91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
28.05.09 Справа № 11/107
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТНК-ВР Коммерс", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія ДорБудТехнологія", м. Луганськ
про стягнення 744 012 грн. 95 коп.
та зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія ДорБудТехнологія", м. Луганськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТНК-ВР Коммерс", м. Київ
про визнання недійсним договору
суддя Москаленко М.О.
секретар судового засідання Краснопольська Т.Б.
в присутності представників сторін:
від позивача за первісним позовом - Міщенко М.В., дов. № 170 від 31.12.2008
від відповідача за первісним позовом - не прибув
Суть спору:
- позивачем за первісним позовом заявлено вимогу про стягнення з відповідача за первісним позовом заборгованості за договором поставки нафтопродуктів № 0126-08/П від 30.07.2008 в сумі 599 999 грн. 99 коп., пені в сумі 69 765 грн. 63 коп., штрафу в розмірі 23651 грн. 53 коп., інфляційних нарахувань в сумі 44 877 грн. 31 коп. та 3% річних у розмірі 5 718 грн. 49 коп.;
- позивачем за зустрічним позовом заявлено вимогу про визнання недійсним укладеного між сторонами у даній справі договору поставки нафтопродуктів № 0126-08/П від 30.07.2008.
Відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом в судове засідання не прибув, надавши суду письмове клопотання про відкладення судового розгляду справи у зв'язку з неможливістю явки в судове засідання його повноважного представника.
Клопотання про відкладення судового засідання відповідачем за первісним позовом документально не підтверджено, також взагалі не зазначено причину неявки представника та не обґрунтовано її поважність.
Вимоги ухвали господарського суду Луганської області від 27.04.2009 щодо надання витребуваних документів відповідачем за первісним позовом не виконані.
Неможливість прибуття у судове засідання одного певного представника жодним чином не впливає на необхідність виконання вимог суду в частині забезпечення участі в судовому засіданні представника, зокрема, шляхом уповноваження будь-якої іншої особи (аналогічна позиція наведена в постанові Вищого адміністративного суду України від 06.12.2006. в іншій справі), і неявка представника позивача у даному випадку, з урахуванням тривалості розгляду справи, не впливає на розгляд справи.
З урахуванням викладеного вище суд доходить висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи за клопотанням позивача, а тому у задоволенні вказаного клопотання слід відмовити за необґрунтованістю.
З урахуванням викладеного вище, а також думки присутнього в судовому засіданні повноважного представника позивача за первісним позовом суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за первісним позовом на підставі наданих сторонами доказів.
За письмовим клопотанням позивача за первісним позовом фіксація судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вимоги за первісним позовом обґрунтовані позивачем за первісним позовом фактом поставки на адресу відповідача за первісним позовом відповідно до умов укладеного з ним договору № 0126-08/П від 30.07.2008 нафтопродуктів на загальну суму 1588383 грн. 92 коп., які відповідачем були оплачені частково, а саме у розмірі 988383 грн. 93 коп. Заборгованість з оплати за поставлені нафтопродукти склала 599999 грн. 99 коп., які позивач за первісним позовом просить стягнути з відповідача за первісним позовом. Крім суми заборгованості за договором позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача пені за прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 69765 грн. 63 коп., штрафу за порушення умов договору у розмірі 23651 грн. 53 коп., інфляційних нарахувань на суму заборгованості у розмірі 44877 грн. 31 коп., 3% річних у розмірі 5718 грн. 49 коп.
Відповідач за первісним позовом відзив на первісний позов не надав.
27.04.2009 відповідачем за первісним позовом господарському суду подано зустрічну позовну заяву (а.с. 116-118), в якій викладено вимогу про визнання недійсним укладеного між сторонами у даній справі договору поставки нафтопродуктів № 0126-08/П. Зустрічна позовна заява прийнята до провадження господарського суду Луганської області та до спільного розгляду разом із первісним позовом ухвалою господарського суду від 27.04.2009. Вимоги зустрічного позову обґрунтовані посиланням на такі обставини:
- Антимонопольним комітетом України було встановлено, що підприємства холдингу ТНК-ВР займають монопольне (домінуюче) становище на українському ринку нафтопродуктів, тому ТОВ «Виробнича компанія «ДорБудТехнологія»було вимушене укласти договір поставки нафтопродуктів саме з позивачем за первісним позовом на вкрай невигідних для себе умовах;
- так, згідно з умовами договору сторін право одностороннього розірвання договору надане лише відповідачу за зустрічним позовом, пунктами 8.2 та 8.3 договору встановлено такий розмір пені, який не відповідає розміру пені, встановленому статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», у зв'язку з тим, що відповідачем за зустрічним позовом було обрано такий вид договору, як договір приєднання, позивач за зустрічним позовом був позбавлений запропонувати свої умови договору.
Письмовим відзивом від 14.05.2009 на зустрічний позов відповідач за зустрічним позовом проти задоволення зустрічних позовних вимог заперечив, посилаючись на відсутність підстав для визнання оспореної угоди недійсною та відповідність її чинному законодавству.
Під час судового розгляду справи відповідачем за первісним позовом було заявлене письмове клопотання про призначення судової експертизи документів, а саме наявних у матеріалах справи накладних на поставку позивачем товару з метою з'ясування питання, чи міститься на вказаних накладних печатка відповідача за первісним позовом.
Вказане клопотання відповідача за первісним позовом останнім не обґрунтовано, а саме не зазначено, з яких підстав відповідач за первісним позовом дійшов висновку про необхідність призначення вказаної експертизи. Під час судового розгляду справи відповідач за зустрічним позовом також не навів будь-яких інших доводів у підтвердження заявленого клопотання.
З урахуванням викладеного вище у задоволенні клопотання відповідача за зустрічним позовом про призначення судової експертизи документів слід відмовити за необґрунтованістю.
28.05.2009 до господарського суду позивачем за зустрічним позовом було надане письмове клопотання про витребування від Антимонопольного комітету України, яким встановлене монопольне (домінуюче) становище ТОВ «ТНК-ВР Коммерс»на українському ринку нафтопродуктів, інформації.
У клопотанні позивача за зустрічним позовом відсутнє посилання на конкретний вид інформації, яку слід витребувати від Антимонопольного комітету України, а також не обґрунтовано належним чином необхідність витребування такої інформації.
Таким чином, суд доходить висновку про необхідність відмови у задоволенні клопотання позивача за зустрічним позовом про витребування інформації з Антимонопольного комітету України.
Крім того, 28.05.2009 до господарського суду Луганської області надійшло письмове клопотання позивача за зустрічним позовом про залучення Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача за зустрічним позовом.
Відповідно до приписів ст. 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін; їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду.
Позивачем за зустрічним позовом належним чином не обґрунтовано, яким саме чином рішення суду у даній справі може вплинути на права або обов'язки Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України щодо однієї із сторін у справі. Виникнення у Антимонопольного комітету України в майбутньому можливості розгляду справи про порушення відповідачем за зустрічним позовом законодавства про захист економічної конкуренції ніяким чином не залежить від рішення суду у даній справі.
З урахуванням викладеного вище у задоволенні клопотання позивача за зустрічним позовом про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, слід відмовити за необґрунтованістю.
Розглянувши матеріали справи, надані сторонами докази, вислухавши присутніх в судових засіданнях повноважних представників сторін, суд встановив такі фактичні обставини.
30.07.2008 між сторонами у даній справі був укладений договір поставки нафтопродуктів № 0126-08/П (далі за текстом -договір), у відповідності з умовами пункту 1.1 якого Постачальник (позивач за первісним позовом) зобов'язався передати, а Покупець (відповідач за первісним позовом) -прийняти та оплатити нафтопродукти (далі за текстом -товар) за базисом поставки, у кількості, за номенклатурою, за цінами т у строки поставки відповідно до умов договору та додатків до нього, які є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до умов пункту 7.1 договору Покупець повинен оплатити вартість товару (у тому числі ПДВ), визначену у відповідному додатку до договору, не пізніше дня, наступного за останнім днем відстрочки, наданою Покупцю за таким додатком до договору.
Відповідно з пунктом 5 Додатку № 1 до договору (а.с. 23-24) Покупець зобов'язаний оплатити Постачальнику загальну вартість товару, зазначену у пункті 2 додатку (959999 грн. 04 коп. з ПДВ), у порядку, передбаченому даним додатком та договором, з відстрочкою -не пізніше 40 банківських днів з дати поставки товару згідно з додатком. Строк поставки сторонами договору за додатком № 1 був визначений з 31.07.2008 по 20.08.2008.
16.09.2008 сторонами у справі було укладено додаток № 2 до договору (а.с. 25-26), згідно з пунктами 2 та 5 якого вартість товару склала 800001 грн. 00 коп. з відстрочкою його оплати не пізніше 40 банківських днів з дати поставки товару. Строк поставки товару за додатком № 2 до договору його сторонами був визначений з 16.09.2008 по 29.09.2008.
За накладними № 12494 від 04.08.2008 на суму 200319 грн. 80 коп., № 12495 від 05.08.2008 на суму 103759 грн. 90 коп., № 12496 від 06.08.2008 на суму 107839 грн. 89 коп., № 12497 від 07.08.2008 на суму 103599 грн. 90 коп., № 12498 від 08.08.2008 на суму 103599 грн. 90 коп., № 12499 від 11.08.2008 на суму 103919 грн. 90 коп., № 12500 від 12.08.2008 на суму 95679 грн. 90 коп., № 12501 від 14.08.2008 на суму 104319 грн. 90 коп., № 13658 від 17.09.2008 на суму 83264 грн. 10 коп., № 13659 від 18.09.2008 на суму 166080 грн. 21 коп., № 13660 від 19.09.2008 на суму 166400 грн. 21 коп., № 13677 від 22.09.2008 на суму 166400 грн. 21 коп., № 13746 від 23.09.2008 на суму 83200 грн. 10 коп. позивачем за первісним позовом відповідачеві за первісним позовом був поставлений обумовлений договором товар на загальну суму 1588383 грн. 92 коп. Вказані накладні надані позивачем за первісним позовом до матеріалів справи.
Вивіз товару відповідачем від позивача підтверджений такої і відповідними наявними у матеріалах справи товарно-транспортними накладними.
З боку відповідача вказані накладні підписані працівниками відповідача за первісним позовом Запсельською Л.П. та Давидовою Е.М. і скріплені печаткою відповідача за первісним позовом.
Відповідачем за первісним позовом ніяким чином не наведено суду підстав сумніву у дійсності відтиску печатки ТОВ «ВК ДорБудТехнологія», в судових засіданнях у справі оглядалися оригінали вказаних накладних на поставку товару.
Крім того, відповідачем за первісним позовом підтверджено, що Запсельська Л.П. та Давидова Е.М. є його працівниками. З урахуванням викладеного вище судом не приймаються до уваги доводи відповідача за первісним позовом стосовно відсутності у вказаних осіб повноважень на отримання товару за договором внаслідок відсутності належним чином оформлених довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей за кожною з поставок. Згідно наданого відповідачем за первісним позовом журналу реєстрації довіреностей дійсно вбачається, що довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей вказаними працівниками відповідача за первісним позовом не отримувалися, проте систематичність, неодноразовість отримання товару саме вказаними особами, наявність печатки відповідача за первісним позовом на усіх накладних на поставку товару, а також здійснення часткової оплати поставленого товару і факт надсилання директором ТОВ «ВК ДорБудТехнологія»на адресу ТОВ «ТНК-ВР Коммерс»листа № 32 від 28.01.2009 (а.с. 57) про майбутню оплату заборгованості за поставлений товар свідчать про доведеність факту виконання позивачем за первісним позовом зобов'язань з поставки товару. Поставлений товар відповідачем за первісним позовом був прийнятий без будь-яких зауважень та заперечень.
З урахуванням викладеного матеріалами справи, її фактичними обставинами доведений факт поставки позивачем за первісним позовом відповідачеві за первісним позовом товару за договором на загальну суму 1588383 грн. 92 коп.
Заборгованість за поставлений товар відповідачем за первісним позовом була сплачена лише частково, у розмірі 988383 грн. 93 коп. Неоплачений залишився товар на суму 599999 грн. 99 коп., що відповідачем за первісним позовом в процесі судового розгляду справи не спростовано.
У зв'язку з простроченням оплати поставленого товару позивачем за первісним позовом на підставі умов пунктів 8.2 та 8.3 договору було нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 69765 грн. 63 коп. та штраф у розмірі 23651 грн. 53 коп., на підставі приписів ст. 625 Цивільного кодексу України нараховано та заявлено до стягнення з відповідача за первісним позовом 3% річних у розмірі 5718 грн. 49 коп. та інфляційні нарахування на суму заборгованості у розмірі 44877 грн. 31 коп.
Вимоги за зустрічним позовом позивачем за зустрічним позовом обґрунтовані фактом зайняття відповідачем за зустрічним позовом монопольного становища на українському ринку нафтопродуктів, а тому, за доводами ТОВ «ВК ДорБудТехнологія»не могло укласти договір з відповідачем за зустрічним позовом на підставі вільного волевиявлення. Також позивачем за зустрічним позовом зазначено про вкрай невигідні для нього умови договору, який, на думку ТОВ «ВК ДорБудТехнологія», за своєю правовою природою є договором приєднання, зокрема, стосовно можливості одностороннього розірвання умов договору та розміру узгодженої сторонами пені.
В обґрунтування вимог зустрічного позову позивачем за зустрічним позовом суду не надано жодного документу.
Встановивши фактичні обставини справи, повно та всебічно дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, вислухавши присутніх в судових засіданнях під час судового розгляду справи представників сторін, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість первісних позовних вимог та необхідність часткового задоволення первісного позову у повному обсязі, а також про необґрунтованість зустрічного позову та необхідність відмови у його задоволенні, з таких підстав.
Ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Факт поставки позивачем за первісним позовом обумовленого договором та додатками до нього товару доведений матеріалами справи та її фактичними обставинами і відповідачем за первісним позовом не спростований.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України тощо.
З урахуванням викладеного вище вимога позивача за первісним позовом про стягнення з ТОВ «ВК ДорБудТехнологія»599999 грн. 99 коп. заборгованості за поставлений товар є обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідальність за несвоєчасне здійснення грошових зобов'язань передбачена сторонами у пункті 8.2 Договору у вигляді пені в розмірі 0,1 % від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати.
Стаття 549 Цивільного кодексу України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі (ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України), проте правило вказаної норми є загальним і не виключає застосування спеціальних правил Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996 № 543/96-ВР щодо обмеження пені за прострочення виконання грошових зобов'язань (аналогічна правова позиція відображена у постанові Вищого господарського суду України у справі № 9/269-04 від 26.01.2006).
Стаття 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” зазначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Разом з цим відповідно до ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені, передбачений статтями 1 та 2 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з частиною другою статті 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Як зазначено у Інформаційному листі Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України” від 07.04.2008 № 01-8/211, положення Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” не встановлюють обмежень щодо визначення розміру пені, а передбачають обмеження розміру пені, що підлягає стягненню.
Отже, чинне законодавство передбачає обмеження щодо стягнення розміру пені подвійною обліковою ставкою НБУ.
Позивачем за первісним позовом в договорі встановлена пеня у розмірі 0,1 % від суми заборгованості за кожен день прострочення, що перевищує встановлений законом розмір, тому в даному випадку застосовується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.
З огляду на викладене обґрунтовано заявленою та такою, що підлягає задоволенню, є пеня у загальному розмірі 45745 грн. 95 коп., розрахована таким чином: за накладними № 12494 від 04.08.2008 на суму 200319 грн. 80 коп. -788 грн. 14 коп., № 12495 від 05.08.2008 на суму 103759 грн. 90 коп. -340 грн. 20 коп., № 12496 від 06.08.2008 на суму 107839 грн. 89 коп. -282 грн. 86 коп., № 12497 від 07.08.2008 на суму 103599 грн. 90 коп. -203 грн. 80 коп., № 12500 від 12.08.2008 на суму 95679 грн. 90 коп. -в частині сплати 18719 грн. 19 коп. - 969 грн. 72 коп., № 12501 від 14.08.2008 на суму 104319 грн. 90 коп. - 5267 грн. 30 коп., № 13658 від 17.09.2008 на суму 83264 грн. 10 коп. -в частині сплати 65344 грн. 84 коп. -1885 грн. 36 коп., в частині сплати 17919 грн. 26 коп. -517 грн. 01 коп., № 13659 від 18.09.2008 на суму 166080 грн. 21 коп. - 10360 грн. 00 коп., № 13660 від 19.09.2008 на суму 166400 грн. 21 коп. -10270 грн. 85 коп., № 13677 від 22.09.2008 на суму 166400 грн. 21 коп. -9943 грн. 51 коп., № 13746 від 23.09.2008 на суму 83200 грн. 10 коп. - 4917 грн. 20 коп.
Розрахунок сум штрафу (23651 грн. 53 коп.), 3% річних (5718 грн. 49 коп.) та інфляційних нарахувань на суму заборгованості (44877 грн. 31 коп.) здійснений позивачем за первісним позовом обґрунтовано, з дотриманням умов договору та приписів чинного законодавства, а тому вимоги про стягнення вказаних нарахувань є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Таким чином, вимоги первісного позову є частково обґрунтованими та підлягають задоволенню у частині вимог про стягнення з відповідача за первісним позовом заборгованості за поставлений товар у розмірі 599999 грн. 99 коп., пені за порушення виконання грошового зобов'язання у розмірі 45745 грн. 95 коп., штрафу у сумі 23651 грн. 53 коп., 3% річних у розмірі 5718 грн. 49 коп., інфляційних нарахувань на суму заборгованості у розмірі 44877 грн. 31 коп.
Судові витрати за первісним позовом відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Стосовно вимог зустрічного позову суд вважає за необхідне зазначити таке.
Сторони за договором неодноразово укладали додатки до нього, виконання відповідачем за зустрічним позовом своїх зобов'язань за договором було прийнято позивачем за зустрічним позовом, у судовому порядку ніякі суперечки стосовно умов договору його сторонами не вирішувалися.
Правова природа договору, як на цьому наполягає позивач за зустрічним позовом, сама по собі ніяк не може впливати на внутрішню волю сторін договору і не можу бути підставою для визнання такого договору недійсним. Посилання позивача за зустрічним позовом на те, що він не міг запропонувати свої умови договору, зокрема, щодо розміру штрафних санкцій, останнім ані нормативно, ані документально не підтверджені. В оспореному договорі передбачена відповідальність за порушення договірних зобов'язань як позивача, так і відповідача за зустрічним позовом.
Крім того, відповідно до приписів ч. 5 ст. 231 Господарського кодексу України у разі недосягнення згоди між сторонами щодо встановлення та розміру штрафних санкцій за порушення зобов'язання спір може бути вирішено в судовому порядку за заявою заінтересованої сторони відповідно до вимог Господарського кодексу України.
Доводи щодо монопольного становища відповідача за зустрічним позовом на українському ринку нафтопродуктів не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки позивачем за зустрічним позовом не доведено факту порушення таким чином вимог Закону України «Про захист економічної конкуренції»та інших норм конкурентного законодавства.
За таких обставин вимоги зустрічного позову є необґрунтованими та такими, у задоволенні яких слід відмовити. Судові витрати за зустрічним позовом відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача за зустрічним позовом.
Керуючись ст.ст. 33,34,43, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Первісний позов задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія ДорБудТехнологія», м. Луганськ, вул. Дніпровська, буд. 51, код 32419114, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ТНК-ВР Коммерс», м. Київ, вул.. Мечнікова, буд. 2, код 33500195, заборгованість за поставлений товар у розмірі 599999 грн. 99 коп., пеню за порушення виконання грошового зобов'язання у розмірі 45745 грн. 95 коп., штраф у сумі 23651 грн. 53 коп., 3% річних у розмірі 5718 грн. 49 коп., інфляційні нарахування на суму заборгованості у розмірі 44877 грн. 31 коп., витрати зі сплати державного мита у розмірі 7199 грн. 93 коп., витрати на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу у сумі 114 грн. 19 коп., видати наказ позивачу за первісним позовом після набрання рішенням законної сили.
3. В решті вимог первісного позову відмовити.
4. У задоволенні вимог зустрічного позову відмовити у повному обсязі.
5. Судові витрати за зустрічним позовом покласти на позивача за зустрічним позовом.
В судовому засіданні 28.05.2008 за згодою представника позивача за первісним позовом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Дата підписання рішення -02.06.2009.
Суддя М.О. Москаленко