012, предметом якого є підтвердження з боку позивача отримання відповідачем-2 замість відповідача-1 вимагати належного виконання позивачем своїх зобов'язань на суму 1589124,76 грн. Також зазначає, що позивачем не надано доказів на підтвердження підстав для визнання угоди №Ц2/Ю6-012 недійсною.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані до справи докази, заслухавши представників сторін, суд
01 липня 2004 року між Закритим акціонерним товариством агротехнологічною компанією "Тавріда" (первинний кредитор) і Закритим акціонерним товариством "Концерн "Віадук" (новий кредитор) було укладено Договір про відступлення права вимоги за договорами №Ю6/254 від 01.01.2002 р. та №Ю1/607 від 09.01.2003 р., відповідно до пункту 1.1 якого Первинний кредитор передає, а Новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належить Первинному кредиторові і стає кредитором за Договорами № Ю6/254 від 01.01.2002 р., №Ю1/607 від 09.01.2003 р., №Ю2/26 від 06.02.2002 р., №103/175 від 20.06.2000 р., №Ю12/21 від 27.02.2004 р. та угодами по збиранню №Ю6/254-1 04.06.02 р., по грунтообробці №Ю1/607-02 від 09.01.2003 р., укладеними між Первинним кредитором та Закритим акціонерним товариством "Агропромислове об'єднання "Красний Чабан" (Боржник). Згідно п.1.2 Договору Новий кредитор одержує право замість Первинного кредитора вимагати від Боржника виконання зобов'язань на суму 1589124,76 грн.
07 липня 2004 року між ЗАТ "Концерн "Віадук" і ЗАТ АПО "Красний Чабан" було укладено договір №Ц2/Ю6-012, у пункті 1.1 якого зазначено, що на підставі Договору про відступлення права вимоги, укладеного між ЗАТ АТК "Тавріда" і Концерном "Віадук" №Ю11/143 від 01 липня 2004 року до Договорів №Ю6/254 від 01.01.2002 р. "Про обслуговування та використання лізингової техніки", №Ю1/607 від 09.01.2003 р. "Про виконання комплексу агротехробіт" і угод по уборці №Ю6/254-1 від 04.06.02 р., про почвообробку №Ю1/607-02 від 09.01.2003 р. Концерн "Віадук" отримав право (замість АТК "Тавріда") вимагати від ЗАТ АПО "Красний Чабан" належного виконання всіх зобов'язань за зазначеним Договором. Крім того, в пункті 1.1 Договору №Ц2/Ю6-012 зафіксована сума заборгованості за зобов'язаннями Позивача перед Відповідачем-1. При цьому в наданому позивачем тексті договору зазначена сума 1060400 (один мільйон шістдесят тисяч чотириста гривень), а в тексті договору відповідача-2 зазначена інша сума - 1589124 (один мільйон п'ятсот вісімдесят дев'ять тисяч сто двадцять чотири) гривні 76 коп.
Згідно зі статтею 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Частиною 2 статті 180 Господарського Кодексу України також передбачено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини 3 статті 180 ГК України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно ч. 1 статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Частиною 1 статті 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
З наведеного слідує, що договір, як письмовий правочин, встановлює, змінює або припиняє цивільні права та обов'язки сторін, якщо при його укладенні дотримані умови, за яких договір має юридичну силу, тобто породжує для його сторін передбачені ним правові наслідки. Неукладений договір не породжує для сторін ніяких, передбачених цим договором правових наслідків.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що договір №Ц2/Ю6-012 від 07 липня 2004 року є неукладеним, адже сторони по справі не досягли усіх істотних умов договору, а саме: умов щодо предмету та ціни товару. Про відсутність узгодження між сторонами зазначених істотних умов свідчать різні визначення відступленої суми зобов'язань боржника в пункті 1.1 текстів договору №Ц2/Ю6-012 від 07 липня 2004 року, наданого позивачем і відповідачем-2.
У зв'язку з тим, що за договором №Ц2/Ю6-012 від 07 липня 2004 року між ЗАТ "Концерн "Віадук" і ЗАТ АПО "Красний Чабан" сторонами не досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, господарський суд констатує, що зазначений договір є неукладеним (таким, що не відбувся) та не породжує для сторін будь-яких прав та обов'язків, у зв'язку з чим підстав для задоволення позовних вимог про визнання його недійсним відсутні.
Щодо вимог про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 01.07.2004 р. то позивач посилається на ч. 3 ст. 215, ст.ст. 517, 519 Цивільного кодексу України.
За змістом частини 3 статті 215 ЦК України договір уступки права вимоги (цесії) від 01.07.2004 р. відноситься до категорії оспорюваних правочинів і може бути визнаний недійсним судом лише у разі заявлення відповідної вимоги заінтересованою особою. У даній справі позов про визнання оспорюваного договору недійсним подано особою, яка не є його стороною або представником сторони.
У застосуванні статей 517 та 519 ЦК України, слід враховувати, що правочин може бути визнаний недійсним тільки у випадках, коли зобов'язання за договором уступки вимоги не виконані однією стороною правочину стосовно другої сторони, а не щодо третьої особи. Тому визнання за ознаками статей 517, 519 ЦК України договору недійсним за позовом особи, яка не є стороною цього договору, суперечить змісту і цілям названої норми. Позивачем інших підстав, з якими закон пов'язує визнання заперечуваного ним договору недійсним, не зазначено.
В судовому засіданні за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частину рішення після закінчення розгляду справи.
Судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. В задоволені позову відмовити.
2. Копії даного рішення надіслати сторонам у справі.
Суддя Л.І. Александрова
Дата підписання
рішення 18.06.2009 р.